Природні ресурси вивчають за їх природничим і економічним зна-ченнями. Тому для проектування розміщення продуктивних сил потрібна інформація стосовно економічної оцінки природних ресурсів, яка перед-бачає розробку інтегральних кількісних і якісних показників ПРП окремих регіонів і країни в цілому.

За сучасних умов роз-ви гок господарства України залежить від розміщення природних ресурсів, а ефективність його окремих галузей - від територіального поєднання природних ресурсів. Під територіальним поєднанням природних ресур-сів О. О. Мінц пропонує вважати джерела ресурсів різних видів, розміщені на певній цілісній території і поєднані фактичним або перспективним спі-льним використанням у межах єдиного виробничо-територіального комплексу (земля, вода, ліс, мінерально-сировинні ресурси), а також при-родні умови (клімат, рельєф тощо). Поєднання природних ресурсів є специфічним для будь-якої території.

Ретельному вивченню підлягають лише окремі елементи природ-ного комплексу, необхідні для розвитку гірничодобувної промисловості, сільського й лісового господарства і забезпечення економіки країни енер-гетичними, сировинними та іншими ресурсами. Однак в сучасних умовах поелементне вивчення природного комплексу не забезпечує комплексно-го вивчення і використання природних ресурсів окремих регіонів.

Територіальне поєднання природних ресурсів є не сумою розрізне-них ресурсів, окремих природних чинників, а єдиним природним комплексом, усі елементи якого взаємопов'язані. У тому чи іншому регіо-ні природні ресурси використовуються здебільшого без урахування взаємодії природного комплексу. Наприклад, унаслідок перерубки роз-рахункової лісосіки, неправильного використання лісового фонду значні його масиви опинилися під загрозою знищення, що, в свою чергу, при-зводить до порушення водного режиму місцевості, а отже, негативно позначається на землеробстві.

Особливих збитків як господарству, так і навколишньому середо-вищу завдає пріоритетне використання одного виду ресурсу. Так, використовуючи економічно ефективний відкритий спосіб видобутку ву-гілля, руд і нерудних матеріалів, не завжди визначають його економічний ефект. При цьому під складування відходів вилучаються тисячі гектарів родючих земель, порушується екологічна рівновага. Тільки недавно по-чали рекультивувати відпрацьовані кар'єри, золовідвали енергетичної та металургійної промисловості.

Максимальне використання вигод від територіального поєднання природних ресурсів дає змогу не тільки отримати найбільший господар-ський ефект, а й успішно вирішувати складні питання охорони навколишнього природного середовища й раціонального природокори-стування.

Ресурсозбереження в галузях економіки виявляється в здійсненні комплексу пріоритетних галузевих і міжгалузевих заходів. Вони мають забезпечувати випереджання темпів зростання кінцевого результату, зме-ншення витрат природної сировини шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу, скорочення втрат сировини під час видобутку, зберігання, транспортування та використання. Максимально тре-ба використовувати вюринпі. супутні та побічні ресурси, залучати додаткові джерела сировини, передусім місцевої, а також замінники й нові види матеріалів.

Література

Іщук С.1. Розміщення продуктивних сил: теорія, методи, практика. – К.: Вид-во ЄУФІСМБ, 2001. – 216 с.

Ковалевський В.В., Михайлюк О.Л., Семенов В.Ф. та ін. Розміщення продуктивних сил: Навч. посіб. – К., 1096.

Розміщення продуктивних сил / За ред. Є. П. Качана - К.: Вища шк., 1997. – 350 с.

Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Г.П. Баб’як, В.Я. Брич, М.П. Дусановська та ін.; За ред. Є.П.Качана. – К.: Вища шк., 1999. – 375 с.

Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана. – К., Юридична книга, 2001. – 552 с.

Розміщення продуктивних сил: Навч.-метод, посібник для самостійного вивчення дисципліни / С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. – 76 с.