квітень 1993 | 9 квітня 1993
1994 | Січень 1994 | 1 лютого 1994
1995 | Березень 1995 | 7 квітня 1995
1996 | Грудень1995 | 22 березня 1996
1997 | Вересень1995 – червень1997 | 1 липня 1997
1998 | Вересень1997 | 30 грудня 1997
1999 | Вересень – жовтень 1998 | 31 грудня 1998
В умовах ринкової економіки дефіцит може бути корисним у випадку, коли при спаді виробництва держава витрачає більше грошей, ніж одержує: він забезпечує збільшення попиту, в тому числі купівельної спроможності населення. Споживачі починають більше купувати, підприємці – більше продавати. Внаслідок цього зростають обсяги виробництва і скорочується безробіття.
Проте в період піднесення економіки держава не може дозволити собі дефіцит бюджету, оскільки він стимулюватиме інфляцію. Отже, бюджет, в якому збалансовані доходи та видатки, потрібний не щорічно, а для певного періоду. В окремі роки з метою стимулювання ділової активності держава може допускати дефіцит бюджету.
Наведені міркування не стосуються сучасної економіки України, оскільки вона тільки трансформується в ринкову. Збільшення державних витрат в нашій країні спрямовано на попередження масових банкрутств державних підприємств, які становлять значну частку в економіці, і масового зубожіння населення. Водночас дефіцит в Україні обмежує стримування інфляції, стабілізацію грошово-кредитної системи.
При розробці стратегії боротьби з бюджетним дефіцитом необхідно керуватися наступним:
бюджетний дефіцит – зло, але ще більшим злом для економіки і фінансів країни є мниме його усунення шляхом чисто математичних операцій, тому що в цьому випадку замість “лікування” економіки її хвороба переходить у приховані форми, боротися з якими набагато важче. Так, наприклад, “нинішній бездефіцитний бюджет України зводиться на так називаній касовій основі. Це значить, що якщо бюджетом передбачено одержати 33,433 млн. грн. доходів, то і витрати будуть відбуватися винятково в межах засобів, що надійшли. Проте це абсолютно не виходить, що бездефіцитність касова перетворюється в бездефіцитність реальну, коли усі видатки відповідають реальному споживанню бюджетних секторів” Віктор Пензеник, “Зеркало недели” №13 2000 р. ;
баланс бюджету і навіть перевищення бюджетних прибутків над видатками не варто розглядати в якості невід'ємною рисою здорової, що динамічно розвивається економіки. Світовий досвід показує, що на окремих етапах розвитку суспільства, в умовах, специфічних для кожної країни, цілком допустимим є бюджетний дефіцит;
для покриття бюджетного дефіциту можуть використовуватися різноманітні форми державного кредиту. Робота друкарського верстата, що призводить до емісії, повинна розцінюватися як міра, що грубо порушує закони грошового обігу, а тому неприпустима. Дефіцит може покриватися тільки на позиковій основі шляхом розміщення на фінансовому ринку державних цінних паперів;
для подолання бюджетного дефіциту необхідно “лікування” самої економіки, тому що без забезпечення динамізму в її розвитку і реально відчутної ефективності неможливо домогтися фінансової стійкості країни, які б прогресивні міри не застосовувалися при цьому.
Наслідком реальної незбалансованості бюджету стали: бюджетні взаємозаліки, система бюджетного планування і безліч інших факторів. Але розробка і послідовна реалізація мір, спрямованих на збільшення прибутків бюджету і скорочення його видатків, регулювання бюджетного дефіциту, цілеспрямоване керування його розміром у сукупності з іншими економічними антикризовими мірами, будуть сприяти її поверненню на шлях соціально-економічного розвитку і процвітання.
“Бездефіцитність бюджету – абсолютний, необхідний і неминучий принцип бюджетної політики України. Будь-які відхилення від такої політика чреваті серйозними потрясіннями в суспільстві, геть-чисто відтинають можливість видужання. Закривати очі на існуючі бюджетні проблеми не просто не припустимо, а злочинно. Прийдеться зняти білі рукавички, виконати не просту і не дуже приємну роботу з приведення видатків у відповідність із прибутками бюджету України. Іншого шляху просто не існує.
На жаль, в Україні існує ілюзія, що затвердження бездефіцитного бюджету працює або повинно працювати автоматично, тобто призводити видатки до реального споживання . Це працює в Америці, у Європі. Але не в Україні. В Україні вважається ознакою доблесті спожити більше чим можна. Це уже ввійшло в звичку, стало невід'ємною рисою нашого повсякденного життя”. Віктор Пензеник, “Зеркало недели” №13 2000 р.
Список використаної літератури:
“Макроекономіка” Пол А. Семюелсон, Вільям Д. Нордгауз / К.: “Основи”, 1995.
“Мікроекономіка і макроекономіка” за заг. Редакцією Світлани Будаговської / К.: “Основи”, 1998
“Финансы” под редакцией профессора В.М. Родионовой / Москва: “Финансы и статистика” 1995
“Основи економічної теорії: політекономічний аспект” за редакцією Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка / К.: “Вища школа” – “Знання” 1997
“Макроекономіка” за ред. А.Г. Савченка / К.: “Либідь” 1995
“Экономика”: учебник / Под ред. А.С. Булатова. М., 1994
“Фінанси України”, 1999-2000
“Зеркало недели” 2000 р.
Закон України “про Державний бюджет”
“Бізнес” газета / 2000 р.