1.2 Фактори, показники і методи, що обумовлюють якість продукції

Основним завданням кожного підприємства незалежно від форми власності, типу підпорядкування та інших визначальних чинників повинна бути якість продукції. В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством.

А якщо її не забезпечено і не гарантовано - підприємство гине: автоматично забезпечує це той же ринок, але нормальний ринок, із збалансованим попитом і пропозицією.

У 70-ті роки вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і вона була дешевою. У 80-ті роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу насамперед на якість продукції. Отже, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість.

Тепер весь світ працює над проблемою забезпечення якості. Методичною їі основою є так звана "петля якості". На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв'язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Усі фактори об'єднані в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб'єктивні.

До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв'язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатація тощо.

До організаційних факторів належать розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту тощо.

Організаційним факторам, на жаль, ще не приділяється стільки уваги, скільки технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовлені вироби внаслідок поганої організації виробництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.

До економічних факторів належать ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці тощо.

Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки. Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулювальні властивості. До перших належать такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулювальних факторів призводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулювальними факторами є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи з підвищення якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. У той же час вироби з вищою ціною повинні бути високої якості.

В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто йдеться про суб'єктивні фактори, які по-різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів. Але якщо під час функціонування технічних факторів роль суб'єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес відбувається з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб'єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли йдеться про способи і форми експлуатації і споживання виробів.

Успішна діяльність підприємства (далі організація-постачальник або організація) передбачає виготовлення ним такої продукції, яка:

а) відповідає чітко визначеним потребам, сфері застосування або призначенню;

б) задовольняє вимоги споживача;

в) відповідає чинним стандартам та технічним умовам;

г) відповідає вимогам суспільства;

д) враховує потреби захисту навколишнього середовища;

е) надходить у продаж за конкурентоспроможними цінами;

ж) економічно обгрунтована.

Для виконання всіх завдань організація повинна забезпечити належне комплексне та взаємоузгоджене управління технічними, економічними, адміністративними та соціальними чинниками, що впливають на якість виготовлюваної нею продукції, яка може бути обладнанням, програмним забезпеченням, перероблюваними матеріалами, товарами широкого вжитку чи послугами. Усі види управління повинні бути спрямовані на скорочення, виключення та, що найважливіше, запобігання невідповідності продукції встановленим до неї вимогам.

Для забезпечення виконання завдань, визначених політикою організації у сфері якості, повинна розроблятися і впроваджуватися система якості.

Важливість або пріоритетність різних елементів системи якості залежить від типу діяльності організації та виду продукції.

Система якості має два основні взаємопов'язані напрямки функціонування:

а) задоволення потреб та очікувань споживача.

Споживач повинен бути впевнений у здатності організації постачати продукції необхідної якості та постійно підтримувати якість на належному рівні.

б) забезпечення потреб та інтересів організації.

Виробничі та економічні потреби організації полягають у досягненні необхідно рівня якості та підтриманні його при оптимальних витратах. Виконання цього завдання пов'язане з упорядкованим (плановим) та ефективним використанням тих технічних фінансових, людських та матеріальних ресурсів, що є у розпорядженні організації.

Кожний із зазначених вище напрямків функціонування системи якості передбачає наявність об'єктивних показників ефективності ( або якості) функціонування як системи, так і якості виготовлюваної продукції. Ці показники визначаються за допомогою відповідної системи інформаційного забезпечення робіт у сфері якості.

Організація повинна:

а) досягати заданого рівня якості продукції, підтримувати і намагатися постій поліпшувати якість згідно з вимогами щодо неї;

б) поліпшувати якість методів своєї роботи з тим, щоб постійно відповідне встановленим та передбачуваним вимогам споживачів та інших зацікавлених сторін;

в) добиватися того, щоб її керівний склад та інші працівники були впевнені в відповідності вимогам щодо якості, підтримки її рівня, а також поліпшення якості