В своєму повсякденному житті кожний міг переконатися в тому, що кількість речей, які купуються людьми, завжди залежить від їх ціни. Чим вища ціна товару, тим менше його купують, і навпаки, чим нижча його ринкова ціна, тим більше одиниць даного товару, при інших рівних умовах, буде куплено, цей взаємозв'язок зображено за допомогою наступної таблиці з якої видно, що при будь-якій ринковій ціні завжди буде пред'являтися попит на пшеницю.

Таблиця 2.1. Попит споживача на пшеницю (дані довільні)

Ціна в дол. за бушель*

пшениці Р | Величина попиту в млн. бушелів за тиждень 0

5 | 9

4 | 10

3 | 12

2 | 15

1 | 20

*бушель - одиниця виміру сипучих товарів в країнах з англо-амсриканською системою вимірювання. Зобразимо цю залежність графічно (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Крива індивідуального попиту за тиждень.

З таблиці видно, що кожній парі (Р і Q) відповідає нанесена точка на графіку. Зауважимо, що кількість і ціна знаходяться в оберненій залежності. Ця важлива залежність отримала назву закону поступового спадання попиту. Його можна сформулювати слідуючим чином:

якщо ціна будь-якого товару підвищується (і при цьому всі інші умови залишаються незмінними), то попит буде пред'являтися на меншу кількість цього товару, або, що те ж саме, якщо на ринок поступає більша кількість якого-небудь товару, то при інших рівних умовах, він може бути реалізований лише по менш високій ціні.

Попит з позиції одного споживача називають індивідуальним. Ринковий попит - це сукупність попиту різних споживачів за різних можливих цін. Величина попиту залежить від таких нецінових чинників:

грошові доходи споживачів;

кількість споживачів на ринку;

ціни на суміжні товари;

смаки та уподобання споживачів тощо.

Тепер охарактеризуємо другу сторону звернемось до пропозиції. Пропозиція - це кількість товару, що знаходиться на ринку, або здатна бути туди доставлена виробниками за відповідної ціни. Зупинимося на графіку пропозиції.

Таблиця 2.2. Пропозиція пшениці індивідуальним виробником (дані довільні).

Ціна в дол. за бушель*

пшениці Р | Величина попиту в млн. бушелів за тиждень 0

5 | 18

4 | 16

3 | 12

2 | 7

1 | 0

Таблична інформація у графічному зображенні набуває вигляду кривої пропозиції (рис.2.2.)

Рис.2.2. Крива пропозиції пшениці індивідуальним виробником.

Якщо графік попиту встановлює відношення між цінами і тою кількістю товару, яку споживачі бажають купити, то під графіком пропозиції ми розуміємо відношення між ринковими цінами і тою кількістю продукції, яку виробники виявляють готовність виробити і продати.

На рис.2.2. легко побачити прямий зв’язок між ціною і кількістю пшениці, що пропонується. З підвищенням цін відповідно зростає і величина пропозиції, зі зниженням – відповідно зростає і величина пропозиції, зі зниженням – скорочується також і пропозиція. Прямий зв’язок між пропозицією і ціною називається законом пропозиції. Він показує, що виробники хочуть виготовити для продажу більшу кількість пшениці за високої ціни, але вони не згодні це зробити за низькі ціни.

Крива пропозиції виражає різні кількості пшениці, які виробник спроможний виробляти і постачати на ринок, а також залежить від таких чинників:

ціни на ресурси;

технологія та організація виробництва;

податки та субсидії;

кількість продавців на ринку.

Зміна одного або кількох чинників веде до зміни пропозиції.

Зауважимо, що до цього часу ми розглядали всі ціни лише як можливі. Але якою може бути ціна в дійсності? Скільки в такому випадку буде вироблено і спожито? Один лише графік попиту, чи графік пропозиції відповіді дати не може. Щоб встановити, як визначається конкурентна ціна, треба об'єднати аналіз попиту з аналізом пропозиції.

Рис. 2.3. Графік рівноважної ціни.

З графіку видно, що єдино можливою ціною на ринку є ціна в 3 дол. за бушель пшениці. За даної ціни обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції і складає 12 млн. бушелів пшениці за тиждень. Це і є рівноважна ціна. Але вона - не просто ціна, в якій урівноважуються закупівлі і продажі, вона означає, що покупці зорієнтовані продовжувати здійснювати закупівлю товарів у тих обсягах, у яких виробники погоджуються продовжувати постачати їх на ринок.

Розрізняють часткову рівновагу на окремому ринку і загальну рівновагу ринку.

Як уже зазначалося, ціни на товари перебувають у постійному русі: зміна ціни на один товар впливає на обсяг попиту і пропозиції на інший, а це, у свою чергу, впливає на рівноважну ціну. Якщо вся система цін виявляється у стані рівноваги, тоді настає загальна рівновага ринку.

Ринковий механізм - це механізм координації діяльності господарюючих суб'єктів через систему цін. Багато економістів, від А.Сміта і до Фрідріха А. фон Хайєка, вважали, що механізм вільного ціноутворення є найбільш ефективним засобом розподілу ресурсів.

Конкуренція і класифікація ринків

Важливим складовим компонентом механізму ринкової економіки є конкуренція. Дослівно конкуренція в перекладі з латинської мови означає «зіштовхнутися», що характеризує боротьбу між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту продукції.

Конкуренція означає економічне суперництво між відокремленими виробниками за найкращі умови виробництва і реалізації продукції з метою отримання прибутку.

Основне завдання конкуренції - завоювати ринок у боротьбі за споживача, перемогти своїх конкурентів, забезпечити одержання сталого прибутку.

Умовами виникнення конкуренції є:

наявність на ринку великої кількості виробників будь-якого конкурентного товару або ресурсу;

свобода виробників, щодо вибору господарської діяльності;

відповідність між попитом і пропозицією товарів та послуг;

наявність ринку засобів виробництва.

Конкуренція має як негативні, так і позитивні риси.

Негативні риси конкуренції полягають у тому, що дрібні виробники витісняються великим капіталом: одні розоряються, інші збагачуються, посилюється соціальне і майнове розшарування населення, зростає безробіття, посилюється інфляція.

Позитивні риси конкуренції:

виступає рушійною силою ринкової економіки;

стимулює економію матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, спонукає постійно оновлювати асортимент