Недоліки хеджування.

Можна зробити висновок, що хеджування доцільно проводити учасниками реальної торгівлі, оскільки ці операції вигідні. Але необхідно знати і ті труднощі, які можуть виникнути при проведенні операцій хеджування.

Крім ризику з варіаційною маржою є ще інші недоліки:

Базисний ризик. Із-за зміни базису ф’ючерсний контракт може не забезпечити повного захисту від цінових коливань наявного ринку. Базисний ризик збільшується тим більше, чим більший сорт наявного товару відрізняється від специфіки ф’ючерсного контракту. Лише в окремих випадках на дуже нестійких ринках, або коли кореляція нестійких і ф’ючерсних цін мала, базисний ризик може бути більше цінового ризику довгої чи короткої позиції.

Витрати. Будь-яка ф’ючерсна угода має витрати по операції і витрати на кліринг, хоч вони і незначні, але можуть з часом також зростати.

На кожній біржі існує підрозділ, який покликаний забезпечити операційну і фінансову цілісність всіх угод, що заключені на даній біржі. Цей підрозділ називається кліринговою (розрахунковою) палатою.

Крім того, є ще витрати, пов’язані з відсотками на маржеві суми. Оскільки хеджування варіаційної маржі не завжди можливе (особливо якщо кількість контрактів незначна), або коли ціни чи процентні ставки дуже нестійкі, то це необхідно передбачити заздалегідь. Навіть, якщо хеджер може ефективно використати механізм хеджування варіаційної маржі, важливо мати готівкові гроші для того, щоб не перервати вдалий хедж із-за проблеми з готівкою.

Несумісність наявного і ф’ючерсного ринку. Ф'ючерні контракти є стандартними, вони не завжди співпадають з любими умовами зобов’язань наявного ринку. Кількість може бути більша чи менша, ніж одиниця ф’ючерсного контракту. Існує і різниця в якості, а також різниці в часових рамках форвардної угоди наявного ринку і місця постачання ф’ючерсного контракту.

Ліміт цін. Ф'ючерсна торгівля може бути обмежена денними коливаннями цін, може скластися неможливість для хеджерів відкрити чи ліквідувати позицію в певні дні із-за зміни співвідношення цін реального ринку котувань. Ця ймовірність дуже мала, але може створити значні незручності.

І, якщо хеджер здійснює свої операції на кількох біржах, то йому необхідно дуже вивчити всі правила кожної конкретної біржі, на яких він має справи, бо кожна біржа має свої правила і регламенти.

Вигоди хеджування.

Хеджування продажу – це використання короткої позиції на ф’ючерсному ринку тим, хто має довгу позицію на наявному ринку.

Цей вид хеджування використовується для захисту продажу ціни товару і використовують його продавці реальних товарів для страхування від падіння цін на цей товар.

Ця операція представляє собою купівлю ф’ючерсного контракту будь-ким, хто має певну позицію на наявному ринку. Результатом довгого хеджу є фіксація ціни закупки товару.

Цей вид хеджування часто використовують посередницькі фірми, які мають замовлення на купівлю товару в майбутньому та компанії переробними. При цьому закупки на ф’ючерсному ринку здійснюється як тимчасова заміна закупки реального товару. В підсумку довге хеджування захищає від підвищення цін.

Хеджування з допомогою ф’ючерсних контрактів має ряд переваг:

проходить зниження цінового ризику торгівлі товарами або фінансовими інструментами.

хедж не пересікається із звичайними операціями і дозволяє забезпечити постійний захист ціни без необхідності змінювати політику запасів чи втягуватися в гнучку систему форвардних відносин.

хеджувнаня забезпечує велику гнучкість в плануванні, оскільки ф’ючерсні контракти існують для багатьох місяців постачання в майбутньому, підприємство може планувати на перед.

хедж полегшує фінансові операції.

якщо хедж розпочато, то не обов’язково ліквідувати його при реальній угоді: можна вести операції „в середині” ходжа, тобто відкуповувати частину контракту раніше терміну і знову продавати, якщо ціни пішли вверх. Хоча ці операції вже носять спекулятивний характер.

2. Порядок укладання угод на біржі

Правила Української фондової біржі (надалі Правила, УФБ або біржа) розроблені відповідно до Законів України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", "Про господарcькі товари-ства", "Про банки і банківську діяльність", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Концепції функціонування та розвитку фондового ринку України", схваленої постановою Верховної Ради України, Указів Президента України "Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку", "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії", "Положення про технічний захист інформації в Україні", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, нормативних документів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі ДКЦПФР) щодо діяльності фондових бірж, ТІС та СРО, інших нормативно-правових актів, а також рекомендацій “Групи Тридцяти”, директив Європейського Союзу з питань фондового ринку, національних та міжнародних стандартів Міжнародної організації стандартизації (ISO) та Статуту УФБ.

Порядок реєстрації, оформлення та розрахунки за угодами

1. Біржовою угодою визнається угода укладена учасниками біржової торгівлі під час біржових торгів на Біржі з купівлі-продажу, поставки чи обміну Біржових товарів, допущених до обігу на Біржі.

2. Угоди, зареєстровані на Біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

3. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, господарського суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених чинним законодавством України.  

4. Угода вважається укладеною з