- малюнок розташований в од-ному місці на лицьовому та зворотному боках банкноти. Всі його елементи збігаються та доповнюють один одного за розглядання банкноти проти світла.
4. Райдужний друк - поступовий перехід одного кольо-ру захисної сітки, виконаної суцільними лініями без розри-вів, до іншого (захисна сітка з обох боків банкноти).
5. Антисканерна сітка - розміщені під різними кутами тонкі лінії, які за копіювання чи сканування банкноти мо-жуть утворювати на копії «муар» (елементи захисної сітки з обох боків банкноти).
6. Мікротекст — напис безперервно повторюваного слова «Україна», абревіатури «НБУ», які можна прочитати за допомогою збільшувального скла.
7. Рельєфні елементи - елементи друку, що виступають над поверхнею паперу, шершавість яких відчувається на дотик кінчиками пальців (портрет і написи, номінал циф-рами, кодоване зображення, знак для сліпих на лицьовому боці).
8. Приховане (латентне) зображення — зображення но-міналу цифрами, що видно за розглядання банкноти на рів-ні світла у разі її повороту на 45 градусів.
9. Знак для сліпих - рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті банкноти, який відчувається на до-тик кінчиками пальців і визначає номінал банкноти
10. Орловський друк (офсетний та інтагліо) - це різкий перехід фарби одного кольору до іншого без розриву та зміщення ліній малюнка.
Елементи захисту цінних паперів:
ь водяний знак;
ь суміщений малюнок;
ь райдужний друк;
ь антисканерна сітка;
ь мікротекст;
ь рельєфні елементи;
ь приховане зображення.
Створення в Україні повної інфраструктури виробництва (функціонування оснащених найсучаснішим устаткуванням і технологіями банкнотно-монетного двору та фабрики банк-нотного паперу) дало можливість у вересні 1996 р. провести безконфіскаційну реформу, грошову реформу з уведенням в обіг національної грошової одиниці - гривні.
Сам механізм проведення грошової реформи в Україні по суті був зведений до простої деномінації шляхом змен-шення в 100000 разів усіх цінових показників - з одного боку, та усіх складових грошової маси, її загальної вели-чини - з другого. В результаті, нова грошова одиниця на момент уведення в обіг виявилася в 100000 разів більшою від попередньої (купоно-карбованця), у стільки ж разів зро-сли масштаби цін, купівельна спроможність і валютний курс гривні порівняно з карбованцем. Саме співвідношення між товарною та грошовою масами в обігу не змінилося. Це очевидна ознака грошових реформ, що провадяться шляхом простої деномінації. Важливість реформи полягає не тільки в реструктуризації грошового ринку, але й у вирі-шенні соціально-політичних завдань.
Реформа грошової системи України ставила низку за-вдань:
ь створення національної грошової одиниці незалежної держави;
ь забезпечення стабільності національних грошей та використання їх для стимулювання економічного та соці-ального розвитку країни;
ь створення грошової системи, що відповідала б вимо-гам ринкової економіки;
ь приведення грошової системи у відповідність до по-треб соціального розвитку суспільства.
Випуск карбованця на перших етапах реформ дав мож-ливість Україні вийти з рубльової зони. Було встановлено монополію на випуск законних платіжних засобів, створено власний емісійний механізм. Але економічна криза та гі-перінфляція, як слідство безгосподарності та суб'єктивізму в умовах переходу до ринкового механізму, не дали змоги довести грошову реформу до кінця. Падіння курсу карбо-ванця призвело до появи на грошовому ринку України до-лара США - спочатку як засобу заощадження, а потім як платіжного засобу. Панування долара США на внутріш-ньому грошовому ринку ще більше підвищило рівень ін-фляції в Україні.
З 1 серпня 1995 р. НБУ заборонив використання готів-кової іноземної валюти як засобу платежу на території України, відновлюючи монополію національної валюти.
Особливо гострою напередодні реформи була проблема підтримання стабільності національної грошової одиниці за рахунок використання не адміністративних методів, а за допомогою економічних важелів і грошових інструментів. Після тривалого періоду високої інфляції НБУ відмовився від інфляційного шляху мобілізації фінансових коштів для потреб держави та перейшов до рестрикційної грошово-кредитної політики, що привела до істотного зниження рі-вня інфляції. Так, якщо за 1993 р. рівень роздрібних цін зріс у 102,3 рази, то за 1994 р. – у 5, а за 1995 р. лише у 2,8 рази. Протягом восьми місяців 1996 р. карбованець на-був майже всіх класичних ознак національної валюти, що може реагувати на приріст національного капіталу та за-безпечувати приріст депозитів комерційних банків. З люто-го 1996 р. набуло стабільного характеру зниження темпів інфляції: у травні, червні, липні він не перевищував 7%, у серпні становив 5,7% (за рахунок лібералізації цін на плат-ні послуги), а у вересні - 2%. Довгий час залишався ста-більним і навіть підвищувався курс карбованця до іно-земних валют. Практично він був зафіксований на рівні 176 тис. крб. за 1 долар США, що разом із пониженням ін-фляції забезпечувало фінансову стабілізацію у країні. Для підтримання стабільності карбованця НБУ поповнив свої резерви через закупівлю за кордоном декількох мільйонів доларів.
На сьогодні існує дві точки зору щодо характеру гро-шової реформи в Україні. Прихильники конфіскаційного підходу проведення реформи приводять аргументи можли-вості обмеження грошової маси в обігу, вилучення коштів тіньової економіки.
Прихильники неконфіскаційного підходу виходять з такої позиції, як відсутність в Україні ситуації, коли пропозиція грошей значно перевищує попит на них. Стабільність курсу купоно-карбованця протягом тривалого часу досягалась без істотного впливу використання резервів іноземної валюти НБУ, що дозволило стабілізувати інфляційні процеси.
Одним з найважливіших чинників неконфіскаційного підходу є створення довіри між урядом та Національним банком з одного боку, та усіма економічними суб'єктами – з іншого.
Розглядаючи конфіскаційні обмеження, що нібито спроможні завдати удару тіньовій економіці, можна прийти до висновку:
ь заморожений частки депозитів більше встановленого рі-вня завдає удару по легальному приватному сектору, оскільки тіньова економіка не тримає свої кошти на депозитах;
ь встановлення ліміту на обмін