1.13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізи-ти сторін. У цьому розділі вказуються повні юридичні адреси, повні поштові та платіжні реквізити (номер рахун-ка, назва банку) контрагентів договору (контракту).

2. Додаткові умови

За домовленістю сторін у договорі можуть визначатися такі додаткові умови: страхування, гарантії якості, залу-чення субвиконавців договору, агентів, перевізників, виз-начення норм завантаження (розвантаження), передачі тех-нічної документації на товар, збереження торговельних марок, порядок сплати податків, мита, зборів, різного роду захисні застереження, момент початку дії договору, кількість підписаних примірників договору, можливість та порядок внесення доповнень і змін до. договору та інші. *

Як правило, міжнародний договір купівлі-продажу складається двома мовами (продавця і покупця) і обумов-люється, що обидва тексти мають однакову юридичну чинність.

3. Реєстрація зовнішньоекономічного договору Для реєстрації у Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України до договору додаються: заявка на офіційному бланку суб'єкта підприємницької діяльності (заявника), інформаційна картка міжнародно-го договору, оригінал договору з усіма додатками, специ-фікаціями, додатковими угодами та іншими документами, які є його невід'ємною частиною, що діють на дату подан-ня, документ про оплату послуг за реєстрацію договору. Подані на реєстрацію документи розглядаються лише на предмет відповідності даних договору даним інформацій-ної картки договору, відповідності контрактних цін інди-

кативним і на предмет відсутності на момент подання до-кументів спеціальних санкцій. Картка реєстрації (обліку) міжнародного економічного договору дійсна для митного оформлення товарів протягом 12 календарних місяців. Потім підлягає переоформленню.

В завершальній статті договору вказують умови про порядок внесення змін і доповнень в договір (контракт). Договір вважається укладеним, якщо між сторонами в на-лежній формі досягнуто згоди з усіх суттєвих умов.

8.3. Формування підприємствами ефективної зовнішньоекономічної діяльності

Вихід підприємств на зовнішні ринки пов'язаний з опануванням певного виду міжнародної економічної діяль-ності, вибір якої підлягає всебічному обґрунтуванню та ре-гулюванню. Ці регулятори можуть бути як економічними, так і організаційно-розпорядницькими.

До економічних регуляторів, що об'єктивно впливають на виникнення і здійснення зовнішньоекономічної діяльності, належать співвідношення на національному та світовому рин-ках попиту та пропозиції, цін, тарифів, курсів валюти, про-центних ставок; розвиток виробництва за номенклатурою, якістю, ефективністю; наявність сталих програм, обґрунто-ваних прогнозів, глибоких досліджень кон'юнктури ринку.

До організаційно-розпорядницьких регуляторів нале-жать використання державного прямого цілеспрямованого впливу на вітчизняних товаровиробників через впроваджен-ня квотування і ліцензування експорту та імпорту, ліцен-зування окремих видів діяльності, митне оформлення вве-зення-вивезення товарів, експортно-імпортний, валютний і митний контроль.

Підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність в конкретному економічному і організаційно-розпорядницькому просторі власної держави та тих дер-жав, на ринки яких воно виходить з пропозицією. Тому забезпечення успішної зовнішньоекономічної діяльності

вимагає формування ефективної зовнішньоекономічної стратегії на підставі аналізу та розрахунку показників конкретних ефектів та загальної ефективності.

Показники ефекту визначаються як абсолютні зна-чення підвищення (приросту) конкретних результатів зов-. нішньоекономічної діяльності та зменшення витрат на її здійснення (в грошових одиницях). Показники ефектив-ності визначаються як співвідношення результатів зовні-шньоекономічної діяльності підприємства та витрат на її здійснення і відтворюються відносними величинами (відсот-ками, частками одиниці).

Забезпечення об'єктивності у розрахунках показників вимагає дотримання певних принципових методологічних положень (принципів) [71]:

- принцип всебічного обліку всіх складових елементів витрат та результатів припускає якісну класифікацію і відтворення відповідних показників у документах опера-тивного, статистичного і бухгалтерського обліку;

- принцип зведення витрат і результатів для зістав-лення передбачає, що показники, які порівнюються, по-винні відтворюватися однаковими кількісними одиницями і мати антонімічний характер в економічному розумінні;

- принцип зведення різяотермінових витрат і резуль-татів до одного моменту часу вимагає урахування за допомо-гою дисконтування впливу на вартісні показники фактора часу;

- принцип зіставлення з базовим варіантом відтво-рює сутність застосування показників ефективності для здійснення економічного аналізу, який проводять не тільки з метою опису поточного стану зовнішньоекономічної діяль-ності підприємства, а й з метою опрацювання пропозицій щодо наступного поліпшення економічної ситуації порівняно з тією, що склалася.

Базою для прийняття управлінських рішень за напрям-ком розвитку зовнішньоекономічної діяльності є техніко-економічний аналіз, який полягає у вивченні поточного стану, його відхилень від запланованого рівня та вияв-ленні причин (факторів), які спричинили ці відхилення.

Техніко-економічний аналіз має за мету оцінити діяль-ність підприємства та його підрозділів у цьому напрямку, виявити можливі резерви та чітко сформулювати проблему (проблеми), які слід вирішити для підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Оцінка діяльності здій-снюється шляхом зіставлення фактичних результатів із зап-ланованими або за попередній період (можливою виявляєть-ся оцінка відносно нормативних показників або показників аналогічних підприємств); результати оцінки є базою для стимулювання цієї діяльності, коригування планів тощо.

Виявлення резервів необхідне для подальшої розробки планових організаційно-технічних заходів щодо підвищен-ня ефективного функціонування підприємства; обізнаність щодо величини і місць виникнення резервів дає змогу уг-рупувати їх за ступенем важливості, рівнем управління, часом використання тощо.

Формулювання проблем, які виникають під час діяль-ності підприємства, здійснюється на основі вивчення чин-ників будь-яких відхилень, є важливим аспектом подаль-шого їх розв'язання, що дозволяє оперативно реагувати на зміни внутрішнього і зовнішнього середовищ. Організація аналізу пов'язана з вирішенням низки питань методологіч-ного характеру: обрання мети і визначення завдань аналізу, встановлення часу і послідовності його проведення, визна-чення методики обробки інформації, джерел інформації та її вірогідності, обрання методики здійснення аналізу, виз-начення конкретних осіб, служб, відповідальних за'аналіз на підприємстві, чи залучення для його виконання консал-тингової чи іншої спеціалізованої фірми.

Критерієм ефективності зовнішньоекономічної діяль-ності підприємства може бути співвідношення сумарних результатів від проведення зовнішньоекономічних операцій та сумарних витрат, пов'язаних з їх здійсненням, відтворе-не формулою:

' * Язи =1^-100%, (8-1)

ьве_і . ,

де ЕЗЕД ~