збільшення кількості страхувальників і використання зібраної страхової премії для інвестиційної діяльності.

Превентивна функція (попередження страхового випадку, або зменшення наслідків страхової події) передбачає широкий комплекс заходів, зокрема фінансування тих, що мають запобігати негативним наслідкам страхових випадків, стихійних лих. Сюди ж належить правовий вплив на страхувальника, закріплений в умовах укладеного договору страхування й орієнтоване на його дбайливе ставлення до застрахованого майна. З метою реалізації цієї функції страхувач створює особливий грошовий фонд попереджувальних заходів.

В інтересах страхувача витрати певних коштів на попередження збитку (фінансування протипожежних заходів, встановлення протикрадіжних приладів в автомобілі тощо), що допоможуть зберегти застраховане майно в первісному стані. Витрати страхувача на попереджувальні заходи доцільні, позаяк дозволяють домогтися істотної економії коштів на виплату страхового відшкодування. Джерелом формування фонду превентивних заходів служать відрахування від страхових платежів.

У чому ж полягає роль страхування в ринковій економіці? Розглянемо головні напрямки прояву позитивного впливу стра-хування.

Страхування надає впевненості в розвитку бізнесу. В умо-вах формування приватної власності не можна централізовано в наказовому порядку керувати розміщенням фінансових ресурсів. Таке керування — справа окремого власника, причому діє він згідно зі своїми Інтересами, що постійно коригуються ситуацією на ринках товарів, цінних паперів, кредитів. Жодний власник не інвестує свого капіталу в розвиток виробництва тих чи інших то-варів або у сферу послуг, не врахувавши можливого ризику втрати авансованих ресурсів.

Завдяки переданню за окрему порівняно невелику плату відпо-відальності за наслідки ризикованих подій страховим організаці-ям інвестор упевнений, що в разі пожежі стихійного лиха або іншого страхового випадку завдані збитки будуть відшкодовані.

Страхування дуже важливе як для тих підприємств, що вже давно функціонують, так і для новостворених, або тих, що тільки організуються і ще не набули достатнього виробничого потенціа-лу та не нагромадили власних резервних фондів. Страхування не лише забезпечує відшкодування фактичних збитків, зумовлених певною подією. Наявність відповідної страхової угоди дає змогу впевненіше користуватися кредитом, щоб спорудити чи придбати необхідні засоби виробництва, поповнити товарну масу у торго-вельній мережі тощо.

Часто страхування сприяє появі й упровадженню нової техні-ки та технологій, наукових розробок.

Особливо велику роль може відігравати страхування в аграр-ному секторі. Тут надзвичайно багато ризиків, зумовлених приро-дними факторами, що призводять до великих втрат. Нині страхо-вий захист сільськогосподарських підприємств, а також фер-мерських господарств перебуває на дуже низькому рівні. Здійс-нення аграрної реформи зумовлює потребу серйозного посилення страхування на селі. Цьому має сприяти прийняте рішення про від-новлення обов'язкового страхування урожаю зернових культур та цукрових буряків підприємств усіх форм власності з частковим по-криттям витрат на страхові платежі за рахунок бюджету.

Ненормальним є становище, коли страхування ризиків ще нерід-ко ігнорують замовники, підрядчики та всі ті, хто пов'язаний зі спо-рудженням складних промислових, комунальних і транспортних бу-дівель і споруд.

Перспективним є якомога ширше застосування зарубіжного досвіду страхування втрат від переривання виробництва на час, потрібний для відновлення зруйнованих або пошкоджених стра-ховими випадками об'єктів.

Страхування прямо стосується розвитку міжнародного бізне-су. Україна — держава в центрі Європи, Тут перетинаються транспортні артерії, що сполучають Схід і Захід. Зростає товаро-обмін інших країн з нашою державою, збільшуються транзитні вантажопотоки. Страхування вантажів, туристів, транспортних засобів, інвестиційних проектів є необхідним компонентом фор-мування нормальних міжнародних відносин.

Цивілізований бізнес не можна уявити без страхування відпо-відальності партнерів за виконання контрактів, відповідальності товаровиробника за якість продукції та послуг, відповідальності роботодавця перед своїми працівниками, професійної відпові-дальності працівників за шкоду, завдану споживачам товарів та послуг. У підвищенні комерційної дисципліни велика роль нале-жить страхуванню юридичних витрат.

Отже, страхування майнових ризиків так само, як і розширен-ня страхування відповідальності, спрямовані на підтримку розви-тку комерційної діяльності. Від її стану залежить задоволення потреб споживачів матеріальних благ, наповнення дохідної час-тини бюджету.

Страхування дає змогу оптимізувати ресурси, спрямовува-ні на організацію економічної безпеки. Раніше вже йшлося про те, що страховий захист є проявом економічної безпеки фізичних і юридичних осіб. Серед багатьох форм страхового захисту стра-хуванню належить особлива роль. Воно дає змогу досягти раціо-нальної структури коштів, що спрямовуються на запобігання (або оперативне усунення) наслідкам стихії чи іншим чинникам, які перешкоджають діяльності тієї чи іншої особи.

Страхування, маючи великі можливості маневрування резер-вами, є важливою ланкою формування всієї системи економічної безпеки. Така роль стає реальною тільки за належного рівня розвит-ку страхової справи.

Тепер, коли страхуванням в Україні охоплено менш як 10 % страхового поля, регулівна роль цього економічного важеля ще мало помітна, на відміну, наприклад, від більшості країн Євро-пейського союзу, США, Японії, де страхуванням охоплені прак-тично всі підприємства й громадяни.

Важко уявити на Заході підприємця, який ризикнув би зайня-тись тим чи іншим бізнесом, зігнорувавши страхування. Такі дії суперечили б здоровому економічному глузду.

Це особливо важливо для підприємств малого і середнього бі-знесу, які мають великі можливості для розвитку і в Україні.

Проілюструємо сказане таким прикладом. Нова фірма має на-мір здійснювати виїзну торгівлю спортивним одягом та взуттям. Підприємець для організації цього бізнесу має у своєму розпоря-дженні 60 тис. грн. При цьому 20 тис. грн потрібно авансувати на придбання спеціального автомобіля, а решту коштів спрямувати на закупівлю товару та інші витрати. Припустимо, що за такої структури розміщення капіталу підприємець отримуватиме сере-дньоденний прибуток у 500 грн протягом 250 днів на рік. Проте автомобільний транспорт характеризується як найбільш небезпе-чний.

Перед підприємцем постає проблема: що вигідніше — створи-ти власний резерв коштів на випадок