Залежність між обсягом продукції та втратами від браку характе-ризується величиною добутку питомої ваги витрат на брак у вироб-ничій собівартості продукції та обсягу фактичного випуску продукції в порівнянних цінах.

При аналізі вивчаються причини невиконання плану з якості продукції і виникнення браку у виробництві. Такими причинами можуть бути: низька якість сировини, матеріалів і комплектуючих виробів; технічна несправність устаткування; низький рівень квалі-фікації робітників; недосконалість технології; помилки в креслен-нях; порушення технології; незадовільний інструктаж робітників; неритмічність виробництва та інші організаційно-господарські при-чини. Інформаційною базою їх аналізу слугують: акти (повідомлен-ня) і відомості на брак; звіти відділу технічного контролю і звіти майстерень з гарантійного ремонту виробів про рекламації спожи-вачів; матеріали виробничих нарад, активів, зборів з якості; стінна та багатотиражна преса.

Детальне вивчення причин зміни якості продукції надає мож-ливість відпрацювати заходи щодо її підвищення.

Ритмічність випуску і комплектність продукції

Показники ритмічності характеризують ритмічність роботи під-приємства і ритмічність випуску продукції.

Під ритмічністю роботи підприємства розуміють рівномірне ви-конання складених завдань і планів-графіків кожним структурним підрозділом за певний проміжок часу.

Під ритмічністю випуску продукції розуміють суворе дотриман-ня планових графіків виробництва.

Ритмічність виробництва розглядається як важлива форма безпе-рервного, злагодженого, улаштованого і послідовного виробничого процесу за часом та в просторі.

Оцінка ритмічності роботи підприємств з масовим і великосерійним характером виробництва базується на оперативній інформації про виконання годинних, змінних та добових графіків.

Оцінка ритмічності роботи підприємств з одиничним випуском продукції базується на використанні звітів про виконання п'ятиден-них, декадних, місячних та квартальних планів.

Оцінка ритмічності виробництва проводиться шляхом визначен-ня коефіцієнта ритмічності (Кр) та коефіцієнта аритмічності (Кар) виконання робіт чи випуску продукції.

Коефіцієнти ритмічності роботи підприємства чи його структур-них підрозділів визначаються шляхом порівняння фактичного випуску продукції (чи обсягу виконаних робіт) за визначені проміжки часу з плановим. При цьому розрахунки виконують по фактичному обсягу продукції, але не більше плану. Обсяги виробництва за ко-роткі проміжки часу сумуються в місяць, квартал чи рік. Сумарний результат ділиться на плановий обсяг виробництва.

Коефіцієнт аритмічності роботи підприємства чи його структур-них підрозділів вираховується шляхом ділення обсягу продукції, що не одержана за зміну, добу, декаду чи місяць, на плановий випуск продукції. Його величина показує питому вагу продукції, недоодер-жаної у зв'язку з порушенням ритму роботи.

Коефіцієнт ритмічності повинен наближатись до 1, а коефіцієнт аритмічності - до 0, а Кр+ Кар = 1,0.

Зниження коефіцієнту ритмічності веде до неповного викори-стання виробничих потужностей, авралу та штурмівщини, браку в роботі і додаткових непродуктивних витрат матеріальних і грошових ресурсів, створення зверхнормативних залишків, невиконання плану виробництва та реалізації продукції і погіршує результативні показники роботи підприємства.

Контроль за ритмічністю випуску продукції здійснюють за графі-ками ритмічності, які будуються на підставі абсолютних або віднос-них даних про виконання добових чи змінних планів виробництва.

На ритмічність виробництва і реалізації продукції впливає комплектність.

Виділяють комплектність виробництва і комплектність продукції. Комплектність продукції - це повна відповідність продукції стан-дартам і технічним умовам, включаючи упаковку, забезпечення за-пасними частинами та інструментом. Комплектність виробництва - це випуск деталей і вузлів у кількості, кратній їх числу в одиниці продукції, з урахуванням залишків незакінченого виробництва.

Аналіз комплектності виробництва проводиться на підставі да-них технічної документації, оперативного обліку та інвентаризацій-них відомостей незакінченого виробництва.

Некомплектність виробництва веде до порушення ритму роботи в наступному періоді, гальмує виробничий цикл і заморожує обігові кошти.

Обсяг резервів збільшення випуску продукції за рахунок нала-годження ритмічної роботи аналізується шляхом множення різниці між найбільшим і середнім добовим випуском продукції на відповідну кількість діб в аналізованому періоді.

Аналіз резервів виробництва і реалізації продукції

Резерви виробництва і реалізації продукції розглядають-ся як науково обгрунтований запас виробництва для забезпечення гарантії виконання договорів поставки і як невикористані можливості зростання і вдосконалення виробництва продукції та його кінцевих фінансових результатів. Резерви випуску і реалізації про-дукції виникають постійно під впливом науково-технічного прогре-су, вдосконалення організації виробництва, праці й менеджменту. Невикористані можливості виробництва і реалізації продукції є ос-новним об'єктом аналітичного пошуку, оскільки при цьому визна-чається не лише втрачена вигода, а й оцінюються можливості та доцільність їх мобілізації. Доцільно виділити чотири етапи до-слідження резервів виробництва і реалізації продукції.

На першому етапі дають оцінку зовнішніх і внутрішніх ре-зервів. Зовнішні резерви виробничої програми формуються зміною кон'юнктури товарного ринку (попиту на продукцію, її конкурен-тоспроможності, можливостей конкурентів і контрагентів ринку), станом ринків капіталу, фондів, матеріалів, робочої сили та ін. Виділення цих резервів можливе за методикою, яка висвітлена у попередніх розділах. Внутрішні резерви виробництва і реалізації продукції виражають можливості підприємства і пов'язані насам-перед з використанням виробничого потенціалу. Вони є основною областю аналітичних досліджень.

На другому етапі виділяють інтенсивні та екстенсивні резерви виробництва і реалізації продукції. Процес екстенсивного нарощу-вання виробничого потенціалу є необхідним, але обмежується фінансовими можливостями підприємства та економічною до-цільністю. Економічно виправданим є таке нарощування виробни-чого потенціалу, яке супроводжується більш високим приростом фінансових результатів, соціальними та економічними передумо-вами. Це, зокрема, нарощування виробничої потужності для забез-печення монопольного становища на ринку, збільшення витрат ре-сурсів для поліпшення якості і конкурентоспроможності продукції та ін. Визначальним же напрямом мобілізації резервів виробництва і реалізації продукції є інтенсифікація виробничо-збутової діяль-ності. Інтенсифікація використання виробничих ресурсів є голов-ною передумовою досягнення високих фінансових результатів та стійкого фінансового стану.

Оцінка результатів інтенсифікації включає таку систему розра-хунків:

а) визначення динаміки показників інтенсифікації використання виробничих ресурсів;

б) визначення співвідношення приросту використання виробни-чих ресурсів у розрахунку на 1 % приросту обсягу виробництва;

в) розрахунок частки впливу зміни показників інтенсифікації на приріст обсягу виробництва продукції; г) розрахунок відносної економії виробничих ресурсів;