діянням ринкових сил, а та-кож забезпечити належний доступ де
Яв
валюти підприємств. Одним з варіантів термінового вирішення цієї проблеми мог-ло б стати створення вторинного ринку, відкритого для підприємств. Але для його роботоздатності необхідно, щоб офіцій-ний курс був близьким до ринкового, і Наступною проблемою, пов'язаною з сп'Гльним підприємництвом, є чітко вираже-на антиекспортна спрямованість торговель-ного режиму України, яка проявляється у складній системі експортних квот, ліцензій та податків. Відсутність чітких стимулів до експорту стримує потенціальних іноземних інвесторів, капіталовкладення котрих мог-ли б бути особливо корисними при вста-новленні зовнішньоторговельних зв'язків. Тому для зменшення експортних перешкод доцільно відмовитися від старої системи квот та ліцензій, знизити рівень тарифів і податків, раціоналізувати та модернізувати встановлення експортного мита.
Однією з найважливіших проблем, пов'я-заних з діяльністю спільних підприємств, є оподаткування. У нас робилися спроби на-дати пільги іноземним інвесторам, хоча, на думку багатьох незалежних економічних експертів, вони ролі «пряника> не відігра-ли. Скоріше, навпаки — іноземний капітал прагне проникнути на ті ринки, де себе впевнено почуває капітал вітчизняний. Ви-являється, так звані податкові «канікули;; приваблюють далеко не всіх інвесторів: більшість з них віддають перевагу єдиній стабільній системі з розумними ставками податку/ Введений з січня цього року За-кон України «Про оподаткування прибутку підприємств;;, який поширюється і на під-приємства з іноземними інвестиціями, пев-ною мірою враховує цей момент. Базова ставка податку не прибуток підприємства (незалежно від форми власності) становить ЗО % і не є обтяжливою. Надходження до державного бюджету при цьому скоротя-ться, зате з'явиться можливість стимулюва-ти активність виробництва і в перспекти-ві досягти бажаного балансу.
Для поліпшення ситуації в системі опо-даткування спільних підприємств структу-ру корпоративних податків слід спростити. Потрібно розробити реалістичні графіки амортизації, а положення про покриття збитків за рахунок майбутніх прибутків те про індексацію основних фондів з урахуванням інфляції привести у відповід-ність з міжнародними стандартами. Після внесення цих змін податкові «канікули» слід скасувати. Податкова система повинна бути однаковою для всіх підприємств, не-залежно від національності їх власників. І Вагомою, на нашу думку, є роль інозем-них інвестицій у процесі приватизації ве-ликих та середніх підприємств. Капітале^ вкладення сприятимуть, зокрема, їх модер-нізації, запровадженню нових технологій, ефективного менеджменту, ринкових на-вичок, Якщо уряд нав'яже серйозні обме-ження на іноземні інвестиції в процесі при-ватизації, то нашим великим і середнім підприємствам буде важко стати конкурен-тоспроможними на світовому ринку.
Виходом з даної ситуації може стати по-етапна приватизація, коли іноземцям нада-ватиметься право участі лише на другому або третьому етапі торгів. Процес привати-зації має бути швидким, прозорим (зро-зумілим для всіх) та конкурентним.^
Щодо правового клімату навколо іно-земних інвестицій, то поки що він досить нестабільний. У нас є базовий Декрет Ка-бінету Міністрів України «Про режим іно-земного інвестування». Але поряд з ним діють і закони про оподаткування, про ва-лютне регулювання, зовнішньоекономічну діяльність, які також поширюються на за-рубіжного інвестора. Закони, які прийма-лися протягом останніх років, часто-густо виявлялися неузгодженими між собою, а іноді й суперечили один одному.
Нестабільність нашого законодавства мо-же відлякнути будь-кого, навіть найзавзя-тішого оптиміста. Взяти хоча б останній Закон України «Про оподаткування при-бутку підприємств». Неважко передбачити реакцію західного бізнесмена, коли той, прочитавши Декрет Кабінету Міністрів «Про режим іноземного інвестування», і зокре-ма статтю 31 про те, що підприємства з іноземними інвестиціями звільняються від сплати податку на прибуток протягом п'я-ти років з моменту внесення кваліфікацій-ної інвестиції (за винятком деяких випад-ків, обумовлених в Декреті), тепер знайо-миться з статтею 7 Закону «Про оподатку-вання прибутку підприємств». А там напи-сано, що прибуток підприємств з інозем-ними інвестиціями, створених після 1.01.1995 р., або прибуток, одержаний від здійснення іноземної інвестиції на основі договорів (угод) без створення юридич-ної особи, оподатковується на загальних підставах, тобто будь-які податкові піль-ги для інвесторів нині відсутні. Можна ли-ше поспівчувати інвесторам, які зареєстру-вали підприємства в Україні в період з 1 січня по 9 лютого цього року (коли Закон був оприлюднений) і навіть подумати не могли, що факт реєстрації їх спільних підприємств уже не дає податкових пільг.
І не дивно, що окремі діючі спільні підприємства «заморожують; темпи внесен-ня інвестицій.
Фірма «Макулан», приміром, зареєструва-ла інвестицію на суму 260 млн. доларів, а фактично внесла 26 млн, доларів. Спільне підприємство «Тютюнова компанія» зареє-струвало 25 млн. доларів, а внесло лише 5 млн. доларів. Поки що марно сподіва-тися на те, що в нашу економіку хтось ін-вестуватиме великі суми (скажімо, 50 млн. доларів). На такі гроші можна вести не-поганий бізнес і вдома, нічим при цьому не ризикуючи, і починати новий фінансо-вий рік, твердо знаючи, які податки дове-деться сплачувати,
Останнім часом часто можна почути на-рікання на адресу спільних підприємств — мовляв, і масштаб там не той, і займаються БОНИ посередницькою діяльністю. Але, мож-ливо, якщо діятиме нормальне законо-давство, то з'являться і першокласні інвес-
тори? А поки що ми йдемо с»о!м шля-хом — утретє за три роки змінюємо умови гри.
Труднощі, пов'язані з створенням та реєстрацією спільних підприємств, мають для іноземних інвесторів другорядне зна-чення порівняно з впливом макроекономіч-них факторів та правової нестабільності. Але особливості цієї процедури часто роз-цінюються зарубіжними партнерами як по-казник загального ставлення державної влади до іноземних інвестицій. Процедура реєстрації, як правило, забирає багато часу і є надмірно обтяжливою, особливо ж для тих осіб, котрі як слід не знайомі з місце-вим оточенням. До того ж, усім заважає велика кількість бюрократичних справ, необхідних після реєстрації спільних під-приємств для початку роботи; їх необхід-но спростити та стандартизувати. Слід та-кож