Кал на 1,01,2001 = 28913/33530=0,8

Як видно з розрахунків но початок року підприємство мало можливість негативно погасити 75% своїх короткострокових забов`язань, а на кінець звітрого періоду цей % знизився, тобто про що свідчить і залищки як по товару так і по запасах.

Для фінансування активів підприємство на початок року використовувало 50% власного капіталу, це більш ніж залучено. На кінець звітного періоду він становить значно менше 20%.

Для визначення цього відсотка використовується такий показник як коєфіціент автономії Ка. Він обчислюється як співвідношення суми власного капіталу до суми активів підприємства.

Ка на поч.року = 8711,0/16770=50%

Ка на 1,01,2001 = 9062/43271=20%

Кредитами банку підприємство у данному періоді не користувалось.

Для оцінки управління активами підприємства використовується коєфіціент оборотності активів Ко.а. Для цього використовується чистий доход (Валовий доход за винятком ПДВ) до середньої вартості активів.

Ко.а. на поч. Року = 19267/(16770+43271)/2=0,6

Цей показник характеризує суму доходу яку отрумує підприємство від реаліазації продукції на кожну гривню, що вкладена в активи підприємства (тобто у 2000 року за кожню гривню вкладено в активи підприємство отримало від реалізації всього 60 копійок).

Особлива увага прианализі використання активів приделяється управлінню оборотними активами: товарно-матеріальним запасам і дебіторськой заборгованості. Головною метою оцінки цих активів є виявлення ознак зменшення вартості або надлишнього накопичення товарно-матеріальних запасів та рахунків дебіторів. При аналізі ці показники балансу зіставляються з сумою чистого доходу від реалізації продукції, або з собівартістю реалізованої продукції, тому що ці статті тісно взаємопов`язані.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів (Коб.з.) розраховується як відношення чистого доходу (виручки) відреалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до середньої вартості товарно-матеріальних запасів.

К обор. матер.запасів =19267/(558+844+618+2+1297)/2=11,6

або як відношення собівартості реалізованої продукції до середної вартості товарно-матеріальних запасів.

Ці показники характеризують швидкість обороту матеріальних запасів протягом звітного періоду. Якщо зрівняти цей показник з відповідним періодом минулого року то можна побачити, що він зменшився на 11,6. Чим вище значення коєфіціенту оборотності товарно-матеріальних запасів тим краще, тому що низький рівень запасів зменшує різик пов`язаний з неможливістю реалізації продукції та свідчить про ефективне використання активів.

Для оцінки доходності використовуються два токазники рентабельності. Показник першого типу оцінують рентабельність по відношенню до реалізації, а показник другого – по відношенню до активів. Перший показник називається коєфіціентом валового прибутку і розраховується як відношення суми валового прибутку до суми чистого доходу = 1840/19267=9,5%.

Цей показник характеризує ефективність не лише господарської діяльності, а й процесів ціноутворення. Коєфіціент валового прибутку показує скільки копійок валового прибутку приносить кожна гривня обороту (по дирекції ця цифра становить 9,5 копійок).

Показники ліквідності баланса.

Показники | По підприємству | Норма коефіцієнта

На поч.року | На кінець року

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності Кал | 0,75 | 0,8 | 0,25-0,3

2. Коефіцієнт загальної ліквідності Кл | 0,8 | 0,9 | 1

3. Коефіцієнт покриття КП | 1,0 | 0,9 | 2-2,5

4. Коефіцієнт автономії КА | 50 | 20 | %

11. Загальний аналіз фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан підприємства – це здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонуваня підприємства, потребою в їх розміщенні і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його хороший фінансовий стан.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансовий стан підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок – погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Стійкий фінансовий стан в свою чергу здійснює позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності направлена на забезпечення планомірного надходження і використання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і залученого капіталу і найбільш ефективного його використанння. Головна мета фінансової діяльності- вирішити, де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання максимального прибутку.

Для того щоб вижити в ринкових умовах і не допустити бункрутства підприємства, необхідно добре знати, як керувати фінансами, якою повинна бути структура капіталу по складу і джерелам утворення, які частку повинні займати власні кошти, а яку- залучені. Необхідно знати і такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність підприємства, поріг рентабельності, запас фінансової стійкості, ступінь ризику, ефект фінансового важелю і інші, а також методику їх аналізу.

Головна мета аналізу- своєчасно виявляти і попереджувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

При цьому необхідно вирішувати наступні задачі.

1. На основі вивчення причин взаємозв’язку між різними показниками виробничої, фінансової і комерційної діяльності дати оцінку виконання плану по надходженню фінансових ресурсів і їх використанню з позиції покращення фінансовго стану підприємства.

2. Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячі із реальних умов господарської діяльності і наявності власних і залучених ресурсів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів.

3. Розробка конкретних міроприємств, направлених на більш ефективне використання фінансових ресурсів і укріплення фінансового стану підприємства.

Аналзом фінансового стану займаються не лише керівники і відповідні служби підприємства, а і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки для оцінки умов