Стабільність надходжень визначається високим рівнем гарантій того, що заплановані в законі про Державний бюджет України на поточний рік доходи будуть отримані в повному обсязі (інакше стає невизначеною вся фінансова діяльність держави). Вона забезпечується професійною та оперативною роботою Державної митної служби України.

Що ж стосується рівномірного розподілу в територіальному розрізі, то митні податки в повному обсязі надходять до Державного бюджету України і вже звідти розподіляються згідно з потребами регіонів. Фактично податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів, акцизний збір із ввезених на територію України товарів, ввізне мито та вивізне мито є надійним джерелом, за рахунок якого здійснюється фінансування дотацій вирівнювання адміністративно-територіальним одиницям. Виняток становлять ввізне мито, яке стягується з імпортних нафтопродуктів, транспортних засобів й шин до них, та акцизний збір, який стягується з імпортних нафтопродуктів і транспортних засобів, частка яких надходить до загального фонду, і частка — до спеціального фонду державного бюджету. Конкретне співвідношення цих відрахувань встановлюється законом про Державний бюджет України на поточний рік.

Вищезазначені умови реалізуються завдяки ефективному державному регулюванню зовнішньоекономічної діяльності, існуванню необхідної бази нормативно-правових актів у галузі митної справи, а головне — обґрунтованому плануванню доходів Державного бюджету України від зовнішньоекономічної діяльності.

Щорічне планування надходжень від зовнішньоекономічної діяльності до державного бюджету повинно мати фундаментальне наукове підґрунтя та базува-тися на єдиній (для всіх органів державного регулювання) методиці розрахунку. Втручання в процеси зовнішньоекономічної діяльності за допомогою процедур планування доходів має кількісні та якісні характеристики, які взаємопов'язані між собою. Кількісна сторона характеризується обсягом грошових ресурсів, які надійдуть до державного бюджету від оподаткування експортно-імпортних операцій, якісна — станом зовнішньоекономічної діяльності. Формування збалансованого впливу кількісної та якісної сторін має бути покладене в основу планування показників справляння податків, які надходять до державного бюджету від зовнішньоекономічної діяльності.

Апріорний мультипрогноз з урахуванням апостеріорної інформації передбачає прогнозування загальної суми податків з урахуванням надходжень сум податків у розрізі їх видів за останні п'ять років за групами товарів. Він базується на методі коефіцієнтів. При цьому за основу беруться показники минулого періоду, які коригуються за відповідними коефіцієнтами, котрі враховують зміни, що передбачаються у плановому періоді.

З урахуванням результатів, отриманих від проведення моно-і мультипрог-нозу та даних щодо наявних фактів заниження податкового навантаження в митницях, подаються пропозиції щодо формування прогнозованих сум надходжень від зовнішньоекономічної діяльності до державного бюджету.

Можливість ефективного застосування наведеної вище методики визначення обсягу надходжень від зовнішньоекономічної діяльності до державного бюджету знижується за рахунок суттєвого впливу низки суб'єктивних чинників. Для прикладу наведемо динаміку надходжень від зовнішньоекономічної діяльності, до загального фонду державного бюджету (див. додаток 2).

Очевидно що в цілому планові показники надходжень митних платежів у 2000-му та 2001 році виконано на 100%, але в межах окремих платежів наявні суттєві відхилення від плану. Що стосується 2002 року, то до загального фонду державного бюджету надійшло митних платежів на 20% більше від прогнозованого обсягу. Такий стан виконання пояснюється неможливістю спрогнозувати дію низки макроекономічних чинників.

До першої групи чинників, що суттєво впливають на обсяг надходжень від зовнішньоекономічної діяльності, належать зміна; Нормативно-правової бази України та законодавства країн-контрагентів, залучення України до системи міжнародних дорожніх перевезень, а також зміна митних правил України. Методика визначення надходжень митних платежів до державного бюджету передбачає аналіз планових змін законодавства, але врахувати їх у повному обсязі фактично неможливо.

Зокрема особлива увага під час планування надходжень вщ зовнішньоекономічної діяльності має приділятися пільгам при митному оподаткуванні. Саме внаслідок прийняття Верховною Радою України численних пільгу у податковому законодавстві останніми роками був порушений належний зв'язок між показниками розвитку економіки й показниками зростання доходів бюджету. У результаті в 2002 році державний бюджет недоотримав близько 10 млрд. гривен, що були умовно нараховані Державною митною службою України. Практика і розвинених країн заперечує потребу значної кількості митних пільг. Водночас надання пільг у частині оподаткування експортно-імпортних операцій є суттєвим інструментом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Ця суперечність повністю характеризує наведене вище співвідношення між фіскальною, стимулювальною та регулювальною функціями митних платежів.

До другої групи чинників можна віднести зміну кон'юнктури ринку, підвищення (зниження) темпів зростання виробництва в окремих галузях економіки, структурні зміни в економіці, що фактично неможливо передбачити.

До третьої групи чинників належать кількісні чинники, а саме: інфляційні процеси в економіці країни, зміна планових макроекономічних показників (зок-рема курсу гривні до долара США та євро).

Непрямі податки мають важливу роль у формуванні Державного бюджету. У Законі України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” встановлені такі суми податкових надходжень по митних платежів (Див додаток 1).

Це разом складає 6953803,4 тис. грн. При загальній сумі доходів до Державного бюджету 8651916,9 тис.грн. Тобто доля непрямих податків у формуванні доходної частини бюджету складає 8,04%.В період з січня по серпень 2005 року Державна митна служба забезпечила надходження до Держбюджету доходів у сумі 19396,9млн.грн., що на 8280,6 млн.грн. або на 74,5% більше факту відповідного періоду минулого року. При цьому темпи росту платежів на 46,1 відсоткових пункти випереджають темпи росту загального імпорту товарів (28,4%). У серпні 2005 року темпи росту платежів (99,3%) випереджали темпи росту імпорту (35,8%) на 63,5% пункти.

Таких результатів досягнуто не зважаючи ряд негативних факторів. Зокрема з 21.04.05 змінено курсу гривні до долара США, що призвело до здешевлення імпорту на 4,5 % та спричинило зменшення надходження податків. У серпні 2005 року зменшено ставки ввізного мита та в 2