які - необов'язковими (додатковими): /
СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
У сучасній економічній літературі веде-ться полеміка з приводу необхідності за-лучення іноземних інвестицій в національ-ну економіку. Одні вчені вважають, що іноземні інвестиції є позитивним явищем для країни-одержувача, інші — негативним. Останні, зокрема, стверджують, що зару-
біжна допомога е втягуванням менш роз-винутих країн в економічне і політичне ярмо. Свою точку зору вони підтверджу-ють такими аргументами: іноземні інвестори намагаються забезпечити собі сприятливі умови для репатріації прибут-ку, що в кінцевому підсумку призводить
до Іого, що відплив прибутків перевищує надходження у країну початкового інозем-ного капіталу; надання іноінвесторам най-різноманітніших пільг (податкових, митних тощо) часто йде на шкоду національному капіталові; технології, які надаються краї-нами-інвесторами, як правило, належать До другого та третього рівнів і не є передо-вими й сучасними; відбувається відплив ін-телектуального капіталу до країни-інвесто-ра; часто мають місце випадки підкупу міс-цевої влади іноземним капіталом.
І все ж переважна більшість вчених-еко-номістів виступає за залучення в економіку іноземних інвестицій. Оскільки мобілізувати необхідні кошти за рахунок внутрішніх ре-сурсів у короткий проміжок часу і в пе-ріод розвалу національної економіки прак-тично неможливо, іноземні інвестори по-винні стати об'єктивною реальністю для України.
/ Здійснити перехід до ефективної, конку-рентоспроможної ринкової економіки важ-ко без залучення прямих іноземних інвес-тицій, без створення широкої мережі спіль-них підприємств. Інвестиції можуть віді-грати істотну роль у здійсненні приватиза-ції та технологічного оновлення існуючих підприємств, у створенні нових робочих місць, виробничих потужностей. Звичайно, за все потрібно платити, в тому числі й за західну допомогу. Але економічний ефект / від надходження у країну фінансових, ін-' телектуальних та матеріальних ресурсів, яких не вистачає, незрівнянно вищий.
Аналіз світового досвіду інвестиційних процесів переконливо свідчить про нама-гання більшості країн з перехідною еконо-мікою залучити якомога більше іноземних інвестицій, створивши при цьому сприятли-вий інвестиційний клімат. Що ж стосується України, то можна констатувати, що проб-лема не в тому, як не потрапити в еконо-мічну й політичну залежність від Заходу, а в тому, що іноземні інвестори сьогодні просто не хочуть вкладати гроші в еконо-міку держави, інвестиційний клімат якої вони вважають несприятливим. ^
Про це свідчать і статистичні дані. Як-що у 1992 р. в Тернопільській області д'япо лише 8 підприємств за участю іноземного капіталу, а в 1993 р. їх чисельність стано-вила 32 підприємства, то протягом 1994 р. кількість таких підприємств майже не збіль-шилася і на 1 січня 1995 р. становила 37. Аналогічна ситуація склалася і в цілому по Україні. Пік розвитку спільного підприєм-ництва спостерігався в 1992 р., особливо у другому його півріччі. У 1993 р. таке під-приємництво продовжувало розвиватися, але темпи його розвитку в другому півріч-чі дещо знизилися (у першому півріччі
1993 р. кількість спільних підприємств у середньому збільшувалася на 491 підпри-ємство в квартал, у третьому кварталі до вже існуючих додалося лише 392 підприєм-ства, а в четвертому — тільки 344). Анало-гічна ситуація спостерігалася і протягом
1994 р, А з введенням у дію з 1 січня
1995 р. Закону України «Про оподаткуван-ня прибутку підприємств», який скасовує пільги в оподаткуванні для підприємств з іноземними інвестиціями, тенденція до зменшення чисельності спільних підпри-ємств, ймовірно, посилиться.
Україна поки що не має змоги запропону-вати необхідні правові та організаційні умо-ви, які могли б привабити серйозних іно-земних інвесторів. Більшість з них — іс-нуючих та потенціальних — це дрібні капіта-ловкладники, які шукають якнайшвидшого прибутку. Чесні підприємці, котрих потре-бує Україна, вичікують поліпшення інвести-ційного клімату, який є зараз у нас гір-шим, ніж у багатьох інших державах, що переходять до ринкових відносин.
Аналіз статистичних даних по Тернопіль-ській області свідчить про те, що більшість спільних підприємств (51 %) діє у сфері промислового виробництва, 16 % — у роз-дрібній торгівлі, 8 % — в оптовій торгівлі,
-------- гч-м-пл ПДпГТВа.
Дршпіп .-^' .й.,., _ ,„
решта — в інших галузях господарства. По Україні в цілому ситуація склалася де-що інша: близько 80 % інвестицій потрап-ляють до торговельно-посередницької сфе-ри, 15 % — до виробничої і лише 5 % — до сфери сервісних послуг. Пояснюється це тим, що торговельно-посередницька галузь дає доходи набагато швидша у порівнянні
3 іншими галузями і є більш мобільною.
4 Тому для того, щоб залучити в Україну дійсно перспективні, високоякісні і стабільні інвестиції, необхідно здійснити ряд ради-кальних заходів. По-перше, слід встановити економічну стабільність в країні шляхом проведення широкомасштабної приватизації введення ефективного оподаткування, валют-ного режиму і режиму зовнішньої торгів-лі. По-друге, стабілізувати законодавчі ак-ти, що регулюють підприємницьку діяль-. ність. По-третє, організаційно сприяти іно-земним інвесторам у процесі створення та реєстрації спільних підприємств.,; /" Для забезпечення нормальної діяльності цих підприємств необхідно мати досить стабільну національну валюту, а також мож-ливість конвертувати внутрішню валюту в іноземну й навпаки — за однаковим кур-сом обміну. Тим часом, в Україні за умов гіперінфгяції та обмеження експорту по-пит на тверду валюту зрс-стас: вона потріб-на не тільки для поточних розрахунків, а й для заощаджень. Саме тому ринковий курс карбованця щодо долара нереалістично ві-дображає купівельну спроможність вітчиз-няних грошей. Такий стан справ ще погір-шується тоді, коли уряд намагається ввес-ти обмеження на операції з твердою ва-лютою, на частку надходжень від експор-ту, яку підприємство може залишати собі. Такі заходи, хоч і є виправданими за ча-сів економічної кризи, все ж відчутно під-ривають довіру інвесторів.
Для того, щоб спільне підприємництво в Україні набувало більших масштабів, тре-ба якнайшвидше переходити до єдино-го обмінного курсу, який визначається го-ловним чином