та банку, виконуючого акредитив;
вид акредитива;
строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку);
суму акредитива;
дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;
умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів - з акцептом уповноваженого платника або без акцепту та інше).
Зазначені реквізити є обов'язковими і у разі відсутності одного з них акредитив не відкривається.
Умови акредитива мають бути складені таким чином, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з другого - забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків.Акредитив має вміщувати лише ті умови, які можуть бути перевірені банками документально.
Для відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, платник подає заяву у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви виконує роль меморіального документа і підшивається в документи дня банку, другий – використовується як додаток до позабалансового рахунку N 9802, третій – видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива з необхідними відмітками банку, четвертий – може бути використаний для інформування виконуючого банку про умови акредитива і надсилається йому спецзв'язком або у вигляді повідомлення іншими лініями зв'язку.
У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-емітенті, заявник перераховує дорученням кошти зі свого рахунку на аналітичний рахунок "Розрахунки акредитивами" в банку-емітенті на підставі поданої заяви про відкриття акредитива. Заява про відкриття акредитива подається у трьох примірниках. Перший примірник заяви разом з першим примірником платіжного доручення в банку-емітенті підшивається в документи дня, другий – видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива, третій – надсилається спецзв'зком до виконуючого банку для зарахування на позабалансовий рахунок N 9802.
У разі відкриття непокритого акредитива платником подається заява у 3 примірниках. У заяві в рядку "вид акредитива" має бути додатковий запис "гарантований". Один з примірників заяви враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку N 9020 "Гарантії, що надані клієнтам".
Повідомлення банку-емітента про відкриття акредитива та зміни до нього можуть бути надіслані до виконуючого банку у вигляді телетрансмісійного повідомлення: електронною поштою, телексом, телетайпом, телеграфом або іншими лініями зв'язку, які передбачені кореспондентськими договорами (угодами) між банками, а також у вигляді заяви про відкриття акредитива, надісланої спецзв'язком.
Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів виконуючому банку. Реєстр документів за акредитивом подається в банк у кількості чотирьох примірників. Виконуючий банк перевіряє подані бенефіціаром документи на предмет дотримання всіх умов акредитива і у разі порушення хоча б однієї з них виплати за акредитивом не проводить, про що інформує бенефіціара, і надсилає повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на виконання акредитива.
При використанні акредитива, депонованого у банку-емітенті, виконуючий банк за дорученням банку-емітента перевіряє виконання всіх умов акредитива за представленим бенефіціаром у трьох примірниках реєстром документів за акредитивом та іншими передбаченими акредитивом документами.
Зарахування коштів бенефіціару за непокритим гарантованим акредитивом здійснюється виконуючим банком після перевірки отриманого реєстру документів за акредитивом та інших документів, що передбачені умовами акредитива, списанням коштів з кореспондентського рахунку банку-емітента.
Закриття акредитива
Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитивів. Усі претензії до бенефіціарів, крім тих, що виникли з вини банку, розглядаються сторонами без участі банку. Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи нормативний термін проходження документів спецзв'язком між банками. Керівник установи банку-емітента має право за поданням заявника акредитива у разі необхідності продовжувати строк дії акредитива на 10 днів, якщо це викликано зміною умов поставки та відвантаження продукції. Банк-емітент в свою чергу повідомляє про це виконуючий банк, а останній - бенефіціара. Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом.
Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими лініями зв'язку та списує суму акредитива з позабалансового рахунку N 9802.
Акредитив, депонований у банку-емітенті, закривається банком-емітентом після закінчення строку, вказаного в акредитиві, з додаванням нормативного терміну проходження документів спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента, з отриманням підтвердження від виконуючого банку про невиконання акредитива.
В кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки акредитивами" на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для списання з позабалансового рахунку N 9802.
Акредитив може закриватися за ініціативою заявника або банку-емітента при відзивному акредитиві чи в зв'язку з розірванням договору між заявником акредитива і бенефіціаром. У цьому разі акредитив, депонований у банку бенефіціара, і непокритий акредитив закриваються у банку бенефіціара на підставі повідомлення, отриманого від банку-емітента на загальних підставах.
ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ВЕКСЕЛЯМИ
Вексель як визначена форма грошового забов'язання широко застосовується в господарському обороті України. Його застосування в якості засобу обігу і розрахунку у цій сфері пов'язане з тим, що частина обігу здійснюється за рахунок кредиту.
У багатьох країнах світу обіг векселя регламентується єдиним законом, який був прийнятий Женевською вексельною конвенцією у 1930 році. Через сім років і в колишньому Радянськлму Союзі було впорядковано вексельне законодавство.
Векселем визначається цінний папір, який засвідчує нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (простий вексель) або іншого вказаного у векселі платника (переказний вексель) виплатити з настанням зазначеного у векселі строку відповідну суму володарю векселя (векселедержателю). Таким чином, вексель є безумовне, абстрактне, суворе формальне зобов'язання або наказ сплатити відповідну суму грошей. Основні учасники вексельних правовідносин – векселедавець, векселедержатель та платник.