тому, що в ньому немає пріоритетів при оподаткуванні підприємств виробничої сфери. Закон України «Про оподаткування при-бутку підприємств, на думку законодавців, мав був почати нову еру в становленні вітчизняної податкової системи і значно послабити тиск на товаровиробника. Однак наміри розробників Закону не реалізувалися, і до того ж багато положень прийнятого Закону було важко зрозуміти, не ка-жучи вже про виконання.
При цьому Законі і далі зберігався принцип так зва-ного неоподатковуваного трикутника, суть якого полягає в тому, що підприємства постачають товар один одному по колу, фактично обмінюючись ним без оплати і реалізації. А обставина, що кожне із цих підприємств використовує товар, який має бути в нього на відповідному збереженні як власність, не стосується реалізації постачальника і не підля-гає оподаткуванню. Закон не виключав і можливості передачі товару до оплати не у власність, а на відповідальне його збереження. В такому разі той, хто отримав товар, не вважається одержувачем кредиту тому, що не обумовлено відстрочки платежу, а без такої умови поставлений товар не вважається кредитом.
З 1.07.1997 року Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» став діяти в редакції Закону Украї-ни від 22.05.1997 р. (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 19 вересня 1997 року, від 4 листопада 1997 року, від 18 листопада 1997 року та від 16 грудня 1997 року).
Відповідно до Закону об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду:
на суму валових витрат платника податку;
на суму амортизаційних відрахувань.
2. Валовий дохід та валові витрати
Стаття 4 Закону визначає, що валовий дохід – це за-гальна сума доходу платника податку від усіх видів діяль-ності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періо-ду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, на її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, так і за межами їх.
Він включає:
1) загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від про-дажу цінних паперів (крім операцій з первинного випуску (розміщення) їх та операцій з кінцевого погашення (лікві-дації);
2) доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами;
3) доходи від операцій особливого виду, а саме:—
з товарообмінних (бартерних) операцій; —
із страхової діяльності (під валовим доходом від страхової діяльності слід розуміти суму страхових внесків, стра-хових платежів або страхових премій, за винятком суми валових внесків, переданих у перестрахування, отриманих (нарахованих) страховиками протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на те-риторії України або за її межами);—
із розрахунками в іноземній валюті;—
з оподаткування операцій з пов'язаними особами. Пов'язана особа – це особа, що відповідає будь-якій з наведених далі ознак: юридична особа, котра здійснює контроль над платником податку або контролюється таким. платником податку, або перебуває під спільним контролем з та-ким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, котрі здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чо-ловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юри-дичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї;—
з продажу (обміну, інших видів відчуження) основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають аморти-зації;—
з торгівлі цінними паперами та деривативами;—
з борговими вимогами та зобов'язаннями;—
з інших операцій;
4) доходи від спільної діяльності як дивіденди, отримані від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди);
5) доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, і виявлені у звітному періоді;
6) доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у формі:—
сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді;—
сум невикористаної частини коштів, що повертають-ся із страхових резервів;—
сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів; —
сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; —
вартості матеріальних цінностей, переданих платникові податку згідно з договорами схову та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті; —
сум штрафів та неустойки чи пені, одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного чи третейського суду;—
сум державного мита, попередньо сплаченого позива-чем, що повертається на його користь за рішенням суду (арбітражного суду).
Не включаються до складу валовою доходу:—
суми акцизного збору, податку па додану вартість, отриманих (нарахованих) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство-отримувач не є платником подат-ку на додану вартість; —
суми коштів або вартість майна, отримані платником податку: як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законодавством; за рішенням суду (арбітражного суду) або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та