Найбільша питома вага з трудоємності, вартості і складності становить контроль якості, що виконується службою технічного контролю в процесі виготовлення продукції.

Основним завданням служби технічного контролю на промисловому підприємстві є запобігання випуску підприємством продукції, що не задовольняє встановлені вимоги при мінімально можливому розмірі внутрішньозаводського браку. З цього завдання витікає і визначення поняпя "технічний контроль" - перевірка відповідності процесів, від яких залежить якість продукції і їх результатів, встановленим технічним вимогам.

На сучасних промислових підприємствах отримали розповсюдження такі основні види контролю, які можна класифікувати за ознаками:

1. Залежно від місця організації контролю на тому чи іншому етапі виробництва розрізняють:

вхідний контроль - контроль споживачем сировини, матеріалів, комплектувальних виробів і готової продукції, які надходять до нього від інших підприємств чи інших дільниць виробництва. Вхідний контроль дозволяє уникнути зниження якості продукції через помилки постачальника, зібрати об' єктивну інформацію про закупівельні матеріали з метою вибору найбільш сприятливого постачальника чи формулювання додаткових вимог до показників якості матеріалів. Тут доречно зауважити, що часта зміна постачальників взагалі не бажана, оскільки вона негативно впливає на стабільність якості кінцевої продукції;

операційний контроль - контроль продукції (чи технологічного процесу), що виконується після завершення певної виробничої операції. Часто операційний контроль виконуються вимірним інструментом, винесеним за межі стан ка чи апарата, який проводить технологічну операцію, часто він супроводжується вимкненням стан ка і навіть зняпям з нього деталі для вимірювань.

Найбільш прогресивним видом операційного контролю є активний контроль, який здійснюється безпосередньо під час виготовлення продукції вимірювальними приладами, вмонтованими в технологічне обладнання. Прилади активного контролю неперервно дають показники про величину контрольованого параметра і використовується давачами для автоматичного управління процесом виготовлення продукції. Застосування активного контролю дозволяє значно підвищити продуктивність технологічного обладнання і виключити вплив суб'єктивного фактора на результати контролю;

Прийомний контроль - це контроль готової продукції після завершення всіх технологічних операцій з її виготовлення, за результатами якого приймаються рішення про придатність продукції до постачання чи використання. Прийомний контроль є досить важливою заключною операцією всього процесу виготовлення продукції, після якого починається новий етап існування продукції - експлуатація.

2. Залежно від охоплення контрольованої продукції вхідний, операційний і прийом ний контроль може бути суцільним чи вибірковим.

Контроль, при якому про якість контрольованої продукції приймається за результатами перевірки кожної одиниці продукції, називається суцільним. Суцільний контроль може майже повністю вилучити можливість потрапляння до споживача дефектної продукції, але в деяких випадках його застосування виявляється економічно нераціональним (при дуже великих програмах випуску продукції) чи неможливим (якщо випробування пов'язано з руйнуванням продукції).

Тому на виробництві застосовують вибірковий контроль, при якому рішення про якість контрольованої продукції приймається за результатами перевірки одної чи декількох вибірок з партії.

1.5.Показники якості продукції

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід вирізнити загальні й часткові, прямої та побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають частка продукції, атестована державою як продукція вищої якості (зараз цього не роблять), частка продукції, яка одержала товарні знаки, в загальному обсязі випуску. Своєрідним знаком якості є фірмовий знак всесвітньо відомих корпорацій, які вибороли славу виробників якісної продукції. Досить надійним показником якості може бути відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об'єктивні показники якості:

· сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

· марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

· вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);

· строк служби (ресурс) і надійність;

· призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива тощо).

У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

· гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безплатних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

· наявність рекламацій, їхні кількість і вартість;

· відсоток браку;

· пониження у сортності продукції за межами підприємства;

· відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;

· відповідність моді;

· наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід надавати перевагу об'єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції. Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції. Сортність використовують щодо продукції, в якій допускаються певні, несуттєві, відхилення деяких ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кількість передбачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності за планом, так і фактично.

За продукцію якість якої характеризується сортом або кондицією розраховується частка продукції кожного сорту в загальному обсязі виробництва.

Cеpeдній коефіцієнт сортності розраховується як відношення вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною першого сорту.

Ксорт = (сумаОВі*Ці)/ ОВі*Ц1сорту,(1.5.1)

де ОВ - обсяг виробництва (в натуральному вираженні); Ц - ціна за одиницю продукції.

Визначення впливу якості продукції на вартісні показники діяльності підприємства.

Для того, щоб проаналізувати вплив зміни якості на обсяг виробництва, реалізації, валовий прибуток необхідно визначити:

Коефіцієнт сортності плановий і фактичний, знайти відхилення, дати оцінку зміни якості;

За середньою арифметичною зваженою розрахувати середню ціну планову та фактичну, визначити відхилення, дати оцінку.

Якщо підприємство випускає продукцію за сортами та відбулась зміна складу, то спочатку необхідно розрахувати як змінилась середньозважена ціна та середньозважена собівартість одиниці продукції. а потім врахувати вплив сортового складу на випуск товарної продукції, виручку та прибуток від реалізації.

Середньозважена ціна визначається наступним чином:

Цо = сума(ОВоі*Цоі)/ сума ОВоі,(1.5.2)

Ц1 =сума (ОВ1і*Цоі)/ сума ОВ1і.(1.5.3)

1.6. Методи економічного