призупиняти їхню діяльність, організовувати реорганізацію та ліквіда-цію банків.
В Україні органом банківського регулювання та нагляду є Національний банк.
Банкір і фінансовий агент уряду. Центральні банки, висту-паючи у ролі банкіра уряду, тісно взаємодіють з фінансовими ор-ганами. Вони співпрацюють як при вирішенні загальних питань монетарної і фіскальної політики, так і під час повсякденного ви-конання фінансових операцій.
Центральні банки відіграють помітну роль у касовому вико-нанні державного бюджету. Суть касового виконання бюджету полягає в організації надходження грошових коштів до бюджету (податки збори, виторг від реалізації державних цінних паперів) І видачу бюджетних коштів у процесі виконання бюджету. Цент-ральний банк, як правило, веде рахунок міністерства фінансів (казначейства) і забезпечує таким чином розрахунково-касове об-слуговування уряду, що дає змогу, у свою чергу, уряду, врахову-ючи особливий статус банку, мінімізувати ризики, пов'язані з банківським обслуговуванням.
В умовах незбалансованості бюджету уряд стикається з проб-лемою вишукування джерел фінансування дефіциту державного бюджету. У світовій практиці відомі три методи фінансування дефіциту бюджету:*
податкове фінансування. В основі цього методу — підви-щення урядом податків, що веде до збільшення надходжень до бюджету. Податкове фінансування не впливає на грошову базу;*
боргове фінансування. В основі цього методу — випуск уря-дом боргових зобов'язань, виторг від розміщення яких спрямову-ється до бюджету. Боргове фінансування також не справляє пря-мого впливу на грошову базу, окрім випадків купівлі державних боргових зобов'язань центральним банком;*
фінансування шляхом емісії грошей. В основі цього методу —отримання урядом кредитів від центрального емісійного банку у формі купівлі банком державних боргових зобов'язань. Емісія грошей, яку таким чином здійснює центральний банк, прямо впливає на грошову базу, а отже і на пропозицію грошей, і можепризвести до небажаних наслідків у майбутньому.
Якщо дефіцит бюджету є великим відносно ВВП, має постійний характер і фінансується за рахунок емісії грошей — це спричиняє збільшення пропозиції грошей високими темпами, викликає подальше зростання рівня цін і провокує інфляцію.
Центральні банки, виконуючи роль фінансового агента уряду, як правило, беруть активну участь в організації випуску держав-них боргових зобов'язань, їх розміщенні і підтримці ринкового курсу, виплаті доходів та погашенні.
В Україні Національний банк здійснює розрахунково-касове обслуговування уряду, виконує роль платіжного агента уряду з обслуговування державного боргу.
Провідник монетарної політики. Найважливішим у діяльно-сті центрального банку є визначення і реалізація монетарної по-літики. Взагалі всі напрямки діяльності центрального банку тісно переплітаються, вони взаємопов'язані і взаємообумовлені, проте, безумовно, проведення монетарної політики є вінцем діяльності центрального банку, оскільки саме в цій діяльності найповніше реалізується призначення центрального банку. Разом з тим моне-тарна політика центрального банку слугує ключовим елементом всієї грошової системи країни. На ній базується весь механізм державного регулювання грошового обороту.
В Україні провідником монетарної політики є Національний банк як центральний банк країни.
Крім розглянутих основних напрямів діяльності, центральні банки здійснюють аналіз і прогнозування економічної ситуації в країні на макрорівні, моніторинг стану реального сектору еконо-міки на мікрорівні, складають банківську та монетарну статисти-ку, інформують громадськість та дають роз'яснення щодо моне-тарної політики, представляють інтереси держави у взаємовідно-синах з центральними банками інших держав, з міжнародними валютно-фінансовими організаціями і банками.
Література
1. Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 1996.
2. Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ,2001.-602с.
3. Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.-510.
4. Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2000.- №9.
5. Синбченко М. І. Кон’юнктурна теорія грошей. М. І. Туган — Барановського.// Фінанси України. — 2000.- №9.
6. Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.
7. Жан — Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній економіці.// Фінанси України, 2000, - №8.
8. Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 - №8.
9. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. — К.: Основи, 1996. — Розд. 1.
10. Деньги / Сост. А. А. Чухно. — К., 1997.