Розділ
Статистика цін
1. Поняття цін, їх види і функції
Ціна - це одна з найбільш важливих економічних категорій в умовах ринкових відносин. Вона виступає в ролі еквівалента при обміні товару на гроші, впливає на виробництво,! споживання- Нині існують різні теорії щодо економічної суті і природи ціг^)\.Сміт, Д.Рикардо, К.Маркс розглядають ці-ну як грошову форму вираження вартості товару, створеної суспільне необ-хідними затратами робочого часу- У.Джеванс, К-Менгер, Е.Бем-Баверк розг-лядають ціну як продукт суб'єктивного (збоку покупця і продавця) визна-чення вартості кінцевого продукту в залежності від його граничної корисно-сті. На думку А.Маршала, представника неокласичної теорії, у формуванні ціни відіграють однакову роль як витрати, що пов'язані з виробництвом кін-цевого продукту, так і його корисність. В.С-Войтинський вважає, що ціна -це сума грошей, за якою здійснюється акт купівлі-продажу. В основі мотива-ції цієї теорії є корисність продукту. На думку П.Б-Струве вартість формує-ться не внаслідок виробничих суспільних відносин, а відносин в процесі об-міну. Згідно теорії Ф.Котлера ціна - це грошова сума, що одержує продавець за одиницю товару, тобто еквівалент, за яким товар обмінюється на гроші.
Широкого поширення набула точка зору П.Самуельсона, на думку якого ціна одиниці товару визначається попитом і пропозицією в межах витрат ви-робництва.
Ціна як економічна категорія ринку виступає з одного боку як індикатор, що відображає кон'юнктуру і політику ринку (співвідношення між попитом і пропозицією, кредитно-фінансову ситуацію, ступінь конкурентності на рин-ку); з іншого боку ціна виступає як маркетинговий регулятор ринку, за допо-могою якого впливають на попит і пропозицію, структуру та ємкість ринку, на купівельну спроможність гривни, швидкість обігу товарних запасів.
Разом з тим ціна виступає інструментом утворення прибутку та управ-ління ефективністю, фактором оподаткування, засобом впливу на інвести-ційну політику, важливим засобом конкурентної боротьби, одним з найбільш вагомих чинників рівня життя населення.
При статистичному вивченні ціни можуть класифікуватися за різними ознаками.
За сферами товарного обслуговування розрізняють ціни:
- оптові, за якими підприємства реалізують великими партіями продук-цію виробничо-технічного і споживчого призначення;
- роздрібні, за якими реалізуються товари безпосередньо споживачу (населенню);
- закупівельні, за якими закупляється сільськогосподарська продукція у фермерів і інших підприємств;
- ціни і тарифи на послуги транспорту (вантажні і пасажирські транс-портні тарифи).
За розміром відшкодування транспортних витрат розрізняють ціпи:
- франко-станція відправлення, які включають транспортні витрати до станції (порту) магістрального транспорту, решту видатків покриваються
покупцем;
- франко-станція призначення, які включають транспортні видатки до станції (порту) призначення.
За формами продажу можна виділити такі ціни:
- договірні, які встановлюються за домовленістю сторін (продавця і по-купця) з врахуванням умов, що склалися на момент здійснення акту купівлі-продажу;
- біржові, які складаються, виходячи з біржового котирування та над-бавки (знижки) за якість, віддаленість від місця надходження;
- аукціонні, що відображають хід реалізації на аукціонах (розрізняють ціни стартові і продажні).
За стадіями продажу розрізняють:
- ціна пропозиції - ціна, за якою продавець намагається продати товар, як правило, це верхня межа діапазону можливих цін на товар, що в подаль-шому коректується внаслідок переговорів з покупцем;
- ціна попиту - це той рівень ціни, в якому зацікавлений покупець;
- ціна реалізації - це ціна, за якою фактично реалізується товар-За ступенем регулювання розрізняють ціни:
- фіксовані, що встановлюються державою на певному граничному рівні;
- регульовані - це ціни, зміна яких допускається в певних межах;
- вільні, що формуються у відповідності з кон'юнктурою ринку. За ступенем стійкості в часі розрізняють ціни:
- тверді, рівень яких визначається при укладенні угоди на весь період її дії;
- рухомі, які змінюються під впливом зміни оговорених в угоді умов;
- ковзні - це ціни, вихідний розмір яких визначений угодою, яка пере-дбачає порядок внесення змін у випадку зміни вартості цінотворних факто-рів.
В умовах ринкових відносин основним видом цін є вільні ціни. В ціноу-творенні враховуються такі фактори, як попит, витрати, ціни і можливості конкурентів, законодавчі обмеження, якісні характеристики товару.
Основними завданнями статистики цін є:
І. Вивчення кон'юнктури ринку. Вивчаючи це завдання в умовах ринко-вих відносин, статистика розглядає зміну цін як опосередковану реакцію на зміну економічної ситуації (рівень збалансованості попиту і пропозиції, зміна
якості товарів і вимог до нього, грошова емісія, зміна доходів населення і іх структури і інші).
2. Вивчення ціни як інструменту управління ринком. Цей напрям дозво-ляє статистиці охарактеризувати можливості і ступінь впливу цін на вироб-ництво, обіг та попит, обгрунтувати економічні важелі для маркетингового регулювання ринку -
3. Вивчення цін у площині маркетингового управління ціноутворенням. Цей напрям дозволяє виявити закономірності ціноутворення, охарактеризу-вати поведінку цін та поведінку покупців, встановити їх вплив на рівень життя населення, зпрогпозувати динаміку цін.
4. З позиції виробника, продавця ціни вивчаються як інструмент марке-тингу, аналізуються внутрівидові і регіональні рівні цін, їх диференціація, моделюється залежність цін від якісних характерстик товару.
5. З позиції покупця ціни вивчаються як один з найбільш важливих чин-ників індексації доходів, формування споживчого кошика і прожиткового мінімуму; визначення цінового впливу па рівень життя різних соціальних груп населення, вивчення відповідності рівня цін, якості товарів та рівня до-ходів населення.
6. З позиції держави ціпи вивчаються як один з найбільш важливих фак-торів формування бюджету; як засіб соціальної і економічної ефективності ринку; як головний складник інфляційних процесів.
Ціна виконує різні функції:
- обліково-аналітичну, оскільки забезпечує облік результатів господа-рювання та їх прогнозування;
- стимулюючу (сприяє раціональному використанню ресурсів);
- розподільчу, оскільки впливає на розподіл ресурсів, доходів і фінансів у суспільстві;
- регулюючу (спричиняє зміни попиту і пропозиції);
- координуючу (забезпечує періодичне встановлення балансу попиту і пропозиції, споживання і виробництва).
В умовах командно-адміністративної