Найменування елементів виробу | Кількість на 1 виріб | Розміри, мм | Площа, м2 | Об’єм , м3

Довжина | Ширина | Товщина | На 1-цю | На виріб | На 1-цю | На виріб

Поперечний

брусок  |

2  |

730  |

100  |

20  |

0,073  |

0,146  |

0,00146  |

0,00292 

Повздовжний

брусок   |

2   |

410   |

100   |

20   |

0,041   |

0,082   |

0,00082   |

0,00164 

Вертикальний

брусок   |

4   |

750   |

50   |

50   |

0,0375   |

0,15   |

0,00188   |

0,0075 

Плита   |

1   |

600   |

950   |

20   |

0,57   |

0,57   |

0,01140   |

0,0114  

Всього  |

9        |

0,7215  |

0,948  |

0,0156  |

0,02346

Таблиця 4.2

Розрахунок потреби матеріальних ресурсів на річний обсяг виробництва.

Річна програма -30153 шт

Найменування

матеріальних

затрат

1 | Один.

вимеру 

2 | На 1-цю

виробу 

3 | На річну

програму 

4 | Ціна за

1 од., грн 

5 | Вартість

витрат,

грн.

6

Дерев"яні ел. | м3 | 0,01206 | 363,6 | 240,00 | 87274,73

Плита | м3 | 0,0114 | 343,7 | 320,00 | 109998,14

Металічні вироби | кг | 0,1 | 3015,3 | 9,00 | 27137,70

Шурупи,цвяхи | шт | 30 | 904590,0 | 0,18 | 162826,20

Лаки-фарби | кг | 0,5 | 15076,5 | 30,00 | 452295,00

Разом     | 839531,78 

Витрати на

сировину на

1 виріб                  |

27,84  

Таблиця 4.3

Розрахунок поставки матеріальних ресурсів з помісячною розбивкою

Найменування

матеріалів 

1 | залишок

на початок

року

2 | Потреба

на річну

програму

3 | Залишок

на кінець

року

4 | Річна

потреба 

5 | Середьо-

місячна

потреба

6

Дерев.елементи | 14,5 | 363,6 | 29,0 | 378,1 | 32

Плита, м3 | 6,8 | 343,7 | 24,6 | 361,5 | 30

Метал.вироби | 180,2 | 3015,3 | 300,3 | 3135,4 | 261

Шурупи,цвяхи | 72064,5 | 904590,0 | 79271,0 | 911796,5 | 75983

Лаки-фарби | 1801,6 | 15076,5 | 1441,3 | 14716,2 | 1226

Примітка.

Залишки становлять на початок року :    |

на кінець року(по нормативу)

Деревяні елементи   |

10 |

днів |

20 |

днів

Плита   |

5 | днів |

18 | днів

Металічні вироби | 15 | днів | 25 | днів

Шурупи, цвяхи  | 20 | днів  | 22 | днів

Лаки,фарби | 30 | днів  | 24 | днів

Таблиця 4.4

Показники використання матеріальних ресурсів

Показники  |

Позначення | Од.

виміру | Числове

значення | Алгоритм

розрахунків

1 | 2 | 3 | 4 | 5

1.Обсяг виробництва  |

Qв  |

шт | 30153 | Табл. 2.1, р.7

тис.грн. | 3568,0 | Табл. 2.1, р.8

2.Матеріальні

витрати | МЗ  |

тис.грн.  |

839,53  |

Табл. 4.2 

3.Матеріаловіддача  |

Мв  |

грн.ТП

грн.МЗ | 4,25  |

Qв/МЗ 

4.Матеріаломісткість  |

Мм  |

грн.МЗ

грн.ТП | 0,24  |

МЗ/Qв 

5.Сума прибутку | Пр | тис.грн. | 606,56 | Таб.3.1,р.24

6.Матеріалорентабельність  |

Мр  |

грн.Пр

грн.МЗ | 0,17  |

Пр/Qв 

Розділ 5.Персонал підприємства, продуктивність праці, організація і оплата праці

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності.

Окрім постійних працівників, у діяльності підприємства можуть брати участь інші працездатні особи на підставі тимчасового трудового договору (контракту).

З огляду на те, що багато підприємств поза основною діяльністю виконують функції, які не відповідають головному їхньому призначенню, усіх працівників підрозділяють на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності. Зокрема у промисловості до першої групи – промислово-виробничого персоналу – відносять працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони – тобто всіх зайнятих у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні. До групи непромислового персоналу входять працівники структур, які хоч і перебувають на балансі підприємства, але не зв’язані безпосередньо з процесами промислового виробництва: житлово-комунальне господарство, дитячі садки та ясла, амбулаторії, навчальні заклади тощо.

Згідно з характером функцій, що виконуються, персонал підприємства поділяється здебільшого на чотири категорії: керівники, службовці, спеціалісти, робітники.

Керівники – це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів. До них належать директори (генеральні директори), начальники, завідувачі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік тощо), а також заступники перелічених керівників.

Спеціалістами - вважаються працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи: інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо.

До службовців належать працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема – діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, стенографісти тощо.

Робітники – це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін. Окрім того, до складу робітників включають двірників, прибиральниць, охоронців, кур'єрів, гардеробників.

В аналітичних цілях усіх робітників можна поділити на основних - тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних - тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва. Поступово, з розвитком виробництва, його механізації та автоматизації чіткі межі між основними та допоміжними робітниками зникають, а роль останніх (зокрема наладчиків, механіків) зростає.

Розрахунок чисельності на перспективний період повинен враховувати вплив змінного ринкового середовища: кон'юктуру, циклічність, регіональні особливості ринку праці, державні урядові програми, юридичні аспекти тощо.

Розрахунок чисельності базується на врахуванні можливості економії праці за факторами.

Продуктивність праці - це виготовлення продукції одиницею виробництва за певний період або кількість витраченої праці на виготовлення одиниці продукції.

Розрізняють продуктивність індивідуальної та загальної праці.

Продуктивність індивідуальної праці визначає продуктивність конкретної живої праці і вимірюється кількістю продукції, що виробляється за одиницю часу (виробіток), чи кількість робочого часу, що втрачена на виготовлення продукції (трудомісткість).

Всі методи визначення продуктивності праці поділяються на визначення прямих та обернених показників. До прямих показників належить виробіток продукції, безпосередньо продуктивність праці. Виробіток визначається відношенням обсягу продукції до чисельності працюючих. До обернених показників належить трудомісткість, яка визначається відношенням чисельності працюючих до обсягу виготовленої продукції.

Оплата праці - це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який