банківських кре-дитів та випуску облігацій на умовах плаваючої ставки. Встановлюється відповідна маржа, яка залишається незмінною на весь термін кредиту, то-ді як сама ставка коливається. При корекції ставки на відповідний період застосовується обумовлена в контракті ставка, яка зафіксована за два дні до початку нового процентного періоду.
Вирівнювання національних ставок відсотка відбувається не тіль-ки внаслідок руху між країнами короткострокових капіталів, а й за-лежно від динаміки валютних курсів. Чим вищий валютний курс, тим нижчий відсоток за вкладами у євровалюті. За сврокредитами практи-кують міжнародні відсоткові ставки, які включають як змінну ЛІБОР. За аналогією в інших світових фінансових центрах визначають такі ставки: в Парижі міжнародні кредити, які надаються у валюті ПІБОР, у Люксембурзі — міжнародні кредити, які надаються у валюті ЛЮК-СИБОР, у Кувейті міжнародні кредити, які надаються у валюті КЗБОР, в Бахрейні міжнародні кредити, які надаються у валюті БІБОР, Сингапурі міжнародні кредити, які надаються у валюті СІБОР, Франкфурті-иа-Майні міжнародні кредити, які надаються у валюті ФІБОР. Рівні цих ставок за кожною із валют мають тенденцію вирівнюватися завдя-ки тісному зв'язку між регіональними центрами євроринку.
Для міжнародного кредиту важливо, яка валюта опосередковує відносини, бо її нестійкість може призвести до втрат для кредитора. Внаслідок цього вибір валюти зумовлений такими факторами, як рі-вень відсоткової ставки, практика міжнародних розрахунків, рівень інфляції.
Суттєвими показниками при наданні кредиту виступають сума (ліміт) кредиту, який надано валюті, частика позичкового капіталу, яку надано в товарній або грошовій формі. Сума та вартість фірмо-вого кредиту фіксується в комерційному контракті, який укладено. Сума банківського кредиту (кредитна лінія) визначається кредитною угодою або шляхом обміну телексами (в разі короткострокової по-зички). Кредит може надаватись у вигляді одного або декількох траншів (частин).
Термін міжнародного кредиту зумовлений низкою факторів: ме-тою та масштабом кредиту, аналогічною практикою в наданні попе-редніх кредитів на ці ж цілі, традиціями, національним законодав-ством, міждержавними угодами. Для визначення ефективності кре-диту розраховуються його повний та середній строки.
Повний термін фірмового та банківського кредиту поділяється на такі три періоди: термін використання кредиту, пільговий (гра-ційний) період, упродовж якого надається відстрочка, тобто не відбувається погашення кредиту, термін погашення, упродовж якого і відбувається сплачення заборгованості за кредитом. Таким чином, повний термін кредиту може бути обчисленим за такою формулою:
Т = В + Г + П,
де Т — повний термін кредиту; В — період його використання; Г — пільговий період;
П — період погашення.
На відміну від банківського кредиту період використання фірмо-вого кредиту по суті збігається зі строком постачання товару за кон-трактом. При цьому початком повного терміну слугує дата акцепту покупцем тратт, які виставлені експортером після поставки остан-ньої партії товару.
Пільговий період особливо важливий при комерційних угодах, постачанні комплектного устаткування, тому що в цьому випадку початок його погашення по можливості наближується до моменту введення в експлуатацію устаткування, яке було закуплене. В та-кий спосіб виникає можливість скоротити строки відшкодування інвестицій імпортера, тому що погашення відбувається за рахунок виручки від експорту частини продукції, яку виробляє підприємство, створеною за рахунок коштів, отриманих у кредит. У цей період інколи утримується більш помірна ставка, ніж в інші періоди кредиту. Пільговий період часом встановлюється і в між-народних довгострокових банківських кредитах, які гарантуються державою, в консорціальних єврокредитах при постачанні у знач-них масштабах машин, устаткування, промислових комплексів, при реалізації за рубежем інвестиційних проектів. При цьому піль-говий період може охоплювати декілька років після завершення постачання та будівництва.
Водночас повний термін не дає змоги визначити, впродовж яко-го періоду позичальник розпоряджався усією сумою кредиту. Для порівняння ефективності кредитів з різними умовами використову-ють показник середнього терміну. Середній термін вказує, впродовж якого часу вся сума кредиту була у розпорядженні боржника. Серед-ній строк приблизно визначається як половина терміну використан-ня плюс увесь пільговий період і плюс половина терміну погашення кредиту. Для обчислення середнього терміну використовують формулу:
1) при рівномірному використанні та погашенні:
Тср = 1/2 В + Г + 1/2 П,
де Тср — середній термін кредиту; В — період використання; Г — пільговий період; П — період погашення.
За умовами повернення кредити поділяються на:
кредити з рівномірним погашенням однаковими частинами впро-довж певного погодженого терміну;
кредити з нерівномірним погашенням залежно від зафіксованого в угоді графіка (наприклад невеликі внески в початковий період по-гашення з поступовим збільшенням частини внесків до кінця термі-ну кредиту);
кредити з одночасним погашенням усієї суми кредиту та нарахо-ваних відсотків;
ануїтетні кредити (здійснення внесків на погашення основного боргу одночасно з виплатою відсотків).
Відповідно до практики, яка існує, при розрахунку початку погашення кредиту приймається дата завершення виконання експортером (підрядчиком) відповідних зобов'язань згідно з під-писаним комерційним контрактом. При цьому більшість таких дат безпосередньо фіксується в контракті.
При отриманні кредиту і кредитор, і боржник заінтересовані в то-му, щоб валюта позики характеризувалася високою мірою устале-ності. Тому кредити надаються у вільноконвертованих валютах, хо-ча погашення кредиту може відбуватися іншою валютою.
Валютою кредиту можуть бути національні валюти, євровалюти та міжнародні розрахункові одиниці.
Якщо простежити історію міжнародних кредитних засобів, то можна побачити, що національні грошові одиниці використовували-ся у міжнародних кредитах з давніх давен. З розвитком міжнародних розрахунково-кредитних зв'язків виразною стала тенденція до поси-лення ролі національних грошей. Водночас у зв'язку з інтернаціона-лізацією світогосподарських процесів виникла і протилежна тенден-ція — надання міжнародних кредитів у валюті.
Використання тієї чи іншої національної грошової одиниці в практиці міжнародного кредитування зумовлене такими факторами, як місце країни у міжнародній торгівлі, наявність широких експорт-них можливостей, сталого грошового обігу та розвиненої