К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А

на тему: «Грошово-кредитна система»

З М І С Т

1. Становлення грошової системи України

2. Комерційні та кооперативні банки

3. Межі кредиту

Література

1. Становлення грошової системи України.

Розпад Радянського Союзу, чому сприяли, зокрема, прийняття Верхов-ною Радою України в липні 1990 року Декларації про державний суверенітет та проголошення у серпні 1991 року України незалежною демократичною державою, відкрив нову сторінку в розвитку вітчизняної банківської сис-теми. 20 березня 1991 року Верховна Рада прийняла перший банківський За-кон України “Про банки і банківську діяльність”. Згідно з ним на базі Ук-раїнської республіканської контори Державного банку СРСР створено Національний банк України. З перших днів його діяльність спрямована на зміцнення державності України, він проводить єдину державну політику у сфері грошового обігу, кредитування та забезпечення стабільності національної грошової одиниці. 2001 року банківська система України свят-кувала своє десятиліття.

Декларація про державний сувере-нітет України та Закон “Про еко-номічну самостійність Української РСР”, які законодавче закріпили за на-шою державою право на самостійне формування власної банківської систе-ми, стали фундаментом для появи ук-раїнських комерційних банків. Упро-довж 1989—1991 років у Москві було зареєстровано близько шістдесяти ук-раїнських банків.

Формування сучасної банківської си-стеми України відбувалося в кілька етапів.

І етап (1991-1992рр.) процеси перереєстрації та реорганізації:

2 жовтня 1991 року Національний банк почав перереєстровувати комер-ційні банки України, зареєстровані ще Держбанком СРСР. У цей період “мі-ністерський” капітал, тобто вкладення у комерційні банки різних державних установ, поступово витісняється рин-ковим капіталом спільних та малих під-приємств, акціонерних товариств. Дер-жавні Промінвестбанк, Агропромбанк, Укрсоцбанк акціонуються під тиском головних менеджерів та основних клієн-тів. На цьому етапі за станом на 1 січня 1992 року зареєстровано 77 банків.

II етап (1992-1993 роки) поява банків “другої хвилі”:

На засадах різних бюджетних та по-забюджетних фондів, диверсифікації пасивів у діючих банках та внесків підприємств (шляхом прихованих кре-дитів) виникає ціла низка нових ко-мерційних банків. Протягом 1992 року зареєстровано ще 60 банків; 3 банки вилучено з реєстру. За станом на 1 січня 1993 року в Україні налічувалося вже 134 комерційні банки.

На цьому етапі відповідно до Поста-нови Кабінету Міністрів “Про переда-чу міністерських пакетів акцій на уп-равління до Міністерства фінансів Ук-раїни” у комерційних банках дедалі зменшувалася частка “міністерського” капіталу. Постановою передбачалося, що Мінфін України буде одержувачем дивідендів за акціями, що належать іншим міністерствам, братиме участь в управлінні банків. Зрозуміло, це не влаштовувало колишніх власників ак-цій, і вони поспішили вилучити свої кошти із комерційних банків та інших акціонерних товариств. На цьому ж етапі спостерігалося ма-сове утворення дрібних малопотужних “кишенькових” банків із капіталом, який часто не перевищував вартості трикімнатної квартири. Ці банки непо-гано зростали на гіперінфляції, примі-тивно експлуатуючи цей зовнішній, не-залежний від них фактор.

III етап (1994-1996 роки) перші банкрутства:

Активна побудова Національним банком України чіткої системи регулювання діяльності комерційних банків збіглася в часі із призупиненням інфля-ційних процесів, що стали, як уже зазначалося, основним джерелом безбід-ного існування цілої низки комерційних банків. Не готові до жорсткого конт-ролю з боку НБУ, до зміни кон’юнкту-ри фінансового ринку, до управління банківськими процесами зсередини, ці банки опинилися на межі банкрутства. Багатьом із них не вдалося втриматися на плаву: 1994 року ліквідовано 11 збанкрутілих банків; 1995 року — 20, серед яких і найбільші (“Інко”, “Відроджен-ня”, Економбанк, Лісбанк); 1996 року прямими банкрутами стали 45 банків та 60 опинилися у стані прихованого банкрутства і ще протягом багатьох років виборюватимуть право на існу-вання. Зрозуміло, це не могло не внести певних додаткових ускладнень у функ-ціонування всієї банківської системи.

У цей період на структуру вітчизня-ної банківської системи істотно вплива-ли й інші процеси. Так, на кредитно-фінансовому ринку України почали працювати іноземні банки та їхні пред-ставництва — всього їх було зареєстро-вано 14. З’явилися також ще 5 нових ук-раїнських комерційних банків.

Важливим аспектом діяльності бан-ківської системи на цьому етапі була зміна складу акціонерів, власників ба-гатьох комерційних банків та окремих філій шляхом продажу та перепродажу. Таких змін зазнали близько 70 банків. Вони переходять із рук одних акціонерів до інших, мов естафетна паличка.

IV етап (1996-1998рр.) стабілізація банків та впровадження національної валюти - гривні:

Цей ключовий етап становлення віт-чизняної банківської системи потребує детальнішого розгляду. Можемо підби-ти певні підсумки роботи банківської системи. Позаду роки гіперінфляції та повної розбалансованості економіки. Протягом перших п’яти років існуван-ня незалежної держави в Україні:

·

·

·

·

·

·