обороти  |

28,22  |

Кіоб = Т / Тіоб

9.Можливе вивільнення оборот.засобів

при зменш. одного обороту на 5 днів | ? Ос  |

тис.грн  |

40,57  |

О'с=Qв/К'об 

10.Збільшення випуску продукції

при повному використанні оборот. засобів і зниженні тривалості обороту

| ?Qв  |

тис.грн |

1144,7 |

Qві =Кобі *Ос

11.Економічний ефект зростання прибутку | ?Пр |

тис.грн. | 194,59 |

?Пр =?Qв*(1- З1грн.ТП 

Розділ 7. Затрати на виробництво продукції

Витрати виробництва є важливим показником, який характеризує ефективність роботи підприємства. Чим краще працює підприємство, економніше і раціональніше використовує ресурси, успішно вдосконалює техніку, тим менші будуть витрати. Крім того, цей показник тісно пов'язаний з ціною продукції. Це проявляється в тому, що витрати слугують базою ціни товару і її нижньою межею для виробника, щоб забезпечити процес відтворення виробництва.

У контексті цього слід відрізнити витрати від вартості продукції. Поняття витрат є ширшим, ніж "собівартість", тому що воно акумулює в собі усі витрати - і ті, які раніше відносили на рахунок собівартості, і ті, які фінансувались за рахунок прибутку.

Різноманітність форм витрат на виробництво і реалізацію продукції потребує їх систематизації, що досягається за допомогою класифікації.

Всі витрати, пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції, класифікуються за такими основними ознаками:

- місцем виникнення;

- економічною ознакою;

- виробничою ознакою;

- способом віднесення вартості на продукцію;

- залежно від обсягів виробництва.

За місцем виникнення витрати групуються по виробництвах, цехах, дільницях, технологічних переділах, службах та інших адміністративно відокремлених підрозділах. При цьому в залежності від характеру і призначення виробничих процесів виділяють основне і допоміжне виробництво.

За економічними елементами витрати формуються відповідно до їх економічного змісту. Елементи витрат однакові для всіх галузей, і на їх основі складається кошторис витрат на виробництво.

Елементи витрат включають: матеріальні витрати (сировина, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати, паливо, енергія, тара; віднімається вартість зворотних відходів); витрати на оплату праці (всі форми основної і додаткової заробітної плати штатного і позаштатного виробничого персоналу підприємства); відрахування на соціальні потреби (включають відрахування на соціальне страхування, у Пенсійний фонд, Державний фонд сприяння зайнятості – величина відрахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці); амортизацію основних фондів (амортизаційні відрахування на повне відтворення основних фондів); інші операційні витрати (витрати, що не належать до перелічених вище елементів; включаються витрати на страхування майна, охорону парці, винагороду за винахідництво , оплату робіт з сертифікації продукції, придбання ліцензій, оплату послуг зв’язку, податки та збори тощо).

Статті витрат за ступенем однорідності поділяються на прості та комплексні.

Прості (одноелементні) – однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними. До них можна віднести сировину і матеріали, заробітну плату тощо.

Комплексні витрати різноманітні за складом і охоплюють кілька елементів витрат. Наприклад, на утримання та експлуатацію машин і механізмів передбачаються такі витрати: амортизаційні відрахування по машинах і механізмах; витрати на утримання та експлуатацію обладнання; витрати на ремонт та підтримку устаткування в робочому стані; сума орендних платежів за надані в оренду основні засоби; витрати на утримання цехових транспортних засобів; інші витрати.

За способами віднесення на собівартість витрати поділяються на прямі та непрямі.

В управлінні підприємством одним з найважливіших і ефективних методів є калькулювання витрат.

Калькулювання – це обчислення собівартості одиниці продукції, робіт, послуг за статтями витрат.

Калькулювання потрібне для вирішення низки економічних завдань: формування виробничої програми; визначення потреби в оборотних засобах; встановлення належного рівня ціни на продукцію ( роботи, послуги ), що випускається; обчислення рентабельності виробництва; аналізу витрат на виробництво; оцінити економічної ефективності заходів щодо вдосконалення техніки, технології, організації виробництва та інше.

Важливим моментом у процесі калькулювання є методика обчислення основних статей калькуляції, що розглядається нижче.

До статті „Витрати на збут”, зокрема, належать витрати на пакувальні матеріали , транспортування продукції, витрати на маркетинг та рекламу, на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів і послуг.

До статті калькуляції „Сировина та матеріали” включають: вартість сировини і матеріалів, що входять до складу продукції, утворюючи її основу чи є необхідним компонентом для виготовлення продукції; вартість допоміжних матеріалів, які використовуються в процесі виробництва продукції для забезпечення нормального технологічного процесу, а також вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, термін експлуатації яких менше одного року або нормального операційного циклу , якщо він більше одного року. Витрати за даною статтею включаються безпосередньо до собівартості окремих видів продукції .

До статті калькуляції „Паливо та енергія на технологічні цілі” відносять витрати на всі види палива й енергії ( як одержані від сторонніх підприємств та організацій, так і виготовлені самим підприємством), що безпосередньо використовуються в процесі виробництва продукції. Вони входять у собівартість окремих видів продукції згідно з нормами та діючими цінами і тарифами .

До статті „Основна і додаткова заробітна плата„ відносять витрати на виплату заробітної плати, обчисленої згідно з прийнятою підприємством системою оплати праці у вигляді тарифних ставок ( окладів ) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих на виробництві продукції, витрати на виплату виробничому персоналу підприємства додаткової заробітної плати, нарахованої за працю понад установлені норми, за трудові успіхи і винахідливість та особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До статті „Витрати на утримання та експлуатацію устаткування” входять витрати на повне відновлення основних виробничих фондів та їх капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань; витрати на проведення поточного ремонту, технічного огляду і