— це сфера діяльності держави для цілеспрямованого впливу на поведінку учасників ринкових відносин з метою забезпечення пріоритетів державної економічної політики. Вважається, що первинним суб'єктом державного регулювання є людина (громадянин). У демократичному суспільстві громадянин (споживач) висловлює й захищає свої інтереси як виборець за допо-могою механізму голосування. Але виборці безпосередньо обирають не напрямки соціально-економічної політики або методи та засоби ДРЕ, а лише склад органів державної влади. Отже, суб'єктом держа-вного регулювання економіки стає держава в особі державних орга-нів (президента, парламенту, уряду, місцевих адміністрацій).
Для розв'язання складних соціально-економічних проблем, усе-бічного врахування приватних, колективних та суспільних інтересів і формування продуманих рішень держава може залучати наукові установи, політичні партії, громадські та релігійні організації.
Вади держави
Реалізація соціально-економічної політики, вибір методів та засобів ДРЕ залежать від діяльності державного апарату з урахуванням вад (недоліків) держави. Вади держави — це її нездатність забезпечити ефектив-ний вплив на розподіл обмежених ресурсів та невідповідність політики розподілу обмежених ресурсів поширеним у суспільстві уявленням про справедливість. Виділяють чотири групи факто-рів, які негативно впливають на обґрунтування та реалізацію державних управлінських рішень у сфері ДРЕ.
1. Обмеженість інформації. Застосування будь-яких інстру-ментів ДРЕ має ґрунтуватися на аналізі можливих наслідків при-йнятих рішень. Там, де не вистачає об'єктивних даних, що уне-можливлює прогнозування результатів з достатньою достовірніс-тю, слід, як правило, утримуватися від надмірного державного втручання в економіку.
2. Нездатність держави повністю контролювати реакцію кон-трагентів на її дії. Втручання держави в економіку може спричиня-ти негативні побічні наслідки (екстерналії).
3. Недосконалість політичного процесу. Під впливом вибор-ців, груп спеціальних інтересів (лобі), політичних маніпуляцій і т. п. державні органи здатні застосовувати неадекватні методи регулювання і тим самим проводити неефективну політику.
4. Обмеженість контролю над державним апаратом. Особ-ливості становища й поведінки бюрократії здатні посилювати не-ефективність функціонування економіки, зокрема призводити до надмірного зростання управлінського апарату та невиправданого збільшення бюджетних витрат.
Для реальної економіки характерні ситуації, коли одночасно мають місце і вади ринку, і вади державного втручання. При цьому послабити вплив одних вад найчастіше можна лише поси-люючи вплив інших. Приймаючи економічні рішення, слід зіста-вляти наслідки впливу вад ринку й держави, щоб визначити оп-тимальну форму та межу державного регулювання.