Високі здібності до діагнозу, аналізу, синтезу.

Даний критерій є вкрай необхідним, адже, робота консультанта насамперед, складається з проведення оцінки, порівняння, формування певних висновків, що потребує глибокого аналізу проблематики, діагностування об'єкта консультування.

Дуже розвинута уява.

Це дає можливість консультанту спрогнозувати та змоделювати подальшу ситуація, прийняти відповідні рішення в даній площині. Мати змогу оцінити наслідки від запропонованих в ході консультацій висновків.

Чесність і цілісність.

Це дозволяє консультанту бути неупередженим в консультуванні клієнтів, бути однозначним в своїх рішеннях, не використовувати свої здібності для шахрайських проявів, тощо.

Висока комунікаційна майстерність (усна та письмова) – дозволяє консультанту бути високопродуктивним, грамотним (з професійної точки зору), забезпечувати виконання покладених на нього завдань якісно, професійно та у найбільш можливі стислі терміни. Дана вимога до консультанта необхідна також для забезпечення спілкування між замовником консультаційних послуг та консультантом, здібність останнього донести в зрозумілій формі результати своєї роботи.

Здібність встановлювати продуктивні взаємовідносини з іншими.

Це дозволяє консультанту в своїй роботі використовувати поради, рекомендації інших фахівців. Для цього необхідно мати здібності щодо роз положення до себе людей.

Здібність бачити картину в цілому – дозволяє на будь-якій стадій консультаційного процесу мати уяву про можливі шляхи вирішення поставленого завдання. Здатність виокремити з цілого складові частини.

Ентузіазм і наполегливість – вимога, що необхідна для прояву особистих професійних навиків консультанта, його здібності до само мотивування, можливість приймати певні самостійні рішення; здібність ставити перед собою певні цілі та досягати їх.

Кодекс честі консультанта, насамперед, повинен відображати його професіоналізм та певний суб'єктивізм по відношенню до виконуваних ним обов'язків. Не дотримання положень, що регламентуються даним документом, не тягне за собою відповідних наслідків, передбачених чинним законодавством, тобто, консультант не несе передбаченої нормами трудового чи адміністративного законодавства відповідальності.

Про те, керівництво, оцінюючи професійні здібності та навики консультанта, може враховувати і дотримання ним кодексу честі.

На мою думку, кодекс честі консультанта повинен містити, насамперед, наступні положення.

1. Неупереджене та виключно професійне ставлення до кожного клієнта фірми.

2. Чесність та цілісність по відношенню до колег та замовника.

3. Конфіденційність.

Дотримання інформаційної безпеки гарантує клієнту, що інформація щодо проблем даної організації не вийде за її межі.

4. Постійне підвищення своїх професійних навиків.

5. Власні переконання та суб'єктивні твердження ґрунтувати виключно на загальновизнаних методах та формах дослідження з відповідним обґрунтуванням, що максимально виключає можливість хибного рішення.

6. Відповідальний і високо мотивований підхід до кожного ввіреного йому сегменту роботи.

4. Складання реєстру типових інструментів (методологічних), які пропонуються або використовуються в управлінському консультуванні

Надано у формі таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

№ п.п. | інструмент | Зміст (опис) | обмеження | Переваги | Недоліки

1 | Збір інформації | Формується масив певної інформації про бізнес клієнта, його середовище | Недостатність даних, обмежений доступ до економічної інформації | Початкова стадія вже має відповідний масив інформації для забезпечення подальшого діагностування та аналізу | Не має

2 | Експрес-діагностика | Визначення і класифікація симптомів проблеми | Складності застосування при великому масиві проблемних питання, необхідність сегменітації | Швидке дослідження симптомів і проблем | Часто дійсна проблема може бути прихована серед багатьох симптомів

3 | Аналіз | Дослідження кількісних та якісних показників діагностованої проблеми | Недоцільність та низька ефективність використання при помилковому діагностуванні | Точність даних для неупередженого резулювання для підвищення ефективності підприємства | Залежність від точності діагностики

4 | Пошук альтернативних рішень | Формування альтернатив на основі порівняння вигод і витрат від їх застосування на певному етапі вирішення діагностовано та проаналізованої проблеми | Не можливість без відповідного аналізу швидко визначити оптимальне рішення, клопітка та відповідальна робота | Дослідження всіх можливих шляхів лікування | Ризик прийняття хибного рішення

5 | Надання допомоги в реалізації рекомендацій | Використовується багатоінтераційна технологія, тобто всі пропозиції проходять апробацію, після чого в них вносяться поправки і вони стають більш конкретними | Після розробки рекомендацій, або одночасно | Потребує повторної перевірки практикою

5. Проект угоди між організаціями (надавачем та отримувачем консалтингових послуг). Визначення особливостей та специфічності угоди, яка має універсальний або спеціалізований характер.

Останнім часом, зокрема, у зв'язку з приватизацією поширюється консалтингова діяльність спеціальних фірм, компаній з проведення оціночних робіт, надання консультацій, рекомендацій, порад із широкого кола питань економіки, фінансів, зовнішньоекономічної діяльності тощо.

В основі надання вище відмічених послуг лежать договори консалтингу. Серед них слід назвати найбільш поширені, такі, як:

1) договір про оцінку вартості пакетів акцій приватизованих підприємств;

2) договір про оцінку внесків до статутного фонду господарських товариств;

3) договір про оцінку інвестиційних проектів;

4) договір про оцінку некомерційних ризиків;

5) договір про оцінку нематеріальних активів (патенти, авторські права, об'єкти інтелектуальної власності тощо);

6) договір про оцінку нерухомості;

7) договір про передприватизаційну, післяприватизаційну та інвестиційну підтримку та інші.

Зазначені договірні відносини не врегульовані законодавством, однак і не суперечать йому. Характерною особливістю надання консалтингових послуг на підставі договорів є те, що вони не ліцензуються, що дає можливість вибору консультанта. Особливістю вказаного виду договорів є предметний та суб'єктний склад.

Предметом договору є надання специфічних послуг суб'єктам підприємницької діяльності. Однією із сторін у цьому договорі завжди виступає консалтингова фірма. Отже, договір консалтингу є двостороннім, консенсуальним, сплатним. Серед істотних умов договору консалтингу слід назвати:

1) механізм оцінки надання тих чи інших послуг;

2) строк проведення цієї роботи;

3) вид консультації;

4) зміст рекомендації;

5) вид оціночної роботи;

6) права та обов'язки сторін;

7) порядок розгляду спорів тощо. Отже договір консалтингу належить до цивільно-правових договорів про надання послуг.

Договір може містити такі типи консалтингових продуктів, при