циклу, яка виникає внас-лідок падіння сукупного попиту і супроводжується скороченням ви-робництва.
Неочікувана інфляція — інфляція, яка є результатом неперед-бачених змін в економіці.
Неповна зайнятість — зайнятість в умовах перевищення фак-тичного безробіття порівняно з природним безробіттям.
Очікувана інфляція — інфляція, яка є наслідком прогнозованих тенденцій в економіці та заходів, запланованих державою.
Піднесення (зростання) — фаза економічного циклу, яка вини-кає після закінчення фази пожвавлення і відображає збільшення ви-робництва порівняно з попереднім циклом.
Повна зайнятість — зайнятість в умовах природного безробіття і виробництва ВВП на потенційному рівні.
Пожвавлення — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази депресії і створює передумови для піднесення ви-робництва.
Помірна (повзуча) інфляція — приріст цін, який становить не більш як 10 % за рік.
Потенційний ВВП — реальний ВВП в умовах повної зайнятості.
Природне безробіття — безробіття, яке є необхідною умовою для нормального розвитку ринку праці і складається із фрикційного та структурного безробіття.
Робоча сила — економічно активна частина населення, яка ма( здібності до праці і бажання працювати.
Стагфляція — інфляція, що супроводжується падінням вироб-ництва.
Структурне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок не-відповідності між попитом і пропозицією на робочу силу за проф© сією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками.
Фрикційне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок до бровільної зміни місця праці.
Циклічне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок за гального падіння виробництва і скорочення попиту на ринку праці.
Вертикальна ділянка кривої сукупної пропозиції - ділянка нак^тко^ кривій сукупної пропозиції, яка за умов зрос-Їння ^ного попиту відображає лише зростання щн, тобто ви-никнення інфляції.
Висхідні1 ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка на ко-
костроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зростання Р° орного попиту відображає одночасно зростання цін і реального Ї^ВП У певному співвідношенні.
Горизонтальна ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка
короткостроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зрос-тання сукупного попиту відображає незмінність цін і зростання ли-ше реального ВВП.
Довгострокова крива сукупної пропозиції — крива, що відо-бражає незалежність сукупної пропозиції від цін у довгостроковому Періоді і прибирає вигляду вертикальної лінії, яка започатковується | точці потенційного ВВП.
| Довгостроковий період — у макроекономіці період, протягом *кого зарплата пристосовується до змін, викликаних сукупним по-Ьитом та сукупною пропозицією.
| Ефект багатства — ціновий чинник сукупного попиту, який рпосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну реальної вартості фінансових активів з фіксованим номінальним доходом.
Ефект відсоткової ставки — ціновий чинник сукупного попиту, ^ікий опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну від-соткової ставки.
Ефект чистого експорту — ціновий чинник сукупного попиту, що опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну чистого експорту.
Закрита економіка — економіка країни, в якій відсутні експорт *тп імпорт товарів та послуг.
Кейисіанська модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою між ціною і сукупною пропозицією існує пряма залежність, оскільки зарплата є негнучкою в короткостроковому періоді.
Класична модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою Скупна пропозиція не залежить від цін, оскільки зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.
Короткостроковий період — у макроекономіці період, протя-гом ^ого зарплата є негнучкою і не змінюється при зміні сукупного
Короткострокова крива сукупної пропозиції — крива, яка ві-Д°бражає пряму залежність між ціною і сукупною пропозицією і Рибирає вигляду додатньо похилої лінії.
Крива сукупного попиту — крива, яка відображає обернену за-їсть між ціною і сукупним попитом і має вигляд від'ємне похи-лої лінії.
пи нец1нов1 чинники — чинники, які впливають на сукупний попит і сукупну пропозицію за даних товарних цін і тому зміщують їх рив1 У відповідний бік
/Автономне споживання та заощадження — споживання та зао-щадження, яке не залежить від післяподаткового доходу.
Автономні інвестиції — інвестиції, які не залежать від відсот-кової ставки.
^Бісектриса — така лінія графіка споживання, яка відображає то-тожність між споживчими видатками і післяподатковим доходом.
Валовий прибуток — щорічний прибуток, отриманий від реалі-зації інвестиційного проекту.
Відсоткова ставка — плата за використання позичкових грошей у відсотках до їх суми.
Гранична схильність до споживання — коефіцієнт, який ха-рактеризує відношення між зміною споживчих видатків і зміною післяподаткового доходу.
Гранична схильність до заощаджень — коефіцієнт, який ха-рактеризує відношення між зміною заощаджень і зміною післяпо-даткового доходу.
Заощадження — та частка післяподаткового доходу, яка не ви-користовується на споживання.
Мультиплікатор видатків — коефіцієнт, який показує відно-шення між зміною реального ВВП і початковою зміною сукупних видатків.
Номінальна відсоткова ставка — фактична відсоткова ставка на ринку позичкового капіталу.
Очікуваний чистий прибуток — чистий прибуток, який очіку-ється від вкладання інвестицій.
Реальна відсоткова ставка — номінальна відсоткова ставка мі-нус темп інфляції.
Середня схильність до споживанння або заощадження — ко-ефіцієнт, який відображає відношення споживчих видатків або за-ощаджень до післяподаткового доходу.
Споживання — основний компонент сукупних видатків, якиі відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товари та послуг.
Чинники автономного інвестування — чинники, які вплива ють на інвестиційний попит незалежно від відсоткової ставки.
Чинники автономного споживання — чинники, які впливаюті на споживання залежно від післяподаткового доходу.
Чистий прибуток — та частка валового прибутку від реалізаці інвестиційного проекту, яка залишається після сплати податку щ прибуток та відсотків за інвестиційні кошти.
Рецесійний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видаїки мають початкове зрости з метою збільшення фактичного ВВП д потенційного рівня.
Вилучення — частина поточного доходу, яка не спрямовується на сукупні видатки.
Заплановані інвестиції— інвестиції, що їх підприємства планують вкладати у виробництво згідно зі своїм платоспроможним попитом.
Ін'єкції— приріст видатків поточного періоду, які здійснюють-ся за рахунок доходу попереднього періоду.
Інфляційний розрив — величина, на яку фактичні сукупні ви-датки мають початкове зменшитися, щоб усунути інфляційний над-лишок