Усе зростаючу роль на ринку споживчих товарів виконують послуги.

Послуги - відповідна діяльність людини, що спрямована на задоволення особистих потреб, але не набуває речовинно-матеріальної форми. Різниця між корисністю послуг і корисністю речових благ полягає в:

фізичній невідчутності, тому що їх не можна відчути органами чуття;

невід'ємності від свого джерела (трудової діяльності), тоді як продукт у вигляді речі існує незалежно від наявності або відсутності джерела виникнення;

неможливості їх накопичення та зберігання: послуга існує одночасно в момент «виробництва» та «споживання»;

індивідуальності та плинності якості: однакові продукти-речі мають одні й ті самі якості, тоді як однакові послуги можуть надаватися на більш високому або більш низькому рівні.

Послуги, які формують ринок споживчих товарів, обумовлюються набором бажаних характеристик. Саме цей набір диференціює їх як блага і є умовою формування різних галузей у сфері послуг особистого споживання. Це такі галузі: оптова і роздрібна торгівля; транспорт і зв'язок; освіта, культура та мистецтво; кредитно-фінансова сфера в тій частині, яка обслуговує особисті потреби людей; комунальні послуги; потреби відпочинку: готельні та ресторанні послуги, туризм тощо.

Особливим елементом ринку товарів особистого споживання є духовні блага: книжки, журнали, газети, наукові відкриття, частка яких на ринку товарів особистого споживання неухильно зростає.

Місткість ринку споживчих благ залежить від виробничих можливостей кожної окремої галузі.

Чим потужніші галузі і сфери, що виробляють засоби для життя (їжу, одяг, житло, автомобілі, меблі, побутову техніку і безліч інших речей та послуг), тим більшим і місткішим і з більшою кількістю секторів буде кошик товарів вітчизняного виробника.

У сучасній економіці України прийняття більшості важливих рішень щодо особистого споживання ґрунтується на системі ринків і цін. У ринковій системі споживачі віддають свої гроші, щоб купувати те, що найбільше хочуть, подібно до виборців, які віддають голоси на виборах. Ті споживачі, що мають найбільше грошей, справляють найбільший вплив на вибір того, що виготовляти і хто користуватиметься благами.

Отже, виробництво взаємодіє з особистим споживанням людей через такі ключові категорії, як пропозиція, продуктивність праці, витрати виробництва, якість продукції, уподобання споживачів і їх платоспроможний попит.

Виробництво споживчих благ для людей має бути адекватним платоспроможному попиту населення. Якщо рівновага відсутня, то в суспільстві виникає диспропорція: не вистачає певної кількості товарів однієї групи і виникає перевиробництво товарів іншої. Ринок, через конкуренцію, ціни, взаємодію попиту і пропозиції та інші механізми впливає на виробництво, змінюючи його структуру, ліквідує ринкову нерівновагу і забезпечує збалансоване функціонування виробництва й особистого споживання.

4.2) Ринки виробничих ресурсів; засобів виробництва, землі і робочої сили

Для нормальної діяльності підприємств потрібні виробничі ресурси: праця, земля, засоби виробництва і підприємницькі здібності. Понад 90% виробничих ресурсів придбають на ринку, тобто за гроші. Таким чином, попит і пропозиція, ціноутворення впливають на рух виробничих ресурсів та їх зайнятість у виробничому процесі.

Ринки основних виробничих ресурсів - це ринки землі, праці і засобів виробництва, що використовуються для задоволення виробничих потреб.

Велике значення на ринку виробничих ресурсів мають закономірності формування цін, поскільки останні є основним чинником, який впливає на грошові доходи. Видатки підприємств на придбання виробничих ресурсів – це доходи ( у вигляді заробітної плати, ренти, процента0 домогосподарств, що пропонують власні людські та майнові ресурси.

Виробничі ресурси підприємці використовують для того, щоб отримати прибуток і не тільки, а щоби його максимізувати. Наприклад, фермер придбав певну кількість землі, праці, машин і добрив. Який обсяг продукції він отримає? Зв'язок між величиною витрат факторів виробництва і кількістю отриманої продукції, називають виробничою функцією.

Теорія виробництва пропонує обчислювати три показники иьтатів виробництва: загальний (фізичний) продукт, середній продукт і граничний продукт. Загальний продукт показує розміри виробленого продукту у фізичних одиницях (тонн пшениці, метрів тканини, штук костюмів).

Розглянемо проблеми загального, середнього і граничного продукту за допомогою даних таблиці 4.2.1. та графіка 4.2.1. (дані довільні).

Таблиця 4.2.1.

Кількість праці, од. | Загальний продукт | Граничний продукт | Середній продукт

1 | 2 | 3 | 4

0

1

2

3

4

5 | 0

2000

3000

3500

3800

3900 | 2000

1000

500

300

100 |

2000

1500

1167

950

780

У таблиці 4.2.1 стовпець 1 показує кількість праці в одиницях, яка збільшується від 1 до 5 одиниць, тоді як наприклад, капітал залишається кількісно і якісно незмінним. Застосування всіх одиниць праці забезпечує обсяг загального продукту 3900. На основі загального продукту обчислимо граничний і середній продукти. Ми бачимо, що перша одиниця праці дає 2000 одиниць граничного продукту, тоді як п'ята - лише 100 одиниць. Загальний продукт дорівнює нулю для нульових затрат праці. Він зростає при застосуванні додаткових одиниць праці. Водночас гранична продуктивність додаткових одиниць праці спадає, Це ілюструє дію закону спадної продуктивності виробничого ресурсу. На рис. 4.2.1 показано графічно дію цього закону.

Рис. 4.2.1. Виведення граничного продукту і загального:

а) - загальний продукт (ЗІІ); б) - граничний продукт (ГП).

Графік на рис. 8а показує, що загальний продукт збільшується повільніше, якщо додається більше витрат одиниць фактора виробництва. Графік 66 показує зниження граничного продукту. Згладжуючи східці, отримуємо спадну криву граничного продукту (рис.4.2.1б), або темні прямокутники, додають до загального продукту (рис.4.2.1а).

Якщо відомо загальний продукт, то легко отримати граничний продукт.

Граничний продукт фактора виробництва - це додатковий продукт або обсяг продукції, отриманий внаслідок збільшення витрат цього фактора на одну додаткову одиницю за незмінної величини інших факторів виробництва.

Слід пам'ятати, що відповідно до закону спадної віддачі граничний продукт кожної одиниці фактора виробництва