Найважливішою складовою ринку інвестицій є ринок інвес-тиційних товарів. Виробництво і рух цих товарів на ринку забез-печується елементами інвестиційної інфраструктури. У країнах з розвинутою ринковою економікою мережа таких елементів є над-звичайно широкою. Головне завдання інвестиційної інфраструк-тури — обслуговування інвестиційної сфери, задоволення інвес-тиційного попиту. Основним інвестиційним товаром є продукція проектно-дослідницьких, будівельних, монтажних підприємств, фірм і постачальників матеріально-технічних ресурсів, яка в ос-новному забезпечує інвестиційний процес.

На інвестиційному ринку працює велика кількість різних посередників, які створюють його інфраструктуру. Саме взає-модіями цих посередників і характеризується стан інвестицій-ного ринку.

Інвестиційний ринок— це система, що включає:

1) суб'єктів (інвесторів, підрядників, замовників, проектні і науково-дослідні організації та ін.);

2) об'єктів (матеріальні і нематеріальні, права, ліцензії, патен-ти, ноу-хау та ін.);

3) інфраструктуру ринку (банки, біржі, пенсійні фонди, стра-хові компанії, інвестиційні фонди, інженерно-консультаційні фір-ми, суд, арбітраж та ін.);

4) ринковий механізм;

5) контроль з боку держави за дією ринкового механізму.

Інвестиційний клімат держави

Інвестиційний клімат — це сукупність політичних, соціаль-но-економічних, фінансових, соціально-культурних, організацій-но-правових і географічних факторів, які притаманні певній краї-ні і визначають привабливість її для іноземного інвестора.

Щодо загальної оцінки інвестиційного клімату в Україні на макроекономічному рівні, то тут слід відзначити, що в економіці продовжується спад виробництва, зменшується частка надхо-джень від податків, накопичуються неплатежі, знижується частка банківського кредитування у ВВП, зростає сума внутрішнього і зовнішнього боргу, зростає рівень тіньової економіки, знижуєть-ся частка державних капіталовкладень (щороку в цілому на 5— 10%). Крім цього, на інвестиційний клімат держави суттєвий вплив мають:*

приховане безробіття;*

неможливість виконання державою своїх обов'язків щодо соціального захисту громадян;*

відсутність ефективних процедур банкрутства, захисту прав власників;*

високий рівень злочинності;*

слабка дисципліна виконання законодавчих актів. Причинами погіршення інвестиційного клімату в Україні є:

по-перше, заполітизованість економіки; по-друге, негативні нас-лідки приватизації, до яких призвело збочення та заміна такої ос-новної мети приватизації, як сприяння розвитку виробництва, на отримання прибутку в короткий термін.

Шляхи активізації інвестування

Рівень інвестиційної активності перебуває у безпосередній за-лежності від стану економіки в державі, функціонування фінан-сово-кредитної системи, прибуткової діяльності підприємств, до-хідної політики бюджетів усіх рівнів та доходів населення.

Позитивний вплив на інвестиційну активність може справити подолання інфляції, що робить можливим забезпечення функціо-нування довгострокових інвестиційних кредитів як основи капі-тального будівництва за ринкових умов, сприяє нормалізації фі-нансового стану підприємств, активізації виробництва.

Отже, до шляхів активізації інвестування в Україні можна віднести такі:

І. Реформа підприємств, яка передбачає перехід до загально-прийнятих у світовій практиці стандартів бухгалтерського обліку, оцінку основних виробничих фондів відповідно до їх реальної рин-кової вартості, суттєве покращення корпоративного управління.

2. Страхування майна (особливо великих підприємств).

3. Розвиток інфраструктури, форм і методів залучення до інве-стиційної сфери заощаджень населення.

4. Іпотека. Необхідно активно сприяти становленню системи жи-тлового іпотечного кредитування, формуванню вторинного ринку іпотечних кредитів для залучення у сферу банківського кредитуван-ня вагомих довгострокових позабюджетних фінансових ресурсів.

За умов гострого дефіциту власних капіталовкладень, необ-хідних для проведення структурної перебудови економіки, розв'я-зання проблем її інтеграції в світову економіку, важливого зна-чення набуває залучення в Україну зовнішніх джерел фінансу-вання, зокрема іноземних інвестицій. Забезпечення зростання об-сягу надходжень у країну іноземних інвестицій залежить, по-пер-ше, від поліпшення макроекономічної ситуації в країні в цілому. Насамперед це стосується зміцнення фінансового становища дер-жави, включаючи скорочення дефіциту консолідованого бюдже-ту, зменшення внутрішнього та зовнішнього державного боргу, реформування відносин власності, вдосконалення податкової си-стеми, зміцнення економічної стабільності з подальшим зростан-ням темпів ВВП. По-друге, зростання обсягів іноземних інвести-цій визначається здійсненням заходів економічного, нормативно-правового, інформаційного та організаційного механізмів залу-чення іноземного капіталу, які здатні забезпечити стабільні умо-ви для інвесторів.

Важливим кроком на шляху до активізації процесів іноземно-го інвестування в економіку України вважається впровадження дійових механізмів приватизації підприємств стратегічними іно-земними інвесторами, до яких насамперед належать транснаціо-нальні компанії (наприклад, із США, Німеччини, Південної Кореї та ін.). Транснаціональні компанії (ТНК) мають на меті якомога ширше використовувати потужний ресурсний потенціал країни та досягти прибутку від інвестування шляхом налагодження в Україні власного виробництва, дилерської мережі та експорту продукції.

Для активізації інвестиційної діяльності неабияке значення має стимулювання лізингових операцій — гарантованого товар-ного інвестування. Він має ряд переваг. По-перше, лізинг більше за інших наближений за своєю суттю до довгострокових банківсь-ких кредитів, що нині так необхідні підприємствам. По-друге, лізинг дає змогу забезпечити оперативність і гнучкість у вирішенні виробничих завдань шляхом тимчасового використання устатку-вання, а не придбання його у повну власність. По-третє, лізинг робить можливим доступ підприємствам-користувачам усіх форм власності до найпередовішої техніки і дає змогу ліквідувати су-перечності між необхідністю її використання та швидким її мо-ральним старінням.

Одним з найперспективніших напрямів залучення іноземного капіталу в Україну має стати розгортання мережі інвестиційних фондів і компаній. У зв'язку з цим великого значення набуває надходження венчурного (або ризикового) капіталу, який тісно пов’язаний з фінансуванням інновацій та науково-технічним про-гресом. Основними галузями в Україні, які потребують ін'єкції ризикового капіталу, є передусім агропромисловий комплекс, енер-гетика, транспорт, зв'язок.

Активізації залучення інвестицій в економіку України сприя-тиме реформування власності, приватизація державних підприємств. Прискорення останньої передбачає створення сприятливих умов для ефективної діяльності іноземних інвесторів, дійовішого викори-стання кредитів, що надаються Світовим банком та ЄБРР для роз-витку приватного сектора економіки,