4. Управлінський персонал і спеціалісти, вт.ч.: | Чол. | 24 | 15 % від ПВП

- керівники | Чол. | 2

- спеціалісти | Чол. | 12

- службовці | Чол. | 10

5. Робітники, в т.ч.: | Чол. | 136 | 85 % від ПВП

- основні робітники | Чол. | 109 | 80 % від

роб-ків

- допоміжні робітники | Чол. | 27 | 20 % від

роб-ків

6. Виробіток продукції на 1-го робітника | тис.грн. | 26,24

Для визначення ефективного фонду робочого часу, складається баланс робочого часу.

Таблиця 5.2

Баланс робочого часу

№ п/п | Елементи робочого часу | Одиниці виміру | Кількість

1 | Календарний фонд часу | дні | 365

2 | Неробочі дні (всього) | дні | 111

В тому числі:

Святкові | дні | 5

Вихідні | дні | 106

3 | Номінальний фонд часу | дні | 254

4 | Неявки на роботу | дні | 32

А) чергові і додаткові відпустки | дні | 20

Б) відпустки на навчання | дні | 1

В) декретні відпустки | дні | 2

Г) невиходи на роботу по хворобі | дні | 6

Д) виконання громадських і державних обов’язків | дні | 1

Е) з дозволу адміністрації | дні | 2

5 | Ефективний фонд часу | дні | 222

6 | Номінальна тривалість робочого дня | год. | 8

7 | Внутрішні простої | год. | 0,2

8 | Ефективна тривалість робочого дня | год. | 7,8

9 | Ефективний фонд робочого часу одного робітника за рік | год. | 1731

Розрахунки чисельності спираються не лише на кількісну та якісну оцінку самих трудових ресурсів, але й на можливий рівень їх використання, аналіз обумовлюючих факторів — технічних, організаційних, соціально-економічних.

Визначення планової чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства та особливостей його функціонування.

РОЗДІЛ№6

ОБОРОТНІ ЗАСОБИ ВИРОБНИЦТВА.РОЗРАХУНОК ОБОРОТНИХ КОШТІВ

Оборотні фонди підприємства мають матеріально-речову та вартісну форми. У практиці планування і обліку господарської діяльності до складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; видатки майбутніх періодів.

Виробничі запаси становлять найбільшу за величиною частину оборотних фондів. До них відносяться запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива і пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентаря (реманенту) та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко спрацьовуються.10.1

Нормування витрати. Визначення потреби підприємства у сировині та інших видах матеріальних ресурсів здійснюється за певними нормами їх витрати. Ці норми розробляються самими підприємствами або ж на їх замовлення галузевими науково-дослідними організаціями.

Нормування витрати окремих видів матеріальних ресурсів передбачає дотримання певних його наукових принципів. Найважливішими з цих принципів мають бути: прогресивність, технологічна і економічна обгрунтованість, динамічність і забезпечення зниження норм.

Норма витрати його чи іншого виду матеріальних ресурсів являє собою гранично допустиму величину витрати на виготовлення продукції в умовах конкретного виробництва з урахуванням необхідності застосування найпрогресивнішої технології та сировини (матеріалів) найвищого гатунку.

У практиці господарювання використовують три основні методи нормування витрати матеріальних ресурсів:

аналітично-розрахунковий, дослідно-лабораторний, звітно-статистичний.

Раціональне і економне витрачання окремих елементів оборотних фонді підприємств має непересічне економічне значення. Це зумовлюється всезростаючими масштабами абсолютного споживання сировини, матеріалів, енергії для виробництва продукції у різних галузях народного господарства, переважаючою часткою матеріальних витрат у загальній її вартості. Економія матеріальних ресурсів, що характеризується зниженням абсолютної і питомої витрати окремих видів, дозволяє з однієї і тієї ж кількості сировини і матеріалів виготовляти більше продукції без додаткових витрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва в цілому на кожному і підприємстві.

Для вимірювання ступеня ефективності використання оборотних фондів існує певна система техніко-економічних показників. Причому ці показники є диференційованими у залежності від особливостей виробництва на тих чи інших підприємствах і окремих видів предметів праці.

Більш ефективне використання оборотних фондів передбачає перш за все вирішення конкретних завдань по економії сировини, матеріалів, палива, електроенергії. Прийнято розрізняти джерела і шляхи економії матеріальних ресурсів. Джерела економії показують, за рахунок чого може бути досягнута економія ресурсів, а шляхи економії — яким чином, за допомогою яких заходів можна заощаджувати ті чи інші види матеріальних ресурсів. Зі всієї сукупності можливих заходів щодо економії матеріальних ресурсів слід виокремлювати виробничо-технічні та організаційно-економічні .10.2

Найбільші за величиною резерви підвищення рівня ефективного використання найважливіших видів матеріальних ресурсів пов'язані з комплексною переробкою сировини та широким застосуванням так званих вторинних ресурсів.

Для того, щоб розрахувати кількість реалізованої продукції за собівартістю, необхідно:

(тис.грн.)

Для того, щоб визначити нормовані оборотні засоби, потрібно матеріальні затрати на відповідний ресурс помножити на відповідну кількість днів використання і поділити на 360 днів:

Металічні: 41,089 (тис. грн.)

Дерев’яно – волокнисті : (тис. грн.)

Інше : (тис. грн.)

Готової продукції: (тис. грн.)

Щоб визначити всі нормовані оборотні засоби треба:

41,089 + 3,238+ 0,778 + 27,936 = 73,041(тис.грн.)

Коефіцієнт обертання визначається так:

(об.)

Тривалість одного обороту:

= = 9 (днів)

Тривалість одного обороту після зниження на 5 днів:

= = 9 – 5 = 4 (днів)

Визначаємо коефіцієнт обертання після зниження тривалості обертання на 5 днів:

= (об.)

Знаходимо можливе вивільнення оборотних засобів при зменшенні одного обороту на 5 днів

- 41,131 (тис. грн.)

Тепер ми можемо знайти збільшення випуску продукції при повному використанні оборотних засобів і зниженні тривалості обороту за формулою:

= 90 *