Курсова робота

з економіки підприємства

на тему „Планування фінансової діяльності підприємства”

на матеріалах (ТзОВ ВКФ „Техноліс” ЛТД)

ЗМІСТ

ДОДАТКИ

ВСТУП

З погляду фінансів підприємств планування полягає у розробці змісту та послідовності дій для досягнення сформульованих цілей, у тому числі відображених в економічних планах.

В даній роботі я буду розглядати таку функцію фінансів підприємств як планування. Планування в фінансах – це: конкретизація цілей управління в системі показників соціально-господарської діяльності підприємства; розробка стратегій підприємства і тактики діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту.

Планування в нашій країні розвивалося спочатку як частина командно-адміністративної системи, а потім з переходом України до ринкових відносин як функція менеджменту.

Планування було прерогативою командно-адміністративної сис-теми. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у ви-явленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюд-жет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат суворо нормувались. Над-мірна централізація фінансів за планово-директивної економіки послаб-лювала економічні стимули для розширення виробництва. Це негатив-но позначалось на результатах фінансово-господарської діяльності під-приємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.

За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відповідальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросла важливість перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої ре-зультативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємс-тва. Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.

Сьогодні фінансове планування потребує переведення на нові прин-ципи організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтаціями.

За адміністративної економіки фінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничого та соціального розвит-ку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємст-ва вже не одержують директивних вказівок «зверху». Державне замов-лення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і одноча-сно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з мате-ріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.

Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового викорис-тання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підпри-ємства у плановому періоді.

РОЗДІЛ І. ЗМІСТ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового викорис-тання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підпри-ємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпе-чення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Отже, основними завданнями фінансового планування на підпри-ємстві є:*

забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхід-ними фінансовими ресурсами;*

установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;*

визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка ра-ціональності його використання;*

виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за ра-хунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;*

здійснення контролю за утворенням та використанням платіж-них засобів.

Фінансове планування дає змогу розв'язати такі конкретні питання:

·

·

·

·

·

·

У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації пла-нових рішень, економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарського суб'єкта у фінансо-вих ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нор-мативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показ-ники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показ-ників, які беруться за базу, та індексів їх зміни в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів пла-нових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:*

максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;*

максимум збереження фінансових ресурсів, тобто мінімум фі-нансових витрат;*

мінімум поточних витрат;*

мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного ре-зультату;*

максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моде-лювання. Цей спосіб уможливлює знайдення кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіан-тів. Підвищення рівня наукової обґрунтованості планування потре-бує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.

Під час розробки планів кожне підприємство ставить перед собою певні цілі. Нестача інформації, а інколи й засобів її швидкої обробки, ускладнює формування цілей. Одночасно з цільовою постановкою підприємство визначає можливу сферу застосування капіталу, тобто географічну арену і диверсифікацію виробництва з