Суть правила в тому, що банк вибирає клієнтів, яким довіряє, віддаючи перевагу тим з них, хто обслуговується в даному банку. Випадкові позичальники повинні бути виключені або зведені до мінімуму.

2. Банк обмежує строки кредитування. Розрахунок досить простий: чим коротше цей строк, тим нижче за інших рівних умов рівень ризику.

3. Банк поступово розвиває свої кредитні відносини з клієнтами, включаючи і тих, з якими він вже працює. На невеликих кредитних сумах можна сповна оцінити клієнта за декілька місяців: пізнати його порядність, акуратність, грамотність, простежити, з якого роду контрагентами він має справу, наскільки акуратний в сплаті податків, і оформлені платіжних документів, переконатися в його грамотності в юридичних нюансах.

В більш широкому плані йдеться про те, що банк повинен знати клієнта, його повний "портрет" і реальні наміри (включаючи схему руху наданої йому позики, кому і на які цілі вона призначена). Для цього він, зокрема, організовує свою службу економічної безпеки, яка в даному випадку працює в попереджувальному режимі.

4. Банк по можливості формалізує процеси надання кредитів.

Це передбачає розробку відповідних процедур, пакетів документів, які вимагаються від позичальника, критеріїв задоволення кредитних заяв (сукупності коефіцієнтів, які допомагають визначити рівень кредитного ризику).

5. Банк домагається, щоб максимальна кількість кредитів мала забезпечення в тій чи іншій формі, при цьому, широко диференціюються умови кредитування різних клієнтів (в залежності від забезпечення кредиту, від надійності клієнту, від цілей, обсягів, строків кредитування і інших обставин). Роботу з позичальниками полегшує розроблений в банку пакет документів, які підприємство, що звернулося за кредитом, повинно надати банку. В їх числі статут, свідоцтво про реєстрацію, фінансові документи, документи, які підтверджують ціль кредитування (проекти, контракти, договори), джерела погашення кредиту, ефективність кредитування. Кредитні заяви розглядаються із застосуванням спеціальних методик розрахунку оборотності і окупності засобів.

Забезпеченням кредиту може бути ліквідний товар, майно, валютні грошові кошти. Приймається в якості забезпечення і поручительство якого-сь великого банку. Повинна бути розроблена форма такого договору поручительства для підприємств, які не є клієнтами банку, а також для тих, хто звертається за кредитом вперше і не має власного майна для його забезпечення.

Банки широко практикують знайомство з підприємством, огляд на місці товарів, офісів, складських приміщень, торгівельних залів, перевірку наявності товарів і майна, які надаються у заставу.

Цільове використання кредиту легше простежити, якщо однією з умов його надання є відкриття позичальником рахунку в банку.

6. Банк активно утримується від прийняття в якості забезпечення своїх кредитів неліквідного товару або іншого подібного майна, сумнівних цінних паперів (непокритих банківських акредитивів, неакцептованих векселів).

7. Банк страхує надану позику (і, можливо, проценти по ній). При цьому кращим є трьохсторонній договір між банком, позичальником і страховиком.

8. Банк включає в кредитний договір арбітражне застереження про те, що у випадку виникнення суперечок між учасниками вони передаються на розв'язання до Господарського суду.

У більш широкому плані йдеться про те, що банк, який по-справжньому турбується про повернення своїх позик, бездоганно володіє витонченостями юридично вірного складання відповідних документів і супроводження всього кредитного процесу.

9. На останніх етапах кредитного процесу, коли строк повернення кредиту настає або вже настав, банк активно використовує службу економічної безпеки, яка повинна діяти жорстко, але в рамках чинності, доводячи справу при необхідності до суду.

10. Відповідальний банк акуратний в сплаті своїх боргів, пунктуальний в поверненні одержаних ним кредитів, не утримує в своєму обігу чужих коштів, не перешкоджає законним перевіркам своєї діяльності з боку компетентних органів.

РОЗДІЛ 2. Визначення фінансового стану позичальника і використання форм забезпечення погашення кредиту в філії ВАТ „Укрексімбанк” в м. Кіровограді

2.1. Попередній аналіз позичальника та визначення його фінансового стану

Кредитна діяльність здійснюється на підставі законодавчих та нормативних актів, основних напрямків кредитної політики ВАТ „Укрексімбанк”, економічних показників роботи філії, аналізу кредитного портфелю та включає наступні етапи:

· аналітична та інформаційна робота;

· оформлення кредитів позичальникам;

· контроль за використанням наданих кредитів;

· забезпечення повернення кредитів.

Аналітична та інформаційна робота здійснюється з метою забезпечення ефективної кредитної діяльності та її безпеки, необхідної взаємодії установ філії у м. Кіровограді та її структурних підрозділів, які мають безпосереднє відношення до кредитування.

Відділ кредитних операцій забезпечує оформлення кредитів. Він також веде статистичну звітність з питань кредитної діяльності у відповідності з вимогами НБУ, Правління ВАТ „Укрексімбанк” та керівництва філії в м. Кіровограді. За результатами аналізу спільно зі службою безпеки філії, службою супроводження заставних зобов’язань та юридичним відділом відпрацьовуються рекомендації з загальних питань кредитної діяльності, які після затвердження їх керівництвом філії або кредитною комісією, є обов'язковими до виконання.

Служба безпеки здійснює накопичення, аналіз та використання інформації про загрози кредитній діяльності, кредитну діяльність інших банків, репутацію позичальників, їх гарантів та поручителів, підтримують ділові контакти з структурами безпеки інших банків, правоохоронними органами.

Юридичний відділ забезпечує контроль за дотриманням законодавства, юридичне супроводження стосунків між банком і клієнтом на всіх стадіях здійснення кредитної діяльності, представляє інтереси банку при вирішенні спорів з позичальником у судовому або позасудовому порядку. Узагальнює юридичну практику кредитної діяльності та відпрацьовує відповідні рекомендації.

Служба супроводження заставних зобов’язань веде обпік заставленого майна та переданих банку матеріальних цінностей, вивчає ринок попиту, накопичує інформацію про ринкові ціни на майно, що реалізується банком, проводить пошук покупців та реалізацію їм майна.

Аналіз даних балансу та форми № 2.

Баланс підприємства-позичальника та "Звіт про фінансові результати" за теперішній та минулий