б) відкритого типу - акцій підприємства, що можуть придбати як фізичні (робітники підприємства, окремі громадяни), так і юридичні особи (підприємства, холдинги і т, д.). У цьому випадку члени трудового колективу мають можливість придбати частина акцій по їх номінальній вартості, а не за курсом фондової біржі. Загальним для обох організаційних форм ознакою є нарахування дивідендів як на акції трудового колективу, так і на акції підприємства.

Для так називаного "народного підприємства" характерним є частковий принцип приватизації майна, під яким мається на увазі внесення кожним членом трудового (орендного) колективу встановленої частки і визначення його паю в загальній власності колективу (у залежності від трудового внеску працівника). У результаті за підсумками господарської діяльності кожен пайовик одержує у виді виплат частина чистого доходу на пай.

При виборі кожної з розглянутих організаційно-економічних форм приватизації шляхом оренди необхідно враховувати: загальним для всіх цих форм є той факт, що у всіх випадках спостерігається обмеження економічної самостійності орендних колективів за договором оренди: кожна з зазначених форм (через оренду) має різний ступінь ефективності. Найбільша перевага за об'єктивними показниками має орендний колектив з акціонерною власністю відкритого типу, що характеризується: низьким рівнем колективного володіння і керування (хоча теоретично керування господарською діяльністю підприємства здійснює загальні збори членів колективу, фактично ж права керування переходять до акціонерів, що мають контрольний пакет акцій підприємства); середнім ступенем ефективності інвестицій фізичними особами; середньою можливістю швидкого підвищення ефективності виробництва; високим рівнем економічної відповідальності і зацікавленості колективу власників у результатах функціонування підприємства (як його працівників, так і акціонерів - не працівників); великою можливістю швидкого викупу підприємства (у найменший термін, у порівнянні з іншими формами).

Для орендного колективу з акціонерною власністю закритого типу характерний: середній рівень колективного володіння і керування (можливий конфлікт орендодавця й орендаря з приводу права розпорядження колективною власністю); низька ефективність вкладень у виробництво (засобу робітників досить незначна); низька можливість швидкого і значного підвищення виробництва (в основному через недостачу засобів); середній рівень економічної відповідальності і зацікавленості колективу власників; більш тривалі терміни викупу підприємства.

Найменший ступінь ефективності має орендне підприємство з частковою власністю ("народне підприємство"), якому присущі, крім високого рівня колективного володіння і керування (усі "рівні" і умовою досягнення добробуту кожним є тільки особиста праця): низька ефективність інвестицій у виробництво, низька можливість швидкого підвищення ефективності виробництва, найнижчий рівень економічної відповідальності і зацікавленості колективу, найбільш тривалі терміни викупу підприємства.

Випливає, однак, помітити, що Державна програма приватизації за 1992 р. в Україні по оренді цілком не виконана, можливо, у зв'язку з новизною і складністю проблеми Можливе невиконання Програми приватизації й у 1993 р. - саме через обмеження, уведених Кабінетом Міністрів для оренди з викупом - єдиного способу приватизації, що реально діє і веде до визначеного підвищення ефективності виробництва.

Декретом Уряду України про приватизацію цілісних майнових комплексів держпідприємств і інших структурних підрозділів, зданих в оренду від 13 травня 1993 р., визнається оренда з викупом по договорах, укладеним до запровадження в дію Декрету "Про додаткове регулювання орендних відносин". Однак їм висунуті умови, що роблять оренду з викупом практично неможливої. Так, необхідно в "старі" договори оренди з викупом внести доповнення, у якому обов'язково вказати квоту використання майнових приватизаційних сертифікатів організацій орендарів. А оскільки квоту буде в прямому розумінні нав'язувати Фонд державного майна, то він буде прагнути підняти її аж до 70%, і в такому випадку можливості для викупу підприємства просто не залишається. А це - знов-таки фактична заборона оренди з викупом.

Від приватизації державного підприємства через оренду його трудовим колективом істотно відрізняється приватизація шляхом викупу. Насамперед це стосується термінів приватизації (при викуп-миттєва), а також організаційно-економічних форм, якими при викупі є:

1. Створення акціонерного товариства (як відкритого, так і закритого типу).

2. Організація господарчих товариств із визначеної наперед відповідальністю: обмеженої, додатковий, повне і командитного товариства.

3. Придбання (покупка) підприємства фізичною чи особою групою обличчя (частка підприємство).

Фактори, що впливають на вибір організаційно-економічних форм підприємств, приватизованих шляхом викупу, в основному аналогічні орендними.

Характерними ознаками акціонерного товариства є:

- наявність акціонерної власності (власність суспільства складається з власності його членів, що вклала засоби в придбання акцій). В акціонерному товаристві відкритого типу відбувається вільна реалізація акцій підприємства через фондову біржу (до 75 % акцій) за ринковим курсом (тільки засновники і члени трудового колективу мають можливість придбати акції по номінальній вартості). У закритому акціонерному товаристві реалізація акцій здійснюється усередині підприємства без реалізації на сторону;

- нарахування дивідендів. Чим вище ефективність підприємства, тим більше розмір чистого прибутку, що йде на виплату дивідендів, і тем вище зацікавленість акціонерів;

- визначення ринкової вартості акцій (курсу акцій): для відкритого суспільства - за курсом фондової біржі; для закритого - по номінальній вартості;

- акціонерний тип керування: незважаючи на видимість колегіального керування (економічну політику проводить загальні збори) фактично суспільством керує власник контрольного пакета акцій (до 51 % їхньої загальної кількості). Для закритого акціонерного товариства характерно обов'язкова трудова участь акціонерів у діяльності підприємства (виключення може бути зроблено тільки для пенсіонерів і інших колишніх працівників підприємства, що побажали придбати акції);

- застосування найманої праці (у суспільстві можуть працювати люди по контрактах, що не бажають ставати акціонерами і купувати акції, а одержують тільки заробіток);

- існує можливість (погроза)