країні. У 1898 p. було опубліковано його до-кторську дисертацію «Російська фабрика в минулому та сучасному. Історико-економічне дослідження». Ця праця здобула високу оцінку західноєвропейських економістів (зокрема І. Шумпетера).
Загальновизнаним у світовій економічній літературі є внесок М.Туган-Барановського в розробку таких проблем, як теорія розпо-ділу, теорія кооперації, теорія соціалізму та ін.
Світовим визнанням користувались дослідження українських економістів, представників математичного напряму в політичній економії, які намагалися синтезувати ідеї класичної і психологіч-ної шкіл.
1902 p. відомий український економіст-математик М. Столяров за допомогою диференційного обчислення намагався довести слуш-ність запропонованої М. Туган-Барановським економічної формули про пропорційність граничної корисності господарських благ, що вільно відтворюються'. Розробляючи цю проблему, М. Столяров зумів не лише подолати певну обмеженість формули М. Туган-Барановського, що полягала у суто суб'єктивному трактуванні ко-рисності, а й сформулював функцію суспільної корисності.
Першим у Росії й Україні глибоке обгрунтування принципів за-стосування математичних методів з позицій психологічної школи дав уже згадуваний нами О. Білимович. Він зробив висновок про обмежені можливості використання математичних методів для еко-номічних досліджень і вважав за доцільне використовувати матема-тику переважно для ілюстрації викладу.
Економіко-математичний метод дослідження застосовував також Р. Орженцький, розвиваючи ідеї відомого російського економіста-математика В. Дмитрієва щодо теорії ціни, теорії попиту тощо.
Найбільш видатним економістом-математиком, який справив ве-личезний вплив на розвиток сучасних економ і ко-математичних до-сліджень, був Є. Слуцький (1880—1948), викладач Київського ко-мерційного інституту (1913—1926)2. Він зробив визначний внесок у розвиток математичних, математико-статистичних досліджень. Йо-го твір «Теорія кореляції і елементи вчення про криві розподілу» (1912) був тривалий час найліпшим посібником з математичної ста-тистики. 1915 року Є. Слуцький опублікував в італійському журналі статтю «До теорії збалансованого бюджету споживача», яку лише 1963 p. було передруковано в Москві. У цій статті вчений показав зв'язок між функцією корисності і рухом цін і грошових доходів на-селення. Ця праця вважається основоположною серед сучасних економіко-математичних досліджень проблем попиту і взаємозв'язку між функцією попиту, рухом цін та доходів.
Уже в 30-ті роки ця праця здобула високу оцінку зарубіжних економістів, зокрема Р. Аллена і Дж. Хікса, які виявили її в іта-лійському журналі. Ідеї Є. Слуцького лягли в основу книжки Дж. Хікса «Вартість і капітал» (1939). У ній Хікс високо оцінює наукові розробки Є. Слуцького й наголошує, що він був першим економістом, котрий зробив значний крок наперед порівняно з «неокласиками» і з Парето. Хоча Хікс і дізнався про статтю Слу-цького тільки тоді, коли основні ідеї його власної праці були опу-бліковані в журналі «Economica»(1934), це не завадило йому ви-знати, що «теорія, яку буде викладено в цьому і двох наступних розділах (праці «Вартість і капітал»), належить, по суті, Слуцькому...».
Про величезний вплив праць Є. Слуцького на розвиток економі-чної науки і, зокрема, економетрики писав Р. Аллен. Ще 1936 p. він опублікував працю, присвячену Слуцькому, в якій дав високу оцін-ку його теорії поведінки споживача .
1950 p. Аллен в журналі «Економетрика» опублікував нову стат-тю, присвячену Слуцькому. Він писав, що праці Слуцького мали ве-ликий і сталий вплив на розвиток економетрики у двох важливих напрямах: теорії поведінки споживачів і аналізі часових рядів.
Високо оцінюють економісти і внесок Слуцького в розробку ос-нов праксеології. В «Етюді до проблеми будування формально-праксеологічних засад економіки», що його було опубліковано українською і німецькою мовами3, Слуцький уперше в світовій лі-тературі поставив питання про необхідність формування особливої науки — праксеології, яка б розробляла принципи раціональної по-ведінки людей за різних умов.
Ідеї Є. Слуцького, з дещо модернізованим математичним апара-том, широко використані у творах зарубіжних економістів Р. Алле-на, Дж. Хікса, Хауттакера, Дебре, Ерроу та інших.
Підсумовуючи цей короткий огляд розвитку політичної економії в Україні, слід ще раз наголосити на його певних особливостях. Українські вчені не тільки запозичували економічні ідеї, теорії за-хідних економістів і розвивали їх з урахуванням соціально-еконо-мічних особливостей розвитку України, а й створювали наукові тео-рії, які стали надбанням світової економічної думки.