Кваліфікаційна робота

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

На тему: „Форми забезпечення повернення кредиту як головний інструмент зменшення банківських ризиків” (на прикладі філії ВАТ „Укрексімбанк” в м. Кіровограді)

ЗМІСТ

ВСТУП

Банківська система України як незалежної держави, що прагне до створення розвиненої ринкової еконо-міки, є дворівневою. До першого рівня належить Національний банк, що являє собою «банк банків», цент-ральний банк країни, а до другого – система комерційних банків.

Банки другого рівня відносно один одного є економічно самостійними, рівноправними, такими, що конкурують між собою на грошовому ринку. Вони по суті виступають юридичне і економічно відокремленими підприємствами, що будують свою діяльність на комерційних засадах заради одержання прибутку.

Банківська система – одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки, але в українській економіці ще не відбулася необхідна трансформація, вона не стала по-справжньому ринковою. Українські банки змушені працювати в умовах підвищеного ризику, тому вони частіше, ніж їх закордонні колеги, бувають в кризових ситуаціях. Причому більшість таких випадків пов’язана з неадекватним управлінням власним кредитним портфелем, оцінкою свого фінансового стану, а також надійності і стійкості їх основних клієнтів і партнерів по бізнесу.

Саме тому прийняти та зберегти якісне забезпечення по діючих кредитах банку є досить складно. Отже, тема дипломної роботи “Форми забезпечення повернення кредиту як головний інструмент зменшення банківських ризиків” потребує великої уваги.

Тема цієї роботи викликала у автора неабиякий інтерес ще й тому, що працюючи у кредитному підрозділі, не можна не перейматись проблемою охоплення ринку, оскільки у банка, як і в будь-якого іншого підприємства, є свій продукт.

Об’єктом дослідження виступає Відкрите акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”, філія в м. Кіровограді (далі ВАТ “Укрексімбанк” в м. Кіровограді).

Іншим аспектом вибору саме такого напрямку аналізу питань щодо форм забезпечення кредитів являється той факт, що метою ВАТ „Укрексімбанк” є ефективне проведення структурних змін для створення потужної універсальної фінансової установи європейського зразка. Особливого значення при цьому набуває питання визначення рівня світового банківського рейтингу, яке напряму залежить від дотримання нормативів.

Крім того, Укрексімбанк має високий ступінь довіри з боку іноземних фінансових партнерів (частково завдяки специфіці свого утворення) та отримав доступ до ресурсів на міжнародних ринках капіталів, і тому стратегічними інтересами банку є переважно експортно-орієнтовані та імпортно-замінні галузі економіки, діяльність яких сприяє розвитку експортного потенціалу України.

Широке визнання міжнародними фінансовими колами професійних підходів у діяльності ВАТ „Укрексімбанк” сприяло активному залученню іноземних кредитних ресурсів в економіку України.

Мета, яку автор ставить при дослідженні цієї теми, полягає у вивченні сучасних теоретичних основ і сутності форм забезпечення повернення кредитів, які використовуються у вітчизняній практиці і порівняти їх із зарубіжним досвідом. Адже тепер ми маємо можливість співпрацювати із закордонними колегами не тільки на державному рівні, але і на рівні кореспондентських відносин банків. Дослідження проблемних питань забезпечення кредитів, оцінка і аналіз його якості з метою визначення необхідності і способів регулювання. Для досягнення мети передбачено виконати наступні завдання:

· проаналізувати нормативно-методичні документи;

· ознайомитися з останніми публікаціями в засобах масової інформації провідних фахівців, що стосується теми дослідження;

· надати організаційно-економічну характеристику установи, включаючи опис політик;

· зіставити ступінь відповідності положень з даної теми в установі засадам його ведення згідно чинного законодавства.

За рідкими випадками (надання кредитів без забезпечення тільки першокласним позичальникам – овердрафти, овернайти, бланкові кредити) забезпеченість повернення кредиту є однією з умов кредитних відносин між банком та позичальником. Її застосування викликано прагненням банків уникнення втрати наданої позики та належних до неї відсотків.

Застосування деяких з форм забезпечення повернення кредиту в філії ВАТ „Укрексімбанк” в м. Кіровограді показано на прикладі державного підприємства – одного з клієнтів цього банку. Посилаючись на статтю 52 "Банківська таємниця" Закону України "Про банки і банківську діяльність", автор цієї дипломної роботи не має права використовувати в ній точну назву обраного в якості базового підприємства, прізвища його директора, а звідси і інші реквізити (адреса, номер розрахункового та позичкового рахунків тощо). Також заборонено згадувати найменування контрагентів базового підприємства. Оскільки головним в практичній частині роботи є розкриття суті кредитного механізму, а точніше, застосування деяких з форм забезпечення повернення кредиту банком в практичній ситуації, тобто при виникненні кредитних взаємовідносин з позичальником, то приховування найменування конкретного отримувача кредиту при збереженні чисельних та часових даних аж ніяк не заважає зрозуміти цей механізм в його дії. Тому для простоти автор дав базовому підприємству, по відношенню до якого даний банк застосував деякі з форм забезпечення повернення кредиту, що описані в частині II, досить-такі просту назву – Позичальник. Під цією назвою і згадується це підприємство в II частині роботи.

Звичайно, навряд чи зараз можна зустріти в Україні банк, який в своїй діяльності застосовує одночасно всі способи забезпечення повернення наданих позик. Всі вони описані в теоретичній частині роботи. Оскільки саме економічна ситуація, що склалася на даний час, визначає ширину застосування банками кожної з них, то деякі форми описані лише в теоретичній частині (неустойка, задаток) – вони взагалі схожі скоріше на форму цивільної відповідальності перед кредитором. Решта способів (крім застави) застосовується рідко, тому в III частині роботи вказано, в основному, на їхні недоліки і на ймовірність зазнати збитків при недостатньо грамотному використанню їх банками.

Що ж стосується застави, то зараз ця форма забезпечення виконання зобов'язання використовується банками найчастіше у порівнянні з іншими формами, тому що цей вид забезпечення найнадійніший