Плани на рівні держави, регіонів, міст і районів мають включати найважливіші баланси: зведений фінансових ресурсів, грошових доходів і витрат населення, ринку праці, торговельний, попиту на основні види матеріальних ресурсів та їх пропозицій.

Розробка економічних прогнозів і планів здійснюється на базі ретроспективного аналізу економічної кон'юнктури, науково-технічного потенціалу, обсягів нагромадженого національного багатства, соціального стану народу та демографічної ситуації в країні, забезпеченості природними ресурсами, становища зовнішньоекономічної діяльності. Прогнози та плани соціально-економічного розвитку держави базуються на системі соціальних, демографічних, економічних, науково-технічних, зовнішньоекономічних, галузевих і регіональних прогнозів і планів, а також на намірах інституціональних одиниць з урахуванням укладених державних контрактів.

Економічні прогнози й плани стають основною базою для формування державного бюджету, здійснення грошово-кредитної політики та інших економічних дій на основі єдиної методології та організації роботи всіх рівнів управління.

Контроль за виконанням прогнозів і планів здійснює Міністерство економіки України спільно з Державним комітетом статистики, Міністерством фінансів і Національним банком України.

Основні планові документи, а саме концепція, прогноз і план, після їх схвалення публікуються в засобах масової інформації з метою ознайомлення з ними всіх зацікавлених структур управління та громадськості.

Економічні прогнози та плани, як правило, розглядаються урядом України разом з бюджетом і схвалюються ним. Одночасно підсумовуються результати розвитку економіки за минулий період, подається зведений баланс фінансових ресурсів, перелік найважливіших проблем і національних та державних програм, реалізація яких передбачається за рахунок бюджету, а також дані про розвиток державного сектора економіки. Схвалені урядом план, програма чи бюджет подаються до Верховної Ради України на затвердження.

Економічне прогнозування має на меті передбачити розвиток економіки, її окремих сфер і галузей, що полягає у визначенні головних цілей економічної політики та шляхів її реалізації.

Прогнози розробляються в цілому по Україні з виділенням народногосподарських комплексів і регіонів, а також окремо за сус-пільно вагомими галузями. Складаються також прогнози кон'юнктури ринку продукції, внутрішнього й зовнішнього ринків.

Прогнози соціально-економічного розвитку включають кількісні показники та якісні характеристики макроекономічної ситуації, структури економіки, науково-технічного розвитку, обсягів виробництва, споживання товарів і надання послуг; зовнішньоекономічної діяльності; рівня та якості життя; охорони навколишнього середовища; соціальної структури; реформування власності; розвитку регіонів.

Державне регулювання — це реалізація макроекономічної політики на основі визначення безпосереднього зв'язку між економічними підоймами та цілями щодо зростання, інфляції, платіжного балансу й рівня зайнятості. Для цього використовується цілий арсенал вивірених світовою та вітчизняною практикою економічних важелів — ціни, податки, кредити, тарифи, інвестиції, цінні папери, проценти, резерви, амортизаційні відрахування, бюджет, програми, пільги, мито, квоти, ліцензії, державні контракти, субсидії. У плані знаходять відображення дії щодо використання централізованих і децентралізованих ресурсів, зокрема капітальних вкладень. У прогнозах і планах передбачаються економічні та соціальні наслідки, а також можливі зміни зовнішньої та внутрішньої економічної політики держави.

Україна, ставши на шлях побудови соціально орієнтованої ринкової економіки, відмовилася від директивного планування на користь індикативного. Труднощі полягають у складності розробки прогнозів через відсутність надійної статистичної бази, недостатнє стимулювання виконання планів, а також невизначеності перехідного періоду економіки, що ускладнює планування.

Планування фінансів і розробка державного та місцевих бюджетів. прогнози кон'юнктури ринку

Складовою системи прогнозування та планування є бюджетне планування. Його основою є розроблений і схвалений план економічного й соціального розвитку України. По-перше, тільки в цьому разі бюджет буде сформовано на реальній базі, що, в свою чергу, стане запорукою своєчасного його затвердження. По-друге, розробка плану країни на основі бюджету (як це практикувалося в минулі роки) призводить до того, що план має нереальну основу. Наприклад, у бюджеті 1998 р. централізовано тільки близько 40% фінансових ресурсів і 30—35% ВВП. Таким чином, менше половини створюваного продукту залучено до плану. Ось чому так важко розробляються й затверджуються Державний план і Державний бюджет.

Планування фінансів здійснюється в складі річних державних програм, індикативних планів галузей, програм регіонів, а також у процесі розробки Державного та місцевих бюджетів. Державний бюджет розробляється одночасно з державними програмами; їх показники взаємоузгоджуються. Основні прогнозні макропоказники Державної програми соціально-економічного розвитку України використовуються для розробки Державного бюджету, а його видаткова частина — для планування соціального забезпечення, утримання органів державної влади, армії, інвестицій, складання державних контрактів та ін.

Для складання проекту Державного бюджету Міністерство економіки України за участю Міністерства фінансів України, Національного банку України та інших міністерств і відомств розробляє основні прогнозні макропоказники економічного й соціального розвитку держави на наступний рік, а також проводить розрахунки обсягів валового внутрішнього продукту; проекту зведеного балансу фінансових ресурсів; проектів балансу доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного плану; індексів зміни оптових і роздрібних цін порівняно з поточним роком; обсягу прибутку в цілому та в розрізі адміністративно-територіальних одиниць; показників, що стосуються фонду оплати праці; обсягів геолого-розвідувальних і топографо-геодезичних робіт і надходжень коштів до бюджету в порядку відшкодування витрат на геолого-розвідувальні роботи; потреб у бюджетних асигнуваннях, пов'язаних зі здійсненням державного регулювання цін на товари та послуги.

Міністерства, відомства, інші органи державної виконавчої влади подають Міністерству фінансів України проекти доходів і видатків державних позабюджетних фондів на наступний рік. Міністерство фінансів України узгоджує розмір дефіциту бюджету, структуру його фінансування з Національним банком України.

Міністерство фінансів України відповідно до прийнятих Верховною