КУРСОВА РОБОТА
Реферат
на тему:
Вільні економічні зони
Вступ
Створення ВЕЗ.
Мета створення ВЕЗ.
Статус, строки і терміни ВЕЗ.
Висновок
Додаток
Вступ
Багато які країни зверталися і звертаються до нетрадиційних методів активізації своєї участі у міжнародному розподілу праці. Одним з напрямів стимулювання розвитку виробництва, зростання валютних надходжень, покращання платіжного балансу та одержання доступу до нових і новітніх технологій є утворення вільних економічних зон (ВЕЗ) з особливим юридичним та митним статусом, які створюють сприятливі умови для залучення іноземного капіталу. Ці умови охоплюють різноманітні податкові, митні, валют -но-фінансові та інші преференції, які надають право іноземним фірмам безмитне ввозити машини і устаткування, технології, сировину і матеріали, напівфабрикати, створювати експортні виробництва, переводити значну частину одержаного прибутку за межу митного кордону ВЕЗ.
В економічній політиці кожна держава намагається вибрати таку тенденцію, яка сприятиме її економічному розвитку та значення на міжнародному рівні. Україна зацікавлена як у відкритості своєї економіки, так і у протекціонізмі. Для поєднання цих обох тенденцій вона пішла шляхом реформування соціально-економічного становища. А це вимагає нових форм регіонального розвитку, що грунтуєтсья на можливостях певних регіонів найбільш повна та ефективно використовувати наявні ресурси і сприятливе економіко-географічне та геополітичне розташування для залучення іноземних інвестицій.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює діяльність ВЕЗ в Донецькій області є Закон України “Про спеціальні вільні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” від 24 грудня 1994 року.
Законом визначено, що метою створення в Донецької області спеціальних економічних зон та запровадження на територіях пріоритетного розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності є:
залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, що вивільняються у зв'язку із закриттям, реструктуризацією гірничодобувних та інших підприємств;
впровадження нових технологій, модернізація діючих виробництв;
розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення поставок на внутрішній ринок високоякісних товарів та послуг;
створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури; тощо.
Управління СЕЗ «Донецьк» та «Азов» і територіями пріоритетного розвитку здійснюють:*
Рада з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецької області (далі — Рада);*
органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації;*
органи господарського розвитку спеціальних економічних зон.
Географічне положення України надзвичайно сприятливе щодо розвитку міжнародних економічних відносин і спільного підприємництва.
1. Створення ВЕЗ
ВЕЗ (вільні економічні зони) як достатньо нове явище у світовій економіці в сучасному їх вигляді з’явились на початку 70-х років минулого століття. Однак відомо, що митна зона в Гібралтарі, так само як і зона кшталт порто-франко в Одесі, була створена ще на поч.. ХІХ ст.
За свідченнями фахівців, з тих далеких часів ВЕЗ у світі існувало більше 700, з-поміж яких тільки в Західній Європі було близько 100, зокрема у Швейцарії – 26, Іспанії – 22, Італії – 11, у Франції – 10, у Фінляндії – 7. Зараз ВЕЗ у різних їх варіантах існують у США, Франції, В’єтнамі, Болгарії, Угорщині, Мексиці, Ірландії, Південній Кореї, КНР та інших державах. Слід зазначити, що економіки названих країн та інших зазнали значного економічного розвитку з часу впровадження такої форми залучення інвестицій.
З-поміж цих прикладів досить успішно функціонувалися ВЕЗ різних країнах світу Україна може стати чи не єдиним негативним прикладом використання такого надзвичайного ефективного способу підтримки місцевої економіки та доручення іноземних інвестицій.
В Україні правова база для створення ВЕЗ розроблювалось на початку 90-х років минулого століття, разом із прийняттям так званих законів першої хвилі. У жовтні 1992 р. було прийнято закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”, а після затвердження урядом у 1994 р. концепції створення вільних економічних зон в Україні почалися перші спроби їх створення.
Відповідне законодавство передбачає створення різни зон, з-поміж який виробничі, фінансово-банківські, строкові, експортні, митні, транзитні, туристсько-рекреаційні, технополіси тощо.
Згідно із зазначеним Законом для іноземних інвесторів і спільних підприємств, що діють у ВЕЗ, можуть надаватися додаткові пільги, вводитися спрощений порядок реєстрації підприємств з іноземними інвестиціями, встановлюватися знижені ставки плати за користування землею та іншими природними ресурсами, особливий митний режим, спрощений порядок в’їзду і виїзду іноземних громадян, зокрема, встановлення безвізового режиму тощо.
Світова практика свідчить, що найбільш ефективні ВЕЗ, які мають галузевий характер і розміщені на достатньо обмеженій території, як правило, не більше 10 кв. км. Тому вчені та фахівці у цій сфері обґрунтовують створення, передусім, так званих локальних зон вільного підприємства.
Схоже, в Україні своїм шляхом і більшість ВЕЗ стали створювати у межах адміністративних одиниць. Управління такими зонами, крім соціально створених адміністрацій, здійснюють ще й місцеві органи влади.
Вже досить скоро міжнародні організації, що представлені в Україні ,стали звертати увагу на неефективність ВЕЗ, які були створені і діяли в Україні, та на погіршення умов здійснення в них іноземного інвестування. Згодом Світовий банк та Міжнародний валютний фонд стали наполягати на перегляді ставлення до ВЕЗ в Україні.
Погодження уряду про призупинення створення нових спеціальних економічних (вільних) зон в Україні спричинило жваву дискусію про важливість ВЕЗ для економіки та необхідність їх залишення в Україні.
Ми ж наразі звернемося до правового аналізу окремих положень законів про створення та діяльність ВЕЗ в Україні. Із загального аналізу відповідного законодавства можна дійти висновку, що закони про створення ВЕЗ були прийняті з порушенням чинного спеціального законодавства щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон.
Надамо деякі пояснення такого припущення. Проголошуючи політику залучення іноземних інвестицій в економіку країни, будь-яка держава може встановлювати