У другому пунктi дослiджуется розвиток економiчноi теорii протягом XVII – XIX ст. Cаме у цей вiдбувается перенесення аналізу із сфери обігу у виробництво, яке i стало початком економічної науки, що пов’язано зі становленням капіталістичного ладу. Саме його розвиток зумовив занепад меркантелізму і виникнення класичної буржуазної економічної науки.

Історично першими на шлях капіталізму стали Англія і Франція, де й зародилася класична буржуазна політекономія. Її засновниками були Вільям Петті (1623—1687 рр.,Англія) і фізіократи на чолі з Франсуа Кене (1694-1774 рр., Франція). Питання про походження багатства переноситься ними зі сфери обігу в сферу виробництва. На iхню думку, саме тут і створюється багатство у вигляді матеріальних цінностей, а його джерелом є природа і праця.

Вищим досягненням буржуазної політичної економії є праці представників англійської класичної школи Адама Сміта (1723—1790 рр.) і Давида Рікардо (1772—1823 рр.).Саме Адам Смiт підкреслив значення особистого інтересу як рушійної сили прогресу в умовах, коли всім забезпечені однакові можливості для його прояву. Коли ж; власний інтерес намагаються реалізувати за рахунок інших, він набуває не-сприятливого для суспільства значення. Ринковий механізм встановить гар-монію лише тоді, коли він буде включений у відповідні правові та інституціональні рамки.

На початку XIX ст. на суспільній арені з’явилася така револіоційна сила, як пролетаріат. Виражаючи інтереси робіничого класу, К.Маркс і Ф.Енгельс поставили на науковий грунт соціалістичну ідею, звільнили її від утопічних ілюзій, з одного боку, й відокремили від грубого, зрівняльного комунізму, з іншого. Адже як відомо, трьома джерелами марксизму в цілому були класична німецька філософія, класична англійська політична економія та французький утопічний соціалізм. Щодо діалектики класичної німецької філософії, то вона загалом вписалась в марксистську теорію. Проте класична англійська політична економія з її ринковими, приватнопідприємницькими засадами не могла бути поєднана в практичному житті з французьким утопічним соціалізмом, з його соціальною і економічною справедливістю, рівністю, заснованими на суспільній власності, тощо. Практика, яка є критерієм істини, на прикладі розвитку країн командноадміністративної системи довела це. Утопія залишилась тим, чим вона й має бути нереальною, місцем, якого не існує в умовах сучасного етапу розвитку людської цивілізації.

У третьому пунктi зображуються новiтнi економiчнi теорii, якi виникли на тлi розвитку ринкових вiдносин. У цей перiод формуються такi течii, як неокласицизм, та кейнсiанство.

Дослiджуючи основнi етапи iсторii розвитку економiчноii теорii, стало зрозумiло наскiльки це складний i суперечливий процес, саме економiчне життя – це сама суперечливicть. I тому жодна з численних теорiй , шкiл, течiй не можуть повнiстю пояснити суть економiчного життя. Лише об’еднання, синтез дасть змогу створити бiльш-менш точне пояснення економiчних процесiв.

Використана лiтература:

Алексеев А.А. Узагальнення думок вчених, як засiб пiдготовки економiчних рiшень.-К.Принт-Експрес,2002 - 80 с.

Гальчинський А.С.Основи економiчних знань.Навчальний посuiбник-К.:Вища школа,1999 – 542 c.

Крупка М.I. Основи економiчних теорiй. Пiдручник - К.:Атiка,2001 – 344

Корнiйчук В.I. Татаренко П.В. Iсторiя економiчноi думки.-К.:Наукова думка,1996 – 456 c.

Корнiйчук Л.Я., Татаренко Н.О., Поручник А.М., та iн.:За ред.Л.Я.Корнiйчук.-К.:КНЕУ,1999 – 564 c.

Майбурд Е.М. Введення в iсторiю економiчноi думки. Вiд пророкiв до професорiв.М.1996 – 112 c.

Мазаракi А.А., Воронова Н.П. Еконоiчна теорiя.-К.:2000 – 196c.

Мешко I.М. Iсторiя економiчних вчень.-К.:1994 – 167 c.

Мешко I.М. Пойда-Носик Н. Cучасний монетаризм. Навчальний посiбник.-Ужгород:2002 – 66 с.

Тиличко Н.О., Пучко О.А. Економiчна iсторiя. Лекцii.-К.:КНЕУ,2000 – 268 c.

Чайковський В.C. Економiчна icторiя свiту, Украiни. Навчальний посiбник.-Тернопiль:Лiлея.1997 – 182 c.

Черкашина Н.К. Економiчна iсторiя. Навчальний посiбник.- К.:ЦУЛ.187 c.

Юхименко П.I. Iсторiя новiтнiх економiчних вчень (вiд Кейнса до наших днiв). За ред.Чухно А.А.-Бiла Церква: 2005 – 306 c.

ХРОНОЛОГIЯ НАЙВАЖЛИВIШИХ ПОДIЙ В ЕКОНОМIЧНIЙ IСТОРII

бiля 35000р.до н.е. палеолiтична революцiя;

бiля 10000р.до н.е. неолiтична революцiя;

бiля 8000р.до н.е будiвництво Ерихона-очевидно,першого мiста у вивченiй iсторii людства;

бiля 7000р.до н.е. поява гончарного ремесла,прядiння i ткацтва, початок опрацювання мiдi в Азii;

бiля 6000р.до н.е. початок поширення землеробства в Центральнiй Америцi;

бiля 5000р.до н.е. початок поширення землеробства в Европi i Китаi;

бiля 4000р.до н.е. виплавка золота в Азii,освоення мiдi в Европi;

бiля 3500р.до н.е. винахiд колеса в Шумерi, виготовлення бронзи, поява iероглiфiчного листа;

бiля 2630р.до н.е. будiвництво схiдчатоi пiрамiди в Египтi, освоення бронзи в Европi;

бiля 2370р.до н.е. правитель мiста-держави Лагаш у Межирiччя Урукагина провiв реформи в iнтересах

середнього прошарку i скасував залишки потрiархату;

бiля 2000р.до н.е. будiвництво Стоунхенджа в Англii;

бiля 1200р.до н.е. поява финiкiйського алфавiту;

бiля 650р.до н.е. поява в Лiдii перших грошей;

621 р. до н.е. закони Дракота в Афiнах оформили право приватноi власностi на землю та iнше майно;

бiля 550р. до н.е. скiфський цар Ариант провiв перший, вiдомий iсторii перепис населення;

312 р.до н.е. будiвництво в Римi першого водопроводу;

бiля 100 р.до н.е. винахiд паперу в Китаi;

20р.до н.е. у Римi вiдкритi першi державнi тюрми;

222р.н.е. скасування обiгу грошей у Китаi;

301р.н.е.Едикт Диоклетiана про максимальнi цiни;

533 р. початок шовкопрядiння у Вiзантii;

633 р. заснований перший в Европi ярмарок у Сен-Денi;

720-740 бенефiцiальна реформа Карла Мартела;

750-760 введення десятини в "християнському" свiтi;

бiля 1130р. початок видобутку кам"яного вугiлля в Европi ;

1150 р. засновано Пвризький унiверситет;

1167 р. випуск перших цiнних паперiв у Венецii;

1240 р. запозичення пороху з Китаю;

1409 р. заснування першоi бiржi в Брюгге;

1448 р. Iоганн Гутенберг побудував перший друкарський верстат;

бiля 1450 р. на Русi винайдена