Лаговий аспект збалансованості ґрунтується на розподілі часу витрат виробництва та досягнутого при їх взаємодії ефекту. Головні лагові характеристики пов'язані з відтворенням основних фондів. Метод досягнення лагової збалансованості ґрунтується на рівняннях із зосередженням запізнень між витратами та викликаним ними ефектом, що пов'язані з урахуванням залежності лагових характеристик від темпів росту показників, які визначають процес відновлення основних фондів. Цей метод дає змогу розробити цілу сім'ю моделей, які відрізняються способами запізнення динаміки показників, що визначають процес відтворення основних фондів, кількості джерел надходження та вибуття капітальних вкладень і основних фондів, їх видової структури.

Структурний аспект збалансованості національної економіки ґрунтується як на пропорціях між І і II підрозділами суспільного виробництва, так і на взаємозв'язках міжгалузевих потоків продукції.

Структурні міжгалузеві моделі широко використовуються для складання прогнозу галузевої структури виробництва, основних виробничих фондів, капітальних вкладень і трудових ресурсів. Виробництво валового суспільного продукту може бути забезпечене при різній інтенсивності потоків взаємозамінних предметів праці, а відповідно при різному співвідношенні проміжної та кінцевої продукції.

Моделі складаються з великого числа рівнянь, кожне з яких описує той чи інший бік розвитку економіки. Вони базуються на припущеннях про можливі зміни грошової, бюджетної та податкової політики, про рівень цін на енергоносії, зокрема нафту, які вводяться в модель як зовнішні змінні. При цьому не слід забувати, що цінність таких прогнозів цілковито залежить від правильності передбачень і динаміки зовнішніх змінних. Вибір моделей прогнозування макроекономічних показників залежить від критеріїв оптимізації й отримання найкращих бажаних результатів. Моделі можуть бути представлені у вигляді не тільки математичних формул, а й діаграм, графіків, макетів.

За останні роки в Україні прогнозування здійснюється на короткостроковий період — рік з розбивкою по кварталах. Відсутність державної концепції прогнозування й планування та їх чіткого розмежування призводить до поєднання цих різних економічних категорій в одне ціле — річне прогнозування. Це ускладнює не тільки наукове обґрунтування процесів прогнозування й планування, а й їх практичну реалізацію.

Виходячи з цього, системи макроекономічних моделей динаміки та структури національної економіки, які застосовуються в прогнозуванні, відображають різні аспекти економічного зростання.

Список використаної літератури:

Науменко В. /., Панасюк Б. Я. Впровадження методів прогнозування і планування в умовах ринкової економіки.— К.: Глобус, 1995.— 200 с.

Новицкий В. Ј. Внешнеэкономическая деятельность и международный маркетинг.— К.: Либра, 1994.— 190 с.

Основні показники, що використовуються при розробці прогнозу економічного і соціального розвитку України (суть, взаємозв'язки, методи розрахунку).— К.: НДЕІ Мінекономіки України, 1996.— 91 с.

Основы экономического и социального прогнозирования / Под ред. В. Н. Мосина, Д. Н. Крука.— М.: Высш. шк., 1985.— 200 с.

Панасюк Б. Державне регулювання економіки // Економіка України.— 1994.— № 1.— С. 19-30.

Панасюк Б. Концептуальні основи економічного прогнозування і планування // Економіка України.— 1996.— № 5.— С. 7 —17.

Панасюк Б., Літвінов В. Система національних рахунків як модель економічного обороту // Економіка України.— 1993.— № 1.— С. 18—36.

Панасюк Б., Сергиенко И., Присницкий Л. Прогнозирование развития экономики Украины // Економіка України.— 1996.— № 1.— С. 20—31.

Пашута Н. Т. Нормативное планирование потребности в продукции машиностроения.— К.: Наук, думка, 1992.— 117с.