Основні засади та проблеми інвестування

Інвестиційний процес у державі з ринковою економікою

Інвестиційний процес у державі з ринковою економікою має виходити з додержання таких принципів:

І) об'єктивна необхідність визнання довго- і середньотермінових циклів інвестиційної активності;

2) взаємодія локальних, галузевих, регіональних і народно-господарських циклів інвестиційної активності;

3) формування ринкових важелів в інвестиційній сфері одно-часно з аналогічними процесами в інших галузях народного гос-подарства;

4) логічність і цілісність інвестиційного циклу;

5) спадкоємність у реалізації конкретних заходів, пріоритет-ність спрямування коштів для реалізації інвестиційного процесу.

Основні напрями інвестиційної політики в Україні*

Зниження соціальної напруги, досягнення остаточного під-ходу у виділенні коштів на потреби соціальної сфери.*

Скорочення фонду виробничого будівництва за рахунок дер-жавних коштів і формування надійних інвестиційних джерел, в першу чергу з власних коштів підприємств та ін.*

Скорочення централізованих державних капіталовкладень, що виділяються безповоротно. Перехід до нових принципів цент-ралізованого фінансування інвестиційної діяльності.*

Створення ринку підрядних робіт. Зацікавленість будівель-ників у виконанні замовлень.*

Прискорення темпів розвитку промисловості групи Б.*

Прискорення у кілька разів темпів вибуття застарілого об-ладнання.*

Перегляд надання державних кредитів на вигідних умовах з дефіцитними ставками на конкурсній основі, включаючи держав-не замовлення.*

Залучення іноземних інвестицій, отримання іноземних кре-дитів, створення спільних підприємств з іноземним капіталом за такими напрямами, як розвиток переробної промисловості АПК, активізація приватизації, конверсії, а також галузей, які визнача-ють науково-технічний прогрес.*

Створення ефективних форм і механізмів управління інвес-тиційною діяльністю.*

Розвиток паливно-енергетичного комплексу, ресурсозбері-гаючих технологій, конверсія ВПК, забезпечення населення то-варами народного споживання вітчизняного виробництва, розви-ток медицини і фармацевтичної промисловості.

Усі ці напрями інвестиційної діяльності в Україні вже зараз починають розвиватися в умовах формування ринкового механі-зм}. Тому трансформація інвестиційного механізму на мікрорівні, наприклад у промисловості, повинно проводитися в межах макроекономічної стабілізації.

Інвестиційний ринок як економічна категорія являє собою збалансованість попиту і пропозиції на інвестиції та випереджа-ючих можливостей підрядників в їх матеріалізації. Це означає, що, з одного боку, потрібні економічні заходи зі отримання попи-ту на інвестиції та зменшення маси безготівкових грошей, які не-адекватні обсягу та якості продукції, а з іншого, — антимонопольні заходи, які б сприяли розвитку ринку будівельних послуг.

Умови розвитку ринкових відносин:

1) роздержавлення власності;

2) приватизація державної власності;

3) конституційний захист прав власності;

4) вільна конкуренція;

5) введення вільних ринкових цін;

6) відпрацювання механізму соціального захисту;

7) відміна всіх заходів, які стримують ринкову саморегуляцію;

8) розробка правової бази ринкової економіки;

9) підготовка фахівців-експертів і керівників усіх рангів, пере-кваліфікація кадрів на засадах роботи в умовах ринкової економіки.

Інвестиційний ринок та його інфраструктура

Інвестиційний ринок — це економічна категорія, що являє собою збалансованість попиту та пропозиції на інвестиції. Інвести-ційний ринок формує суб'єкт — інвестор, тобто господарюючий суб'єкт, в якого виникає попит на інвестиції та інвестиційні товари.

У країнах з розвинутими ринковими відносинами інвестицій-ний попит і пропозиція збалансовані через механізм ціноутво-рення па базі зрівноважених цін на інвестиції та інвестиційні то-вари. Система зрівноважених цін формується мікроекономічними пропорціями у процесі виробництва та збуту, головною з яких є співвідношення «інвестиції— приріст інвестиційних товарів (ка-пітального манна)». При цьому ринок характеризується випере-джаючим розвитком інвестиційної пропозиції та відносно стабіль-ним попитом.

Для стимулювання інвестиційного попиту товаровиробників і розвитку конкуренції між ними держава застосовує систему за-ходів антимонопольного регулювання.

Механізм дії ціни зрівноваженості полягає у такому. Інвестор, вкладаючи кошти, розраховує отримати максимальний прибуток за мінімальних витрат. Він віддає перевагу найприбутковішим активам (інвестиційним товарам) з найвищою нормою прибутку на вкладений капітал. Ця ефективна галузь залучає більшу масу капіталу. Відповідно попит на інвестиційні товари починає пере-вищувати пропозицію, та їх ціна збільшується. Висока ринкова ціна таких товарів є індикатором їх привабливості для інвесторів з точки зору віддачі інвестицій — їх дохідності.

Перелив інвестицій у зазначену галузь призведе, врешті-решт, до підвищення пропозиції цього інвестиційного товару та, як на-слідок, до зниження його ціни. Інвестиції ж спрямовуватимуться на нові високоприбуткові виробництва, що у майбутньому неми-нуче призведе до розширення попиту на інвестиційні товари, ви-робництва їх нових видів і стимулювання діяльності інвесторів у використанні прибутку та нагромадженні капіталу, а також до створення умов для розвитку будівельних фірм, які виступають на ринку основними продавцями інвестиційного товару. У примі-тивному розумінні, фінансовий ринок капіталу — це місце зу-стрічі, де підприємці та фірми, які прагнуть запозичити гроші, зустрічаються з тими, в кого вони є вільними.

Інвестиційна діяльність завжди починається з ринку, оскільки заощаджень і поточних доходів потенційному інвестору, як пра-вило, не вистачає. Крім цього, інвестор зазвичай намагається за-лучити акціонерний капітал з метою зменшення ризику та розпо-ділу відповідальності. На рис. І наведена схема ринкових відно-син, суб'єктом яких є інвестор.

Сегментація інвестиційного ринку — це сукупність ринку споживчих товарів, ринку споживчого кредиту, ринку інвести-ційних товарів і ринку фінансових ресурсів.

Ринок реальних активів (інколи вживається термін «мате-ріальні чи фізичні активи») пропонує такі інвестиційні товари та послуги: нерухомість, ділянки під будівництво (іпотечний ри-нок); обладнання, будівельні матеріали, дослідницькі, конструк-торські, будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші ро-боти і послуги (підрядний ринок); нові технології, ліцензії, патен-ти на винаходи і відкриття, досвід, знання, ноу-хау, інжиніринго-ві послуги (ринок інтелектуальних цінностей). На цьому ринку як інвестиційний товар реалізується також робоча сила, тобто про-дається здатність до праці за наймом.

Ринок фінансових ресурсів поділяється на: грошовий ринок (ринок цінних паперів — боргових свідоцтв з термінами пога-шення менше одного року); ринок капіталів (довгострокових цін-них паперів та корпоративних акцій); кредитний ринок (боргових зобов'язань за довгостроковими кредитами). Іноді цей ринок на-зивають ринком позичкового капіталу.

Ринок капіталів, у свою чергу, класифікується як первинний (розміщення нових цінних