Ампртизації піддягають витрати:—

на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання включно з витратами на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насадженіь до початку плодоношення;—

на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб включно з витратами на виплату заробітної плати працівникам, котрі були зайняті на виго-товленні таких основних фондів;—

на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, мо-дернізації та інших видів поліпшення основних фондів;—

на поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом.

Не підлягають амортизації та повністю належать до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку:—

на придбання і відгодівлю продуктивної худоби;—

на вирощування багаторічних плодоносних наса-джень;—

на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою подальшого продажу іншим особам чи використання їх як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого прода-жу іншим особам;—

на утримання основних фондів, що перебувають на консервації.

Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування:—

витрати бюджетів на будівництво та утримання спо-руд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних та архівних фондів;—

витрати бюджетів на будівництво та утримання авто-мобільних доріг загального користування;—

витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується і утримується за рахунок бюджетів, бібліотеч-них та архівних фондів;—

витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Під терміном невиробничі фонди слід розуміти капі-тальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів належать:—

капітальні активи (або їхні структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів;—

капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2 і 3 основних фондів і які є невід'ємною частиною, розмі-щені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку і передані в безоплатне користування особам, котрі не є платниками цього податку.

Порядок бухгалтерського обліку вартості невиробничих фондів установлюється Міністерством фінансів України. Такий бухгалтерський облік ведеться окремо від податкового обліку і не впливає на податкові зобов’язання платника податку.

Під терміном основні фонди слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються в господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово змен-шується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 — будівлі, споруди, їхні структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їхні частини (квартири і місця загального користування);

група 2 — транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, елек-тромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефо-ни, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнан-ня, устаткування та приладдя до них;

група 3 — будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться за кожною окремою будівлею, спорудою або за їхнім структурним компонен-том та в цілому за групою 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпада-ють під визначення груп 2 і 3, ведеться за сукупною балан-совою вартістю відповідної групи основних фондів неза-лежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу ос-новних фондів групи 2 або групи 3, з метою оподаткування не ведеться.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до ба-лансової вартості кожної з груп основних фондів на поча-ток звітного (податкового) періоду в такому розмірі (з роз-рахунку на календарний квартал):

група 1 — 1,25 відсотка;

група 2 — 6,25 відсотка;

група З — 3,75 відсотка.

4. Ставка податку

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатко-вується за ставкою 30 відсотків до об'єкта оподаткування.

Платник податку, котрий здійснює виплату виграшів у лотереї або в інших видах ігор чи розіграшів, які персдбачають придбання особою права на участь у таких іграх чи розіграшах до проведення їх, зобов'язаний утримувати та вносити до бюджету 80 відсотків від суми таких виграшів. Будь-яка особа, яка здійснює виплату іншій особі у зв'язку із виграшем у казино, бінго, в інших іграх у гральних місцях (домах), зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків під суми прибутку такої особи, який визначаєть-ся як різниця між її доходами, отриманими у формі виграшів за відповідний робочий день, та витратами, понесени-ми такою фізичною особою протягом такого робочого дня, пов'язаними з таким виграшем, але не більше суми такого виграшу.

Використовуються такі податкові періоди:—

звітний (податковий) рік — період, який розпочинаєть-ся 1 січня поточного року і закінчується 31 грудня поточ-ного року;—

звітний (податковий) квартал.

Відповідальність за правильність нарахування, вчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку. Платники податку, котрі не мають на момент перевірки податковим органом податкових дек-ларацій про прибуток і розрахунків, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податку за відповідні періоди, сплачу-ють штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одноразове порушення. Якщо протя-гом наступних