Аграрна програма Тургенєва, незважаючи на те, що в ній, на відміну від програми Пестеля, доля селянина підпорядковувалась інтересам поміщицького господарства, була безумовно прогресив-ною. Усупереч дворянським лібералам він доводив необхідність звільнення одночасно всіх селян, виступав за знищення станових привілеїв тощо. Щодо його заяви про поступове звільнення селян, то, як він писав у своєму щоденнику, вона проголошувалась на ви-падок, коли ідея одночасного і швидкого звільнення селян натра-пить на протидію.

Цікавими є й погляди Тургенєва на розвиток промисловості та торгівлі в Росії. І в цьому питанні він виступив прихильником сво-боди: свободи розвитку промисловості, свободи торгівлі. Сприйня-вши ідеї економічного лібералізму А. Сміта, він уважав, що їх мож-на застосувати і в тогочасній Росії.

В інтересах поміщиків Тургенєв проголошував принцип свобо-ди торгівлі. Велике місце в його працях займала проблема опо-даткування, яку також він вирішував з буржуазно-демократичних позицій.

Микита Михайлович Муравйов (1796—1843). Варіант аграр-ної реформи поміркованого характеру був розроблений Муравйовим у його «Конституції». Перший варіант «Конституції» передба-чав лише особисту свободу селян і позбавлення їх навіть засобів праці. Мало того, позбавлені землі й засобів праці селяни не мали права переходити на роботу до іншого поміщика. Цеп проект зазнав критики членів Північного товариства.

Другий варіант проекту залишав за селянами їхні присадибні ді-лянки, будівлі, засоби праці, худобу. І лише третій варіант, написа-ний Муравйовим у в'язниці, передбачав надання селянам 2—3 десятин землі на двір, а також право спадкового володіння нею.

Отже, проект Муравйова, як і проект Тургенєва, характеризува-лися значною поміркованістю порівняно з проектом Пестеля. Проте навіть такі помірковані проекти аграрних перетворень мали надзви-чайно велике значення, тому що ставили питання про необхідність знищення кріпацтва й усунення самодержавства.