здійснює виробничий процес на основі матеріального самозабезпечення, установлює ціни і тарифи на продукцію, реалізує її і використовує отримані доходи для розвитку виробництва. З доходів, отриманих АТ, покриваються матеріальні витрати і прирівняні до них витрати праці, відсотки за кредит, страхові внески, орендна плата, податки та інше. При цьому праця оплачується у відповідності його кількістю і якістю, з урахуванням внеску кожного працівника в кінцевий результат діяльності суспільства. Інша частина прибутку використовується для створення фондів і нарахування дивідендів. Однак, відрахування з прибутку в резервний фонд виробляються тільки тоді, коли його обсяг не перевищує 25% Статутного фонду.
Порівняльний аналіз господарської діяльності АТ "Оболон" і об'єднання Укрпивпром свідчить про успіхи першого з них і нарощуванні виробництва продукції. Так, за 1992 р. товарна продукція по АТ "Оболонь" виросла (порівняно з 1991р.) на 5%, тоді як по Укрпивпрому вона зменшилася на 16.6%. При цьому АТ "Оболон" значно знизила собівартість продукції, а питома вага заробітної плати не перевищив 5%.
Однак, поряд з позитивними сторонами, у роботі АТ є ряд негативних. У зв'язку з виходом зі складу Укрпивпрома матеріальне забезпечення виробництва здійснюється тут самостійно, без допомоги вищих інстанцій. Це значно ускладнює виробничий процес. Зокрема, протягом чотирьох місяців 1992 р. об'єднання не забезпечувало АТ сировиною, і керівництво змушене було самостійно організовувати його закупівлі безпосередньо в господарствах- колгоспах і радгоспах, що принесло йому 510 млн. крб. збитків. Наприклад, для реалізації продукції безпосередньо підприємством було встановлено націнку 15%, а в системі госторговли - 50%, що істотно підвищило роздрібну ціну, гальмуючи своєчасну реалізацію продукцію, що привело до затоварення складів навіть у літній період.
При приватизації підприємств хлібопекарської промисловості варто враховувати ту особливість, що в цієї подотрасли склалася глибока спеціалізація підприємств. Випускаючи продукцію, що відрізняється своєю трудомісткістю (до того ж і собівартістю), власники не будуть зацікавлені у виробництві дієтично, диабетических і ін. виробів, що мають порівняно невисокі ціни, але є вкрай необхідними населенню. Тому одночасна приватизація всіх підприємств поставить їх у різні фінансові умови.
При цьому варто враховувати, що в сучасних умовах через недоліки в організації заготівлі, транспортуванні і збереження сировини, через низький технічний рівень інфраструктури багато переробних підприємств не цілком забезпечуються якісною сировиною. Крім того, для багатьох подотраслей пищепрома характерна висока вартість основних фондів виробництва, що ускладнює викуп їхнього майна трудовими колективами.
Тому, результати аналізу першого досвіду приватизації майна підприємств харчової промисловості показують, що ринкові відносини важко входять у їхню господарську діяльність, а спроби швидкого і масового переходу до ринку "шоковими способами" не спрацьовують. Тому в пищепроме впровадження ринкових відносин може відбуватися тільки за умови державного регулювання, комплексного дозволу всіх питань у безпосередньому зв'язку з обліком технико- економічних особливостей її окремих подотраслей.
Для успішного функціонування підприємств в умовах ринкової економіки особливо важливими є не тільки їхнє роздержавлення і приватизація, але й об'єднання капіталу і зусиль трудових колективів, спрямованих на підвищення його віддачі. На основі такої концентрації ресурсів і потужностей виробництв різного профілю можна буде маневрувати засобами, прискорити НТП, знизити витрати матеріальних і трудових ресурсів.
При приватизації підприємств пищепрома бажано було б відмовитися від принципу оцінки його об'єктів тільки по вартості ОПФ і оборотних фондів, оскільки від її не залежать їхня віддача і величина прибутку. При акціонуванні майна підприємств доцільно виходити з потенційного прибутку, що вони приносять, зменшивши її на відсоток фактичного зносу ОПФ, що розраховується по нормах амортизації і фактичному терміну експлуатації.
Для прискорення процесів приватизації харчової промисловості доцільно реорганізувати великі і середні підприємства в акціонерні товариства, з вільним продажем акцій. При цьому на першому етапі варто заборонити держпідприємствам брати участь у придбанні акцій, а продавати їх тільки членам трудових колективів. Інакше такі підприємства за рахунок державних засобів скуплять значну частину акцій, що може привести до появи нових монополій. На другому етапі акції можна буде, за рішенням уряду, продавати підприємствам, кооперативам, своїм і іноземним громадянам, а також приватним фірмам.
Отже, в умовах України застосування методів "народної приватизації" досить перспективно, оскільки в ряді подотраслей пищепрома є безліч підприємств, що уже чи збанкрутували знаходяться на грані банкрутства. Для практичного здійснення приватизації цих підприємств і їхнього виживання на першому етапі необхідної є продумана державна підтримка і прийняття відповідних законів.
4. Лізингові операції, проблеми їхнього впровадження на Україні.
Що таке лізинг? На перший погляд, усі просто: одна організація купує в іншої потрібне чи устаткування машини і здає їх у тимчасове користування третьої з правом майбутньої покупки. Але простій дана операція виглядає лише на перший погляд: дотепер фахівці не можуть виробити єдиних принципів у складанні необхідних угод, розібратися в їхній природі. Пропонуємо ближче подивитися на поставлену проблему
Почнемо з етимології слова "лізинг". Лізинг - слово англійського походження, що бере початок від дієслова lease - чи здавати брати майнову оренду. Лізинг почав своє життя в англомовних країнах і незабаром перетворився в дуже розповсюджену операцію: у США в лізингу знаходиться 45% виробничого устаткування, у Японії - 33, у ФРН - 18; у США здається 19% наявних комп'ютерів, 12,5% літаків, 86,7% вантажних автомобілів, 5,5 будівель.
Немає необхідності говорити про те, яку роль в економіці грають інвестиції. А джерелами засобів чи є власні гроші підприємств, чи позичені. А лізинг саме і виступає в ролі джерела узятих у борг засобів - комерційного кредиту,
