(ціна, якість, собівартість та ін. ). Найбільш узагаль-неним показником порівняльної оцінки конкурентоспроможності окремих виробів (послуг) може бути відношення їх ціни до корис-ного ефекту (потужності, продуктивності, калорійності та ін. ). Конкурентоспроможність виробів (послуг) має різне значення у кон-кретному економічному середовищі.
Причинно-наслідкові зв'язки зміни конкурентоспроможності продукції аналізуються за впливом багатьох факторів, які можна поділити на:
а) фактори, які визначають економічне середовище споживання продукції;
б) фактори, які формують техніко-економічні можливості вироб-ництва і збуту продукції.
До першої групи належать: місткість товарного ринку, інтен-сивність його насичення, ступінь монополізації та ін. До другої групи належать: технічний рівень виробництва, забезпеченість кваліфікованими кадрами, фінансові можливості підприємства тощо.
Інформаційне забезпечення аналітичних досліджень включає, крім використання наявної економічної інформації, спеціальні мар-кетингові обстеження.
Динаміка показників продукції
Головним завданням підприємств є збільшення випуску та реалі-зації продукції.
Обсяг виробництва є вихідним показником для розрахунків, що використовуються в практиці обліку, планування, аналізу і звітності за різні проміжки часу (місяць, квартал, рік, зміну, годину).
Обсяг виробництва слугує основою визначення планових і звітних показників ефективності використання ресурсів: продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі, собівартості, прибутку. У зв'язку з цим аналіз резервів росту обсягу виробництва є основою у справі ефективності виробництва в цілому.
Обсяг продукції (робіт і послуг) у цінах підприємства включає готові вироби, напівфабрикати, роботи і послуги промислового характеру та інші елементи продукції, призначені для реалізації на сторону, у відповідності до діючої інструкції складання звіту по продукції.
Обсяг продукції аналізують натуральні (тонни, літри, штуки та ін.), вартісні (грошові) та умовні показники.
Найбільш точно відображають обсяг продукції натуральні показники. Ці показники застосовують при аналізі лише однорідної та одноякісної продукції.
Вартісні вимірники дозволяють узагальнювати дані про випуск продукції підприємством, його окремими підрозділами, галузями промисловості та в цілому народним господарством. Вони є узагальнюючим виміром обсягу виробництва та реалізації продукції.
Основними вартісним показниками обсягу продукції, робіт і послуг є: в промисловості - обсяг товарної нормативно-чистої реалізації продукції; в будівництві - обсяг будівельно-монтажних робіт, обсяг капітальних вкладень; в сільському господарстві - обсяг валової, товарної продукції рослинництва і тваринництва; на транспорті - вантажообіг; тощо.
Вибір того чи іншого вимірника залежить від умов і мети аналізу. Умовні показники застосовуються на підприємствах, що виробляють продукцію одного профілю.
Інформаційним джерелом аналізу виробництва та реалізації продукції є:
форма І-П; баланс підприємства, обсягу продукції робіт та послуг; форма 5-С; інші.
Показники обсягу продукції аналізуються в такій послідовності: дається оцінка напруженості і рівня виконання плану, динаміки. складу, асортименту, структури, якості виробленої продукції та причин їх відхилень від попереднього періоду; вивчається ритмічність виробництва і реалізації; виявляється і кількісно вимірюється вплив факторів на зміну обсягу випуску і реалізації продукції, дотримання терміну постачання і асортименту продукції.
Оцінка напруженості плану проводиться шляхом планового обсягу випуску продукції з проектною середньорічною потужністю (вона показана у паспорті підприємства). Розрахунок проводиться за формулою:
КПпл = Опл / Ппрл ,
де КПпл - коефіцієнт використання потужності підприємства; Опл - плановий обсяг продукції; Ппрл - проектна виробнича потужність.
Плановий обсяг продукції наводиться в «Балансі виробничих потужностей та їх використання». При оцінці виконання плану підприємствами-новобудовами та нещодавно введеними до експлуатації, враховують відсоток освоєння проектної потужності.
Оцінка виконання плану випуску основних видів продукції за поставками, терміном і номенклатурою, проводиться шляхом порівняння фактичного обсягу поставок з плановим. При цьому у фактичну поставку зараховуються суми в розмірах плану. Розрахунок ведеться за формулою:
В =(Рф / Рп) 100
де В - рівень виконання плану випуску чи реалізації продукції, в %; Рф - фактичний обсяг виробленої чи реалізованої продукції; Рп - плановий обсяг продукції.
Виконання плану виробництва та реалізації продукції визначається порівнянням фактичних і планових показників з відповідними по-казниками базисного року. Відповідно визначаються темпи росту і темпи приросту показників.
Оцінка виконання планових показників проводиться щоквар-тально (щомісячно) наростаючими підсумками з початку року. По-рівняння з результатами попереднього року проводиться за відповідний період (квартал, місяць).
Для аналізу динаміки показників і побудови рядів беруть кілька років. За базисний показник приймають останній рік, що передує обумовленому періоду або року, що закінчується числами 0 або 5. При такому аналізі вираховують:
1) загальний обсяг показників за відповідну кількість років;
2) абсолютний приріст показників за роками;
3) відносні темпи росту і приросту показників щорічно;
середній темп росту (приросту) показників за взяті роки.
Абсолютний приріст показників визначають як різницю між даними за відповідні суміжні роки.
Середньорічний приріст показників визначають шляхом ділен-ня загальної суми приросту за ряд років на кількість років, які ввійшли до розрахунку.
Відносні темпи росту і приросту показника свідчать про інтен-сивність його динамічної зміни.
Темп росту вираховують в процентах, шляхом ділення показни-ка відповідного періоду на показник базового року (базовий темп) або - наступного року до попереднього (ланцюговий темп).
Темп приросту вираховують в процентах, як різницю між вели-чиною темпу росту і 100%. Темп приросту може бути позитивним або негативним.
Середні величини темпів росту визначають через корінь N-ої ступені із базового темпу (або із добутку ланцюгових темпів) росту показника. При цьому, N дорівнює кількості співмножників ланцю-гових темпів росту, тобто - кількості років, за які визначаються темпи росту. Якщо, наприклад, порівнюючи з базисним роком темп росту за 2 роки складає 110,0%, то середній буде 104,88 (10 110,0%); середньорічний темп приросту складе 4,88% (104,88-100,0).
Оцінка виконання річного плану наростаючим підсумком з по-чатку року проводиться співставленням показників фактичних абсо-лютних темпів зростання обсягу виробництва продукції за місяць, квартал, рік з плановими за відповідний період.
Закінчується аналіз виконання плану визначенням тих показ-ників, по яких виявлені значні відхилення
