КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ “БІРЖОВА СПРАВА”

План

1. Сутність, характеристика та практика хеджування

2. Порядок укладання угод на біржі

3. Задача

4. Список використаної літератури

1. Сутність, характеристика та практика хеджування

Хеджування/ хедж (Hedging/ Hedge) - Засіб зменшення ризику шляхом укладання протилежної угоди. Хеджування - термін, що використовується у банківській, біржовій та комерційній практиці для позначення різних методів страхування ризику. Наприклад, застосовується в більш вузькому значенні слова: для позначення страхування валютного ризику шляхом створення зустрічних вимог і зобов'язань в іноземній валюті. Найпоширенішим видом хеджування є укладення строкових валютних угод. Хеджування - застосування одного чи декількох інструментів хеджування з метою повної чи часткової компенсації змін справедливої вартості об'єкта хеджування або пов'язаного з ним грошового потоку.

Хеджування - це спосіб отримання прибутку завдяки біржовій ф'ючерсній торгівлі, що грунтується на відмінностях у динаміці цін реальних товарів і цін ф'ючерсних контрактів на цей же товар. Хеджування на біржі здійснюють, як правило, підприємства, організації, приватні особи, які одночасно є учасниками ринку реальних товарів: виробники, переробники, торговці.

Мета хеджування - отримання додаткового прибутку в порівнянні з прибутком від реалізації на ринку реального товару. Хеджування - це страхування цінового ризику учасників біржової торгівлі, яке дозволяє мінімізувати їх фінансові втрати шляхом одночасного укладання форвардної та ф’ючерсної угоди на однаковий обсяг однакового товару. розрізняють два види хеджування: хеджування продажем (коротке) та хеджування покупкою (довге).

Валютний ризик - це ймовірність виникнення можливих збитків унаслідок несприятливих змін курсів іноземних валют. Фактори, які впливають на ризик, можна розподілити на дві групи.

Фактори впливу на валютний ризик.

Збільшують ризик:

-коливання валютних курсів;

-відкриті валютні позиції.

Зменшують ризик:

-ліміти позицій за валютами;

-контроль за ризикам з боку керівництва;

-використання методів хеджування.

Методами хеджування (страхування) валютного ризику є:

- погодження надходжень і платежів (структурне балансування);

- "валютні кошики" - набір валют, об'єднаних у певних пропорціях, тобто курс валюти стосовно певного набору інших валют;

- методи короткострокового хеджування - поєднують форвардні, опціонні угоди та угоди "своп";

- методи довгострокового хеджування - фінансові ф'ючерси і дисконтування вимог у валюті (уступка права вимоги боргу в іноземній валюті замість негайно сплаченої суми банком у національній або іншій валюті).
Валютна позиція банку - це співвідношення між сумою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових та позабалансових зобов'язань у цій же валюті. Вона буває:

- відкрита - не дорівнює нулю, веде за собою додатковий ризик у разі зміни валютного курсу;

- відкрита довга - вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів та позабалансових зобов'язань у кожній іноземній валюті. Банк може понести втрати у разі збільшення курсу національної валюти щодо іноземної валюти;

- відкрита коротка - вартість пасивів та позабалансових зобов'язань перевищує вартість активів та позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк може понести додаткові витрати у разі збільшення курсу іноземної валюти щодо національної валюти;

- закрита - дорівнює нулю.

Оцінка ринкових, кредитних та інших видів фінансових ризиків є необхідною умовою для ухвалення раціональних рішень з управління виявленими ризиками.

Не зважаючи на галузеву специфіку, в більшості секторів економіки використовуються схожі механізми зниження ризиків, що зводяться до чотирьох основних:

страхування або резервування;

хеджування;

диверсифікації;

управління активами і пасивами.

Хеджування призначене для зниження можливих втрат вкладів внаслідок ринкового ризику і рідше кредитного ризику. Хеджування є формою страхування від можливих втрат шляхом укладення відповідної угоди і вимагає відвернення додаткових ресурсів. Досконале хеджування припускає повне виключення можливості отримання прибутку або збитку за рахунок відкриття протилежної або компенсуючої позиції. Така «подвійна гарантія», як від прибутків, так і від збитків, відрізняє досконале хеджування від класичного страхування.

Хеджування ринкових ризиків здійснюється шляхом проведення забалансових операцій з похідними фінансовими інструментами – форвардами, ф'ючерсами, опціонами і свопами. Останнім часом з'явилися інструменти хеджування кредитних ризиків, до яких належать, наприклад, кредитні свопи. Диверсифікація є способом зменшення сукупної схильності ризику за рахунок розподілу коштів між різними активами, ціна або прибутковість яких слабо корельовані між собою. Суть диверсифікації полягає у зниженні максимально можливих втрат за одну подію, проте при цьому одночасно зростає кількість видів ризику, що необхідно контролювати.

Техніка хеджування

Хеджування - це спосіб отримання прибутку завдяки біржовій ф'ючерсній торгівлі, що грунтується на відмінностях у динаміці цін реальних товарів і цін ф'ючерсних контрактів на цей же товар.

У політико-економічному значенні як хеджування, так і біржова спекуляція являють собою просту спекуляцію, тобто спосіб отримання прибутку, що грунтується не на виробництві, а на різниці в цінах. Хеджування і біржова спекуляція - дві форми спекуляції на біржі, що співіснують і доповнюють одна одну, але водночас і відрізняються між собою. Це дві сторони однієї медалі. Хеджування неможливе без біржової спекуляції, і навпаки.

Хеджування на біржі здійснюють, як правило, підприємства, організації, приватні особи, які одночасно є учасниками ринку реальних товарів: виробники, переробники, торговці.

На практиці немає чіткого розмежування між суб'єктами, що займаються хеджуванням, і суб'єктами, діяльність яких пов'язана з біржовою спекуляцією, оскільки учасники ринку реальних товарів також беруть участь в біржових спекуляціях, і в ринковому господарстві головне - отримання прибутку, незалежно від того, завдяки яким біржовим операціям ця мета досягається.
Мета хеджування - отримання додаткового прибутку в порівнянні з прибутком від реалізації на ринку реального товару.

Для всіх