Виробнича собівартість | 322,5 | 298,49 | -29,01

Аналіз собівартості ковдри свідчить , що загальний розмір економії на одній ковдрі = 29 грн. Основна економія відбулася за допомогою економії матеріалів . Питома вага усіх інших статей калькуляції також зменшилась . За рахунок того , що зменшилась собівартість продукції , підприємство отримає великий прибуток .

Повна собівартість продукції дорівнює виробнича собівартість плюс позавиробничі витрати . Як правило , позавиробничі витрати являють собою дуже маленьку частку собівартості . Повна собівартість плюс прибуток плюс податок на додану вартість дорівнює ціна . Навіть при незмінній ціні підприємство збільшить свій прибуток на 29 гривень на кожній ковдрі ( а їх фактично випускають 552 штуки ) . З таким прибутком можна розширяти виробництво і стимулювати працюючих , збільшуючи платню .

Аналіз собівартості подушки за статтями калькуляції.

Таблиця 13.

Стаття витрат | На одиницю продукції, грн. | Відхилення

Сума, грн.

план | факт

80 | 85 | 5

2. Паливо і енергія |

0,85 | 0,5 | -0,35

3.Заробітна плата |

2,9 | 1,89 | -1,01

4. Відрахування на соціальне страхування | 0,11 | 0,07 | -0,04

5. Витрати на утримання і використання устаткування | 1,42 | 0,97 | -0,45

6. Загальногосподарські витрати | 1,18 | 0,77 | -0,41

7. Загальновиробничі витрати | 2,53 | 1,73 | -0,8

Виробнича собівартість | 89 | 90,93 | 1,93

Аналіз собівартостіодиниці цього виду продукції показав ,що перевитрати у розрахунку на одну подушку становлять 1,93 гривні . Хоча по статтям калькуляції (2-7) всюди була економія (усі затрати на одиницю продукції зменьшиличь ), але за рахунок того , що ціна на матеріали ( асаме на пух ) збільшилась на 5 гривень , собівартість зросла , бо продукція є дуже матеріаломісткою , і основну роль у збільшенні чи зменшенні собівартості грають ціни на матеріали . Але (!) завдяки тому , що на кожній ковдрі підприємсво має великий прибуток ( на 29 гривень ), незважаючи на ці збитки (майже 2 гривні на кожній подушці ) , підприємство всерівно дуже збільшило свої прибутки.

Висновок .

При аналізі затрат на виробництво одного підприємства я намагалася використовувати усі можливі методи аналізу затрат , бо , як відомо, на практиці результати аналізу можуть відрізнятися один від одного , в залежності від методу , який використовувався при аналізуванні . Тому для того , щоб врахувати усі фактори впливу на затрати , різноманітні випадки , які можуть трапитись на підприємстві , доцільно аналізувати затрати за допомогою різ них підходів .

Перш за все слід відмітити , що основні затрати на виробництво на підприємстві “ Шик “—це матеріальні затрати . Матеріали , які йдуть на випуск продукції дуже дорогі . Але за рахунок змін факторів “ норм “ і “ цін “ матеріальних затрат , вони зменьшились у розрахунку на 1 ковдру на 16 гривень і підвищились у розрахунку на одну подушку на 5 гривень . Крім того , дуже підвищилась продуктивність праці і відповідно обсяг виробництва . Тоді усі постійні затрати у розрахунку на одиницю продукції зменьшились . Але так як матеріальні затрати – це 93,3 % загальних виробничих затрат , то їх зміна – це основний критерій зміни виробничої собівартості виробу .Тому загальновиробничі затрати на ковдру зменьшились , що привело до підвищення прибутку , а загальні виробничі затрати на подушку збільшились , що привело до зменьшення прибутку . Але так як збільшення прибутку за рахунок випуску ковдр значно перекриває зменьшення прибутку через підвищення матеріаломісткості подушок , то в цілому підприємство має великий прибуток ( усі цифри наведені утаблицях ).

Слід прийняти до уваги , що змінилися умови кращі на підприємстві (продуктивність зросла в 1,5 раза , тобто працівники працюють набагато швидше ), а на заробітній платні це не відобразилося .Тому необхідно звернути увагу на кадрову політику підприємства щодо робітників основного виробництва .

Щодо пошуків поточних резервів зниження собівартості , то слід приділити увагу виявленню так званого прихованого браку . Він може фігурувати як доброякісні готові вироби і приносити несподівані збитки .

Щодо пошуку перспективних резервів зниження собівартості , то можна збільшити обсяги виробництва . Але цей раз не за рахунок підвищення продуктивності праці ( рорбітники і так працюють в повну силу ), а за рахунок розширення виробництва . Якщо директор і головний бухгалтер розмістяться в одному кабінеті , то без змін орендної плати з‘явиться територія для залучення ще 2-3 швачок .

Ще одна пропозиція : щоб знизити показник затрат на 1 гривню , тобто збільшити прибуток , можна підвищити ціни . Це я вважаю реальним , бо за таку ціну покупці купують ковдри і подушки з пір‘я , а такі вироби з пуху мають коштувати набагато більше.

Список літератури: