визнання його як ведучого мотиву цієї діяльності. Сучасна західна економічна теорія визначає, що: “ Прибуток - це генератор капіталістичної економіки. Як такий, прибуток впливає на рівень використання ресурсів і на їх розподіл серед альтернативних користувачів”.
Звернемось до сучасного трактування прибутку в економічній теорії України.
Кожний суб’єкт підприємницької діяльності, як юридична особа, веде її на основі отримання прибутку. Підприємства реалізують свою продукцію споживачам, отримуючи за неї грошову виручку. Однак це ще не означає отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно співставити виручку з витратами на виробництво продукції та її реалізацію, тобто з собівартістю продукції, а також з усіма податками та платежами до бюджету. Якщо виручка перевищує суму собівартості і податків, то підприємство отримує прибуток; якщо дорівнює, то підприємство находиться на рівні точки беззбитковості; і коли витрати перевищують виручку, то, зрозуміло, підприємство терпить збиток, тобто від’ємний фінансовий результат, що ставить його в складне фінансове становище, яке невиключно банкрутства. Тому підприємство повинно мати чітку структуру витрат по всіх видах діяльності і суворо регулювати їх, постійно співставляючи з джерелами утворення прибутку.
Джерела утворення прибутку тісно зв’язані з основними видами прибутку: одним з джерел прибутку е реалізація продукції, робіт і послуг. В цьому випадку прибуток залежить від цін, обсягу виробництва, якості, визнання продукції, рівня витрат; по – друге, джерелом прибутку е реалізація основних фондів та іншого майна підприємств; по – трете, джерелом е результат від позареалізаційних операцій, який визначається як різниця між позареалізаційними доходами і позареалізаційними витратами. ( склад позареалізаційних витрат і доходів наведений у пункті 1.2).
В роздрібній торгівлі джерелом утворення прибутку, окрім перелічених вище, е певні націнки: в оптовій торгівлі - це торгівельно–збутові націнки, в громадському харчуванні – це торгові націнки.
З’ясувавши історичне трактування прибутку і його джерела, дамо характеристику основним ознакам прибутку.
-
прибуток являє собою форму доходу підприємця, який здійснює певний вид діяльності. Ця зовнішня найбільш проста форма вираження прибутку е разом з тим недостатньою для його повної характеристики, оскільки в деяких випадках активна діяльність в будь-якій сфері може і не бути пов’язана з отриманням прибутку.( наприклад, діяльність політична, благодійна і тому подібна);
-
прибуток е формою доходу підприємця, який вклав свій капітал з метою досягнення певного комерційного успіху. Категорія прибутку нерозривно пов’язана з категорією капіталу, особливим фактором виробництва, і в усередненому вигляді характеризує ціну функціонуючого капіталу;
-
прибуток не е гарантованим доходом підприємця, який вклав свій капітал в той чи інший вид бізнесу. Він е результатом лише вмілого та успішного здійснення цього бізнесу. Але в процесі ведення бізнесу підприємець внаслідок своїх невдалих дій чи об’єктивних причин зовнішнього характеру може не лише не отримати очікуваного прибутку, але й повністю чи частково втратити вкладений капітал, тому прибуток е в певній мірі платою за ризик здійснення підприємницької діяльності;
-
прибуток це не весь дохід, що отриманий в процесі підприємницької діяльності, а лише та частина доходу, яка зменшена на суму тих витрат, які пішли на здійснення цієї діяльності;
-
прибуток е самостійним показником, що виражений в грошовій формі. Така форма оцінки прибутку пов’язана з практикою узагальненого вартісного обліку всіх пов’язаних з ним основних показників: вкладеного капіталу, отриманого капіталу, отриманого доходу, понесених витрат, а також з діючим порядком податкового регулювання.
На основі викладеного вище матеріалу, в найбільш узагальненому вигляді можна дати наступне визначення:
Прибуток – це виражений в грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності, щовизначаеться як різниця між сукупним доходом і сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності.
Особливістю прибутку в умовах ринку е не накопичення його в грошовій формі, а витрачення на інвестиції та інновації. Повертаючись через них, він забезпечує економічне зростання підприємства та підвищення його конкурентноздатності. Але необхідно зважати на вид прибутку, оскільки кожен вид має свої особливості і розрахунок, тому розглянемо це детальніше в наступному підрозділі.
В сучасній економічній теорії роль прибутку визначається певною сукупністю характеристик, кожну з яких можна назвати роллю прибутку в економіці. Базуючись на ньому, Бланк І.А., а також інші економісти розглядають наступні ролі прибутку. Прибуток підприємства е головною ціллю і рушійною силою підприємницької діяльності.. Основним спонукаючим мотивом здійснення будь-якого бізнесу, його головною кінцевою ціллю е зростання добробуту власників підприємства. Характеристикою цього зростання е розмір поточного та вкладеного їх доходу на вкладений капітал, джерелом якого е отриманий прибуток. Якщо для власників підприємства отримання високого рівня прибутку е досить зрозумілим мотивом підприємницької діяльності, то може виникнути питання - чи е отримання високого прибутку таким самим спонукаючим мотивом діяльності найманих менеджерів підприємства та іншого його персоналу. Для менеджерів, які не е власниками підприємства, яким вони керують, прибуток е основним мірилом успіху їх діяльності. Зростання рівня прибутку підприємства збільшує “ ринкову ціну” цих менеджерів, що відображається на рівні їх особистої зарплати. Та навпаки – систематичне зниження рівня прибутку підприємства, яким вони керують, призводить до протилежних результатів в їх особистій кар’єрі, рівні отримуваних доходів, можливостях наступного працевлаштування. Це також стосується і іншого персоналу. Прибутковість підприємства е не лише гарантом їх зайнятості, але й в певній мірі забезпечує додаткову матеріальну винагороду їх праці та задоволення ряду їх соціальних потреб.
Прибуток підприємства е критерієм ефективності конкретної виробничої діяльності.
Індивідуальний рівень прибутку підприємства в порівнянні з галузевим характеризує міру уміння, підготовленості, досвіду, ініціативності менеджерів здійснювати