до мiнiстерств, вiдомств та iнших органiв державної влади, якi розглядають

цi показники i в двотижневий термiн подають Мiнiстерству фiнансiв пропозицii

з вiдповiдними розрахунками i обгрунтуваннями. Мiнiстерство фiнансiв пiсля

розгляду пропозицiй готує проекти зведеного та Державного бюджетiв Украiни i

подає iх на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв разом з викладом питань, якi не

вдалося узгодити з мiнiстерствами i вiдомствами.

Кабiнет Мiнiстрiв розглядає на своєму засiданнi проекти зведеного i

Державного бюджетiв, приймає остаточне рiшення щодо проекту закону про

Державний бюджет Украiни i подає останнiй на розгляд Президентовi Украiни,

котрий розглядає його i, в разi згоди, вносить до Верховноi Ради Украiни.

До проекту Закону додаються: основнi прогнознi макропоказники економiчного i

соцiального розвитку Украiни на плановий рiк, зведений баланс фiнансових

ресурсiв Украiни, основнi напрями бюджетноi i податковоi полiтики,

пропозицii по взаємовiдносинах з бюджетами бюджетноi системи, обсяги

централiзованих капiтальних вкладень з розрахунками i обгрунтуваннями по

окремих позицiях i загальнi показники зведеного бюджету Украiни. Крiм того,

до проекту Закону про Державний бюджет Украiни додаються необхiднi

iнформацiйнi матерiали. Аналогiчнi етапи проходить процес складання проектiв

бюджетiв мiсцевих органiв влади.

Другою ланкою бюджетного процесу i розгляд Верховною Радою проекту Закону

про Державний бюджет Украiни. З доповiддю про проект Закону виступає Мiнiстр

фiнансiв. Проект Державного бюджету до винесення його на пленарне засiдання

Верховної Ради розглядається в ii постiйних комiсiях. Верховна Рада

затверджує:

- граничний розмiр дефiциту Державного бюджету та джерела його покриття;

- суми доходiв Державного бюджету вiдповiдно до бюджетноi класифiкацii;

- суми видаткiв Державного бюджету щодо кожного розпорядника коштiв

вiдповiдно до бюджетноi класифiкацii;

- суми дотацiй, субвенцiй та розмiри вiдрахувань вiд регульованих доходiв до

бюджетiв Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя;

- розмiр оборотноi касовоi готiвки Державного бюджету.

До Державного бюджету включаються також доходи i видатки цiльових

загальнодержавних фондiв; вони затверджуються по кожному фонду окремо. Є це

i третьою ланкою бюджетного процесу. Слiд вiдзначити, що Закон забороняє

витрачати кошти Пенсiйного фонду на iншi цiлi, крiм передбачених положенням

про цей фонд.

Поточнi витрати iнших цiльових загальнодержавних фондiв (Чорнобильського,

зайнятостi) затверджуються Верховною Радою Украiни в межах доходiв цих

фондiв, однак видатки з цих фондiв, якi спрямовуються на розвиток даних

фондiв, можуть бути скороченi й направленi на фiнансування iнших статтей

Державного бюджету.

Затвердження республiканського бюджету Автономноi Республiки Крим та

мiсцевих бюджетiв провадиться за поданням вiдповiдних органiв виконавчоi

влади Верховною Радою Автономноi Республiки Крим та мiсцевими радами

народних депутатiв. У разi, коли Верховна Рада Автономноi Республiки Крим чи

мiсцева рада народних депутатiв не затвердить свiй бюджет до ЗО грудня року,

що передує тому, на який складено бюджет, то набувають чинностi тi показники

бюджету, якi поданi на затвердження Урядом Автономноi Республiки Крим чи

виконавчим органом рад народних депутатiв або вiдповiдною державною

адмiнiстрацiiю.

Четвертою ланкою бюджетного процесу є виконання бюджетiв. Касове виконання

Державного бюджету здiйснюється через установи Нацiонального банку Украiни,

Державного експортно-iмпортного банку Украiни, Акцiонерно-комерцiйного

агропромислового банку "Украiна", Акцiонерно-комерцiйного банку соцiального

розвитку "Укрсоцбанк", Украiнського акцiонерно-промислово-iнвсстицiйного

банку "Промiнвестбанк". Названi банки здiйснюють касове виконання державних

позабюджетних фондiв, крiм Пенсiйного, який обслуговує

Акцiонерно-комерцiйний банк "Аваль".

Ранiше, до створення Державного Казначейства, розпорядником бюджетних коштiв

(перераховувало їх) було Управлiння по виконанню Державного бюджету

Мiнiстерства фiнансiв Украiни. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 31

липня 1995 року за i 590 створено Державне Казначейство та одночасно

лiквiдовано Управлiння по виконанню Державного бюджету та Головне управлiння

обслуговування державного зовнiшнього боргу Мiнiстерства фiнансiв Украiни.

Цiєю ж Постановою затверджено Положення про Державне Казначейство. Згiдно з

Положенням, Державне Казначейство:

- органiзовує виконання Державного бюджету i здiйснює вiдповiдний контроль

за цим;

- здiйснює управлiння наявними коштами Державного бюджету, в тому числi в

iноземнiй валютi, та коштами державних позабюджетних фондiв у межах

видаткiв, що установленi на вiдповiдний перiод;

- здiйснює фiнансування видаткiв Державного бюджету;

- веде облiк касового виконання Державного бюджету, складає звiтнiсть про

стан виконання Державного та зведеного бюджетiв;

- здiйснює управлiння державним внутрiшнiм та зовнiшнiм боргом вiдповiдно до

чинного законодавства;

- розподiляє мiж Державним бюджетом, бюджетом Автономноi Республiки Крим,

областей, мiст Киiва i Севастополя вiдрахування вiд загальнодержавних

податкiв, зборiв i обов'язкових платежiв за нормативами, затвердженими

Верховною Радою Украiни;

- здiйснює контроль за надходженням i використанням коштiв державних

позабюджетних коштiв.

У разi, коли в ходi виконання бюджету рiвень дефiциту бюджету перевищує

встановлений або виникає значне зниження надходжень вiд доходних джерел,

Верховна Рада Украiни, Верховна Рада Автономноi Республiки Крим, мiсцевi

ради народних депутатiв за пропозицiєю Кабiнету Мiнiстрiв Украiни та

вiдповiдних виконавчих органiв або державних адмiнiстрацiй приймають рiшення

про запровадження пропорцiйного скорочення затверджених бюджетних видаткiв

щомiсячно по всiх статтях бюджету (крiм статей, якi визначить вiдповiдна

рада) до кiнця бюджетного року. Пропорцiйне скорочення може бути

запроваджено також тодi, коли в ходi виконання бюджету його дефiцит не

зменшуiться i, отже, фiнансування передбачених бюджетних заходiв стаi

неможливим.

Якщо Верховна Рада не прийме рiшення про скорочення видаткiв бюджету при

зростаючому дефiцитi, то Президент Украiни маi право зупинити або скоротити

фiнансування окремих видаткiв, вiдповiдним чином попередивши про це Верховну

Раду Украiни.

У своiй дiяльностi i Верховна Рада Украiни, i вiдповiднi мiсцевi ради часто

приймають такi рiшення, якi зумовлюють скорочення надходжень або збiльшення

видаткiв по нижчестоячих бюджетах бюджетноi системи. У таких випадках вони

повиннi передбачити джерела iх покриття. Тобто у разi, коли рада вищого

рiвня або ii виконавчий орган у межах своii компетенцii приймаi рiшення,

яке зумовлюi зменшення доходiв або збiльшення видаткiв бюджетiв нижчого

рiвня, то кошти, необхiднi для збалансування мiнiмального бюджету нижчого

рiвня, мають компенсуватися тим органом, який прийняв рiшення, за рахунок

коштiв його бюджету або коштiв, передбачених для цього Законом. Слiд

зазначити, що при визначеннi нестачi коштiв у бюджетi нижчого рiвня не

враховуiться вiльний залишок коштiв цього