облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші банків-ські документи), виражені у валюті Україні.
3. Іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а та-кож вилучені з обігу або такі, що не піддягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти в грошових одиницях, що пе-ребувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кре-дитно-фінансових установ за межами України.
4. Платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купо-ни до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чехи, бан-ківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або монетарних металах.
5. Монетарні метали: золото і метали іридієво-платинових груп у будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів.
2.2 Резиденти та нерезиденти.
Учасниками валютних операцій мо-жуть бути юридичні та фізичні особи, які з точки зору валютного ре-гулювання розглядаються як резиденти та нерезиденти.
До резидентів належать:
1. Фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на терито-рії України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;
2. Юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з міс-цезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяль-ність на підставі законів України;
3. Дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні пред-ставництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дип-ломатичними привілеями, а також філії та представництва під-приємств та організацій за кордоном, що не здійснюють під-приємницької діяльності.
Нерезидентами вважаються:
1. Фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
2. Юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з міс-цезнаходженням за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
3. Розташовані на території України іноземні дипломатичні, кон-сульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їхні філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
Згідно з законодавством України резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на тери-торії України, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Резиденти і нерезиденти мають право також здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених Декретом Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання та валют-ного контролю» та іншими нормативними актами.
Відкриття та ведення валютних рахунків. Порядок відкриття та ведення валютних рахунків в Україні визначає Національний банк України. Для відкриття рахунку юридичні особи надають банку пев-ні документи:
копію свідоцтва про реєстрацію та копи реєстраційних докумен-тів, засвідчені нотаріально;
заяву встановленого зразка;
нотаріально засвідчені картки зі зразками підписів осіб, уповно-важених проводити розрахункові операції, та відбитком печатки (для юридичних осіб).
Банк оформляє відкриття рахунку клієнта на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування за валютними рахунками. Взагалі банківські рахунки в іноземній валюті можна поділити на:
розрахункові;
субрахункові;
позичкові;
депозитні (за вкладами).
Розрахункові рахунки призначені для проведення розрахунків у безготівковій та готівковій формах для проведення поточних торго-вельних та неторговельних операцій, які визначаються законодав-ством з питань валютного регулювання та нормативними актами НБУ.
Одночасно з відкриттям розрахункового рахунку в іноземній ва-люті юридичним особам — резидентам відкривається розподільчий рахунок. При цьому усі надходження в іноземній валюті на користь резидентів, включаючи виручку від реалізації товарів, робіт, послуг за іноземну валюту, на території України підлягають попередньому зарахуванню на розподільчі рахунки цих резидентів в уповноваже-ному банку.
Таким чином, процес обігу валюти за розрахунковим рахунком юридичних осіб резидентів України фактично відбувається по двох паралельних рахунках: розподільчому та поточному валютному ра-хунку.
Розподільчий (блокований або транзитний) рахунок — це валют-ний рахунок, на який зараховується сума валютних надходжень від продажу товарів та послуг за іноземну валюту, незалежно вад джерел її походження. Зазначена сума підлягає обов'язковому та повному зарахуванню на спеціальні розподільчі рахунки, які відкриваються та ведуться стосовно кожного з клієнтів у комерційних банках України, що мають ліцензію НБУ.
На поточний валютний рахунок (або валютний рахунок в країні) зараховується решта валютних коштів, яка залишається у розпоряд-женні підприємства, організації, установи після обов'язкового прода-жу частини надходжень в іноземній валюті
Чинним законодавством передбачаються певні випадки, коли надходження на користь резидентів України не зараховуються на розподільчий рахунок і не підлягають обов'язковому продажу упов-новаженим банкам.
Субрахункові рахунки в іноземній валюті відкриваються для фі-ліалів або інших відокремлених підрозділів підприємств, які мають право на використання іноземної валюти (за згодою власника рахун-ку — головного підприємства), відповідно до діючого валютного за-конодавства.
На субрахунковий рахунок можуть бути зараховані валютні кош-ти за реалізовані товари та послуги (відповідно до нормативних актів НБУ), перераховані головним підприємством або придбані на міжбанківському валютному ринку. Виручка за реалізовані товари та послу-ги після зарахування на субрахунковий рахунок підлягає перерахуван-ню на основний рахунок у повному обсязі Що стосується коштів, які перераховані головним підприємством або придбані на міжбанківському валютному ринку, то вони можуть витрачатися філіалами або іншими відокремленими підрозділами (згідно з затвердженими кош-торисами) на оплату службових відряджень за кордон, забезпечення експлуатації власних транспортних засобів за
