і інфраструктури об'єкта; плани конкретних об'єктів інфраструктури, що містять більш детальне описання проектів розвитку і реконструкції об'єктів інфраструктури. Необхідні також розрахунки витрат за підключення до мережі інфраструктури. Заключним документом у процесі підготовки інвестиційної програми міста має бути фінансовий план капітальних витрат, який містить проекти і обсяги витрат по них і визначає джерела, за рахунок яких вони будуть фінансуватися. На основі довгострокової інвестиційної програми міста розробляється щорічна інвестиційна програма, яка після схвалення міською радою стає основою для бюджету розвитку міста на відповідний фінансовий рік.
Необхідно впроваджувати практику щорічної інвентаризації основних матеріальних активів міста (будівлі, споруди, мости, дороги та ін.) і розробки плану фінансування цих об'єктів для підтримки в робочому стані. Ці розрахунки можуть використовуватися департаментами (управліннями) міської адміністрації для врахування пропозицій щодо фінансування капітальних витрат. З метою зменшення капітальних витрат на спорудження чи реконструкцію об'єкта повинна існувати програма інженерної оцінки, в якій братимуть участь всі управління міської адміністрації, причетні до здійснення проекту, включаючи фінансове управління, а також незалежні консультанти, завданням яких є перевірка доцільності поданої управліннями міської адміністрації вартості проекту і відповідності джерел фінансування оптимальному графіку реалізації проекту. Фінансове управління міської держадміністрації оцінює кожний проект із точки зору фінансових можливостей його здійснення, впливу витрат на утримання майбутніх об'єктів на поточний бюджет міста.
Одним із обмежень обсягів інвестиційної програми міста може бути потенційно можливе боргове навантаження на місто. Існуюче боргове навантаження на жителів міста порівнюється із середнім по країні і в регіоні, де знаходиться місто, аналізується його динаміка. Боргове навантаження вище середнього може бути прийнятне лише в місті, що динамічно розвивається, яке завдяки прогнозованому економічному зростанню може впоратися із зростаючим борговим навантаженням. Детально слід аналізувати схеми обслуговування існуючих боргів з тим, щоб нове боргове навантаження не призвело до необхідності збільшення податкових надходжень, а також прогнози майбутніх доходів міста, що залежать від показників зростання економіки міста, динаміки бази оподаткування, міжбюджетних відносин та інших факторів.
Наступним етапом є визначення переліку джерел фінансування проектів, включених в інвестиційну програму. Не існує оптимального поєднання джерел фінансування, кожне місто чи інша адміністративно-територіальна одиниця виробляє свою власну політику. На той чи інший варіант структури джерел впливає сукупність факторів: характеристика капітальних витрат, граничне боргове навантаження, можливість одержання коштів з інших бюджетів та ін.
Після визначення й аналізу джерел фінансування розробляється графік реалізації проектів інвестиційної програми. Після прийняття радою інвестиційна програма стає основою для щорічно затверджуваного бюджету розвитку міста (чи іншого адміністративно-територіального утворення).
3.2. Програми соціально-економічного та культурного розвитку Волинської області.
Для поліпшення соціально-економічного становища в області облдержадміністрацією разом з обласною радою розроблено ряд програм, які обговорені на сесії і затверджені рішеннями обласної ради.
Так рішенням обласної ради від 08.04.99 №6/4 була затверджена Територіальна програма зайнятості населення Волинської області на 1999 рік, на реалізацію заходів якої за рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення передбачалося витратити 12,3 млн. гривень. Офіційний рівень безробіття на 01.01.2000 року склав 6,95 відсотка проти 5,97 відсотка на початок року, що на 3,6 процентних пункта нижче, ніж передбачалося програмою.
Програма поводження з відходами у Волинській області на період до 2005 року і Програма розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Волинської області на 1998-2005 роки затверджена рішеннями обласної ради у грудні 1998 року ( відповідно № 4/5 і №4/10).
Надаючи особливої уваги проблемі соціальної захищеності інвалідів та малозабезпечених непрацездатних громадян з ініціативи облдержадміні-страції на розгляд сесії обласної ради у квітні 1999 року було внесено питання про стан та заходи щодо посилення соціального захисту інвалідів та малозабезпечених непрацездатних громадян та реалізацію в області Основних напрямів соціальної політики на 1997-2000 роки.
Рішенням обласної ради від 08.04.99 № 6/2 запроваджено безкоштовний проїзд у громадському транспорті на міжміських маршрутах у межах області ветеранам війни, реабілітованим, інвалідам 1 і 2 груп по зору. Таку пільгу отримали 73 тисячі чоловік. Крім того було продовжено виплату щомісячної грошової допомоги громадянам, які досягли 100 і більше років.
Відповідна робота проведена в області на виконання рішення Ради регіонів при Президентові України від 11.02.99 № 37/99 “Про взаємодію центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо стабілізації соціально-економічної та суспільно-політичної ситуації в Україні”.
Робота обласної державної адміністрації з організації виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку області на 1999 рік, спрямовувалася на закріплення досягнутих позитивних тенденцій в економіці і соціальній сфері, підвищення ефективності господарювання у всіх ланках господарського комплексу області.
Завдяки вжитим організаційним та практичним заходам вдалося забезпечити поступальний розвиток окремих галузей, підгалузей та ряду підприємств.
Згідно даних управління економіки і власності ОДА загальний обсяг виробленої промисловими підприємствами продукції порівняно з 1998 роком зріс на 10,2 відсотка, при передбачуваних Програмою 6 відсотках.
Спільними діями органів місцевої влади та промислових підприємств дев'яти районів та трьох міст обласного значення вдалось зберегти тенденцію нарощення темпів виробництва і зробити цей процес незворотнім. Найбільший вклад у стабілізацію промислового виробництва забезпечили підприємства Луцького, Ковельського, Іваничівського, Маневицького, Володимир-Волинського,Горохівського районів, міст Нововолинська, Володимира-Волинського, Ковеля та кожне третє підприємство м.Луцька.
Відбулись позитивні зміни у структурі промислового виробництва, де зростає частка саме тих галузей, які продукують споживчі товари, продукти харчування тощо.
Позитивно відмічається робота промислових підприємств з випуску товарів народного споживання. За 1999 рік порівняно з поперерднім роком приріст товарів у цілому становив 23 відсотки (програмою передбачалося 7 відсотків), виробництво продовольчих товарів зросло на 21,2