на соц. заходи | 15,3 | 18,5 | 15,3 | 11,0 | 10,2 | 12,4 | 13,3
Незважаючи на щорічне зниження наведених у табл.2 показників, заборгованості з виплати заробітної плати вперше офіційно зареєстрована в лютому 1994р. Національним банком України, коли вона становила 22 млн.грн Національна валюта (гривня) введена в обіг з 2 вересня 1996р.
Причини виникнення заборгованості з виплати заробітної плати
Насамперед, важливо виявити джерела виникнення затримок виплати заробітної плати. Аналіз засвідчує, що першопричиною появи цієї проблеми була інфляція.
Інфляційний процес в Україні пройшов кілька стадій. Перша - кінець 80-х - початок 90-х років, коли коли розвивалася інфляція попиту.
До осені 1992р. нашарувалась друга стадія - інфляція витрат, що породжена вимушеним зростанням затрат виробництва в усій економіці країни. Не маючи своїх енергоносіїв, Україна почала закуповувати нафту і газ в Росії за світовими цінами. В результаті цього ціни на продукцію стрімко підвищується, а на робочу силу навпаки - падали. Внаслідок витратної економіки продукція виявилась неконкурентноспроможною не тільки на зовнішньому, а й на внутрішньому ринку. Водночас збільшення сукупних витрат у вартісному вираженні призвело до спаду виробництва через обмеженість фінансових ресурсів і, таким чином, сукупної пропозиції.
1993р. характеризується поширенням такого негативного “комплексного” явища, як зростання тіньової економіки. Реально перед основною масою населення виникала проблема виживання, особливо це стосується категорії безробітних, молоді та пенсіонерів.
Бажаючи накопити первісний капітал та не сплачувати податки (враховуючи непомірний податковий тиск), величезна кількість підприємницьких структур подалася в “тінь”. Це, в свою чергу, зумовило відхід у тінь і значної частини виробничих структур. Ланцюг замкнувся. В цій круговерті вимагалося все більше і більше грошей, що призначалися для виплати заробітної плати. Строки виплати заробітної плати стали постійно порушуватись і збільшуватись.
У результаті проведення монетаристської політики на початку 1994р. гіперінфляція пішла на спад. Через високі відсоткові ставки кредитів і низький платоспроможний попит підприємства були змушені або реалізувати товари за собівартістю чи навіть нижче від неї, або підвищувати ціни відповідно до витрат виробництва. Тому в 1994р. здійснювалось досить значне суьсидування виробництва. Причому кредити дуже часто видавалися на безвідсотковій основі. Все це призвело до дефіциту бюджету. Тому в кінці 1994р. у країні була проведена ліберезація цін на основну масу товарів, а також відмінені всі дотації і субсидії, за винятком деяких товарів першої необхідності і деяких адресних субсидій Михалевич М. Инфляцыя гонит экономику, как слепую лошадь, по кругу-1996-№9-С.9
В останні роки інфляційна хвиля проявилась передусім в електроенергетиці. Так, в 1995р. ціни в травні виросли на 16.6%, а потім в червні вони підвишились на 30.1%. Вересень закінчився підвищенням цін на 40,9% у харчовій галузі. Шигаева Т. Инфляционная волна выплеснула нам подорожавшие продукты/ Финансовая Украина. 1995. - №46. - С.41
З метою покриття дефіциту бюджету Парламент і Уряд проводить фіскальну політику, в результаті якої у суб*єктів господарської діяльності фактично забирається понад 50%, а в більшості випадків 80-90% прибутків за максимально допустимої у світовій практиці величини 30-35%. Тільки прямі податки на фонд оплати праці становить 51%, а разом з непрямими - значно більше. Тобто, через податки в товаровиробників забирають практично все: прибуток, амортизацію, оборотні кошти. Уряд пропонує зниження податкового тиску//Голос України. -1997. - №1. - С.3.
Як свідчить аналіз, зниження реальної заробітної плати відбувалося вищими темпами, ніж зменшення обсягів продукції. Якщо до кінця 1995р. реальна середня зарплата в державному секторі економіки знизилась на 63,6№ порівняно з 1990р. то обсяг продукції промисловості зменшився за цей самий період на 47,3№.
Темпи зростання заборгованості з виплати заробітної плати значно вищі за темпи зростання деіторської і кредиторської заборгованості. Динаміка заборговності з виплати заробітної плати в державномі секторі (млн.гр) висвітлена в таблиці 3.
Таблиця 3
Показники | За станом на | Збільшення показника
01.01.95р. |
01.01.96р. |
01.09.96р. | 1996 порівняно з показником 1995 разів | 01.09.96 порівняно з показником 01.01.96 разів
Заборгованість з виплати заробітної плати | 36 | 575 | 2653 | 16,0 | 4,6
Дебіторська заборгованість | 4904 | 22864 | 39499 | 4,7 | 1,7
Кредиторська заборгованість | 6834 | 32421 | 58166 | 4,7 | 1,8
Таким чином, проведений аналіз свідчить, що найважливішими причинами масових затримок виплат заробітної плати є:
·
гіпертрофований розвиток тіньової економіки, в якій на кінець 1996р. майже половина грошей перебувала поза сферою банківського обігу. Черз це в державі катастрофічно не вистачає реальних “живих” коштів;
·
незбалансованість державного бюджету, невиконання його прибуткової частини, безконтрольні і безвідповідальні витрати фінансових ресурсів;
·
високий податковий тиск і, як результат, неповне збирання податків;
·
поширений процес бартерного (безгрошового) обміну продукції, який практично не контролювався державою
·
великі кредитні ставки;
·
прагнення керівників підприємств і розпорядників фінансів усіх рівнів долати фінансові труднощі з допомогою грошових засобів, призначиних на виплату заробітньої плати.
·
особистий корисливий інтерес деяких з керівників, заробітня плата яких у 20-30 і більше разів перевищує мінімальну заробітню плату працівників довірених їм підприємств;
·
не діють механізми реалізації законодавства щодо соціального захисту працівників від несвоєчасної виплати;
·
відсутня система штрафних санкцій (пені) за несвоєчасну виплату.
Наслідки затримок виплат.
По-перше, затримки призводять до посилення диспропорцій на всіх рівнях господарювання. Врешті-решт затримки зумовлюють необхідність великої грошової емісії, що призводить до інфляції. Тут доцільно зауважити, що заборгованість з виплати заробітньої плати знижує рівень інфляції, але частка цього фактора >20%
По-друге, заборгованість з виплати заробітньої плати знижує платоспроможний попит, що, в свою чергу, призводить до спаду обсягів виробництва продукції і затоварювання складів підприємств