місії, *

цінностей, *

структури

Спеціалізація, функціональна диференціація і професіоналізм сприяють схильності персоналу до інновацій Складні технології й устаткування стимулюють творче відношення до праці Позитивне відношення керівництва заохочує висунуті персоналом ініціативи. Вільні резерви дозволяють втілити ініціативи в життя. Добре працюючі канали внутрішньої комунікації дозволяють персоналу ефективно спілкуватися і розуміти один одного, що необхідно для формування і впровадження інновацій Добре працююча зовнішня комунікація дозволяє розуміти вимоги ринку і замовників

Централізація, як правило, вбиває ініціативу і перешкоджає інноваціям

На схильність до інновацій, як правило, ніяк не впливають. *

ступінь формалізації, *

тривалість і послідовність проведеного курсу, *

ступінь вертикальної диференціації

5.6. Формаційний підхід

Як ми уже відзначали, максимальна ефективність підприємства досягається при повній адекватності структури і стратегії Фундаментом формаційного підходу є виділення: *

типів праці (схема б):

- стратегічне управління (директорат);

- виробничий (випуск продукції);

- технократи і професіонали по виробітку стандартів,

- підтримуючі служби;

- управлінська ланка; *

координації:

- пряме керівництво;

- взаємні підстроювання;

- стандартизація праці;

- стандартизація умінь;

, - стандартизація результатів.

У результаті структуризації типів праці і координації виділяються структури (див. табл. 4): *

проста; *

механічна бюрократія, *

фахова бюрократія; *

адхократича;* дивізіональна.

Директорат

Схема 6. Типи праці. Типи структур

Типи праці | Типи координації

Пряме керівництво | Взаємні підстроювання | Стандартизація праці | Стандартизація умінні | Стандартизація результатів

Директopaт | Домінує | Слабко розвитий | Концентрує власть | Делегує компетенцію професіоналам | Делегує влада підрозділам

Виробництво | Щиро підпорядковано директору | Досвідчене, орієнтоване на рішення інноваційних і унікальних задач | Масове виробництво в умовах стабільного середовища | Складне виробництво в умовах стабільності середовища | Орієнтовано на багато ринків і видів

продукції

Технократи і професіонали | Слабко розвиті | Основну частину складають експерти | Домінує технократія, що встановлює стандарти | Домінують професіонали | Багатозначний

Служби підтримки | Слабко розвинуті | Домінують | Розвиті | Розвинуті | Багатозначні

Управлінська ланка | Відсутніх | Слабко розвинено | Розвиті | Розвиті | Домінує

Сформована структура

Результат взаємодії домінуючої праці і засобу координації | Проста | Адхократича | Механічна бюрократія | Фахова бюрократія | Дивізіональна

Проста структура в якості методу координації використовує пряме керівництво і найбільше адекватна при швидких і простих інноваціях в умовах динамічного середовища.

Механічна бюрократія використовує координацію за допомогою стандартизації праці. Домінуючою частиною є технократія, що встановлює стандарти, Механічна бюрократія адекватна масовому виробництву в умовах стабільного середовища

Фахова бюрократія будується на основі використання праці професіоналів Стандартизація умінь є засобом координації Фахова бюрократія підходить для виконання складної діяльності в умовах щодо стабільного середовища

Адхократія використовується при рішенні унікальних і інноваційних задач. У ній найбільше важливою частиною є служба підтримки (наприклад, експерти) У якості методу координації використовуються взаємні підстроювання.

Дивізіональна структура використовується при інтеграції підрозділів, що мають різні типи організаційних структур Основною частиною дивізіональної структури є управлінська ланка. Стандартизація результатів, зокрема фінансових показників, є основним засобом координації. Структура добре підходить для роботи на багатьох ринках із різноманітними продуктами, тобто для виконання різноманітної і диверсифікованої діяльності

Таким чином, відповідно до формаційного підходу все різноманіття організаційних структур будується на основі інтегрування 5-ти типів "елементарних" організаційних структур у більш складні конструкції Такий підхід здається при розгляді організаційної структури корпорації загалом як єдиного цілого.

Проведення змін містить у собі виявлення і формування *

рівня і предмета змін; *

засобів і процесів, *

якісних станів; *

послідовності зміни якісних стані.

Відповідно до виробничого і формаційного підходам трансформацію організацій варто проводити на еволюційній основі. У противному випадку при проведенні радикальних перетворень шанси організації та виживання істотно зменшуються. Це відбувається внаслідок руйнації" радикальними перетвореннями наявного в організації акумульованого досвіду і потенціалу.

Виробничий підхід зв'язує еволюцію організації з розвитком науково-технічного прогресу. Формаційний підхід - із тими етапами, через які повинна пройти організація під час свого розвитку.

Під час процесу еволюції *

відсліжується узгодженість елементів структури

- технологій;

- розподіли повноважень;

- ступеня диференціації й інтеграції,

- діапазон керівництва, *

структура підбудовується під зміни середовища і стратегії; *

відсліжуються витрати

- розлагодженості структури, стратегії і середовища,

- підстроювання структури (руйнації старих і формування нових

зв'язків).

У структурі зі слабкими взаємозалежностями на перше місце виходять витрати, що виникають унаслідок неадекватності і *

структури; *

стратегії, *

середовище.

У структурі із сильними взаємозв'язками на перше місце виступають витрати внаслідок руйнації старих і формування нових зв'язків

Основний стимул до змін полягає в дусі підприємництва. Роздивимося його прояви в умовах фірми *

простій; *

с плановим формуванням рішень, *

органічної

Почнемо з фірми, що має просту структуру У цьому випадку особистість керівника і ступінь повноти його повноважень грають вирішальну роль. Маються тенденції к *

централізації процесу формування рішенні, *

відсліженні змін середовища, *

підтримці переважних зв'язків із професіоналами в області технологій і ринків

Особи, що формують плани, стараються застрахуватися від змін середовища. Тому ці зміни не сприяють розвитку підприємницького духу, що знаходить собі вихід у справах, наприклад, у формуванні стратегії продуктів і ринків, а також у стилі керівництва.

У умовах органічної фірми всі параметри управління є взаємозалежними, що стимулює дух підприємництва Так, в умовах складного і турбулентного середовища будуть мати переваги фірми з: *

контингентом із професіоналів; *

органічними структурами, *

гнучкими і чітко сформульованими стратегіями; *

істотною аналітичною проробкою ризиків і невизначеності; *

високим духом підприємництва.

Стабільна ж середовище стимулює *

зменшення кількості професіоналів, *

велику централізацію; *

ослаблення горизонтальних зв'язків; *

менше пророблену аналітику при формуванні рішень, *

більш жорсткі стратегії, *

ослаблення духу підприємництва

Відповідно до формаційного підходу кожна організація має свій архетип структури, що зберігається протягом тривалого часу. Цей архетип схильний впливу*

ситуаційних обмежень

- розмір організації;

- використовувані технології;

- середовище;

- тип власності; *

схем інтерпретацій; *

систем стимулювання, *

інтересів і ступеня